Рішення № 104718998, 07.06.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/234/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Довгалюк Р.О. - адвокат, довіреність №007-130-1221 від 06.12.2021;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка"

про 2578,14 грн (з урахуванням заяви від 12.05.2022 про збільшення розміру позовних вимог)

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" 2157,20 грн, з яких 2014,40 грн основний борг, 67,31 грн пеня, 10,16 грн 3% річних, 65,33 грн інфляційні втрати, а також 2481,00 грн судового збору.

Ухвалою від 25.04.2022 позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

02.05.2022 через електронний суд надійшла заява представника позивача від 21.02.2022 про усунення недоліків.

Ухвалою від 09.05.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 07.06.2022.

12.05.2022 до суду від представника позивача надійшла заява від 12.05.2022 про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2578,14 грн, з яких 2435,34 грн основний борг, 67,31 грн пеня, 10,16 грн 3% річних, 65,33 грн інфляційні. Вказана заява обґрунтована наявністю заборгованості у відповідача за квітень 2022 року у розмірі 420,94 грн, яка не була включена до позовної заяви. Судом прнийнято вказану заяву до розгляду.

06.06.2022 до суду від представника позивача надійшла заява від 06.06.2022 про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2014,40 грн, у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості у зазначеній сумі. У вказаній заяві позивач просить продовжити судовий розгляд справи в наступній редакції прохальної частини позовної заяви: "Стягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" заборгованість в розмірі 67,31 грн пені, 10,16 грн 3% річних, 65,33 грн інфляційних втрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" судовий збір у розмірі 2481,00 грн".

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що станом на дату судового засідання відповідач сплатив основний борг у розмірі 2435,34 грн. Тобто, у заяві від 06.06.2022 було помилково заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2014,40 грн, тоді як необхідно було вказати у розмірі 2435,34 грн, оскільки відповідач сплатив заборгованість за грудень 2021, січень-травень 2022. Представник позивача просив задовольнити заяву від 06.06.2022 про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2435,34 грн. Підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 67,31 грн пені, 10,16 грн 3% річних, 65,33 грн інфляційних з підстав, викладених у позовній заяві. Також підтримав вимоги щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу 19.05.2022 рекомендованого відправлення.

Крім того, суд враховує, що представнику відповідача, за його заявою, надано доступ до електронної справи №906/234/22 в підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представників сторін та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинянка" (відповідач/споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №09420DFEL7EP016 (а.с. 48).

Відповідно до п. 1.1.1 статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Житомиргаз" №24 від 27.03.2019, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с. 9-11).

Згідно з п. 1.2.1 статуту Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".

Згідно з матеріалами справи, 02.04.2022 позивач направив на адресу відповідача акти наданих послуг №ЖТП81029442 від 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 751,58 грн, №ЖТП82000597 від 31.01.2022 за січень 2022 на суму 420,94 грн, №ЖТП82003196 від 28.02.2022 за січень 2022 на суму 420,94 грн, №ЖТП82005627 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 420,94 грн (а.с. 36-42) та рахунки на оплату №62007815 від 31.03.2022 за грудень 2021, січень 2022, лютий 2022 на загальну суму 1593,46 грн, №62007814 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 420,94 грн (а.с. 37-38), що підтверджується фіскальним чеком від 02.04.2022, списком згрупованих відправлень №1 від 01.04.2022 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 43-47).

Крім того, 26.04.2022 позивач направив на адресу відповідача акт наданих послуг №ЖТП82007906 від 29.04.2022 за квітень 2022 року на суму 420,94 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 26.04.2022, списком згрупованих та описом вкладення у цінний лист (а.с.109-114).

Так як відповідач розрахунки за надані послуги з розподілу природного газу за грудень 2021 року, січень квітень 2022 року не здійснив, заборгувавши 2435,34 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 67,31 грн пені, 10,16 грн 3% річних, 65,33 грн інфляційних.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Типового договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №09420DFEL7EP016 (а.с. 48).

Відповідно до п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або удо датку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (а.с. 17-24).

За п. 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 6.1 Типового договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 Типового договору).

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Відповідно до п. 6.3 Типового договору розподілу природного газу, передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановила позивачу тарифи на послуги розподілу природного газу:

- з 01.01.2021 у розмірі 1,68 грн за м.куб на місяць (без урахування ПДВ) (постанова №2769 від 30.12.2020) (а.с. 16);

- з 01.01.2022 у розмірі 1,70 грн за м.куб на місяць (без урахування ПДВ) (постанова №2747 від 22.12.2021) (а.с. 15).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4 Типового договору).

Пунктом 6.6 Типового договору визначено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у грудні 2021 року, січні-березні 2022 року на загальну суму 2014,40 грн, що підтверджується актами наданих послуг №ЖТП81029442 від 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 751,58 грн, №ЖТП82000597 від 31.01.2022 за січень 2022 на суму 420,94 грн, №ЖТП82003196 від 28.02.2022 за січень 2022 на суму 420,94 грн, №ЖТП82005627 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 420,94 грн, що підписані та скріплені печаткою зі сторони позивача (а.с. 39-42), №ЖТП82007906 від 29.04.2022 за квітень 2022 року на суму 420,94 грн (а.с. 110).

Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Матеріалами справи підтверджується надіслання позивачем відповідачу вказаних актів наданих послуг (а.с. 43-47, 112-114). Проте, відповідач всупереч наведеним вимогам акти наданих послуг не підписав та не повернув позивачу. Докази відмови відповідача від підписання вказаних актів наданих послуг у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7.4 Типового договору споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.6 Типового договору визначено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

З урахуванням наведеного та п. 6.6 Типового договору, строк оплати заборгованості у розмірі 2014,40 грн є таким, що настав, десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно:

- 11.01.2022 на суму боргу у розмірі 751,58 грн за грудень 2021;

- 11.02.2022 на суму боргу у розмірі 420,94 грн за січень 2022;

- 11.03.2022 на суму боргу 420,94 грн за лютий 2022;

- 11.04.2022 на суму 420,94 грн за березень 2022.

Станом на дату звернення позивача з вказаним позовом до суду - 19.04.2022, строк оплати заборгованості у розмірі 420,94 грн за квітень 2022 є таким, що не настав.

За наведеного, суд дійшов висновку, що обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача 2014,40 грн основного боргу.

Разом з тим, суд враховує, що в процесі розгляду справи, відповідач сплатив заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за грудень 2021 року, січень-квітень 2022 року на загальну суму 2435,34 грн, про що повідомив представник позивача та у зв`язку з чим заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2435,34 грн.

Пунктом 2 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у даній справі відсутній предмет спору в частині стягнення 2435,34 грн основного боргу, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Пунктом 8.2 Типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (абз. 3 п. 8.2 Типового договору).

Позивач заявив до стягнення з відповідача 67,31 грн пені, а саме:

- за період з 10.01.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 751,58 грн у розмірі 40,32 грн (розрахунок - а.с. 61);

- за період з 10.02.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 15,68 грн (розрахунок - а.с. 63);

- за період з 10.03.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 9,23 грн (розрахунок - а.с. 59);

- за період з 10.04.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 2,08 грн (розрахунок - а.с. 65).

Перевіривши вказані розрахунки, суд встановив, що позивач при їх здійсненні не врахував приписи ч. 6 статті 232 ГК України, які узгоджуються з абз. 3 п. 8.2 Типового договору, а також ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, тому невірно визначив початок періодів нарахування, оскільки вірним є нарахування:

- за період з 11.01.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 751,58 грн у розмірі 39,95 грн;

- за період з 11.02.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 15,45 грн;

- за період з 11.03.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 9,00 грн;

- за період з 12.04.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 1,61 грн.

За наведеного суд встановив, що обґрунтовано заявлена сума пені складає 66,01 грн. У стягненні 1,30 грн пені слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

За ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача, 3% річних у розмірі 10,16 грн останнім нараховано за наступні періоди:

- з 10.01.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 751,58 грн у розмірі 6,12 грн (розрахунок - а.с. 84);

- з 10.02.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 2,35 грн (розрахунок - а.с. 95);

- з 10.03.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 1,38 грн (розрахунок - а.с. 85);

- з 10.04.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 0,31 грн (розрахунок - а.с. 87).

Перевіривши вказані розрахунки, суд встановив, що позивач при здійсненні розрахунків невірно визначив початок періодів нарахування, при здійсненні останнього розрахунку - не врахував вимоги ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки вірним є нарахування:

- з 11.01.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 751,58 грн у розмірі 6,05 грн;

- з 11.02.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 2,32 грн;

- з 11.03.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 1,35 грн;

- з 12.04.2022 до 18.04.2022 на суму боргу 420,94 грн у розмірі 0,24 грн.

За наведеного суд встановив, що обґрунтовано заявлена сума 3% річних складає 9,96 грн. У стягненні 0,20 грн 3% річних слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 65,33 грн інфляційних (розрахунки - а.с. 67-70).

Перевіривши, здійснені позивачем розрахунки інфляційних, суд встановив, що заявлена сума інфляційних не перевищує їх обґрунтований розмір, тому вимога про стягнення 65,33 грн інфляційних підлягає задоволенню.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 66,01 пені, 9,96 грн 3% річних, 65,33 грн інфляційних. У стягненні 1,30 грн пені та 0,20 грн 3% річних суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення 2435,34 грн основного боргу (з яких 420,94 грн заявлені до стягнення передчасно) суд закриває на підставі п. ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" (11700, Житомирська обл., м. Новоград - Волинський, вул. Житомирська, буд. 110, ід. код 13554763) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (10002, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського, буд. 35 ід. код 03344071):

- 66,01 грн пені;

- 9,96 грн 3% річних;

- 65,33 грн інфляційних;

- 2074,48 грн судового збору.

3. Відмовити у стягненні 1,30 грн пені та 0,20 грн 3% річних.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2435,34 грн основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.06.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - позивачу - ел.пошта,

3- відповідачу - рек.