Рішення № 104718996, 02.06.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/23/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Довгалюк Р.О. - довіреність №007-130-1221 від 06.12.2021;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз"

до Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"

про стягнення 2499,13 грн

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" звернулось з позовом до суду про стягнення з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" 2499,13 грн, з яких 1531,92 грн основний борг, 639,55 грн пеня, 105,26 грн 3% річних, 222,40 грн інфляційні.

Ухвалою від 17.01.2022 позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

Ухвалою від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.02.2022.

Ухвалою від 23.02.2022 суд відклав розгляд справи на 24.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З огляду на неприпиняючі повітряні удари ворога у місті Житомир та в Житомирській області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, також враховуючи перебування судді Вельмакіної Т.М. у відпустці, справа в судове засідання 22.03.2022 не вносилася.

Ухвалою від 11.04.2022 суд призначив судове засідання на 02.06.2022 об 11:20.

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

З метою перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 11.04.2022, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення №1000232914118 (ухвала суду від 11.04.2022) вручено адресату 23.04.2022.

Крім того, з метою перевірки інформації щодо відповідача, суд здійснив пошуковий запит та отримав електронний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого вбачається що ДП "Овруцьке лісове господарство" перебуває в процесі припинення, 13.10.2021 внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, юридична адреса відповідає зазначеній у позовні заяві.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 між Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство" (замовник/відповідач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" укладено договір №06FZh3254-17 на експлуатацію складових газорозподільної системи (а.с. 22-23).

Відповідно до п. 1.1.1 статуту, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Житомиргаз" №24 від 27.03.2019, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с. 31-34).

Згідно з п. 1.2.1 статуту, Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".

Відповідно до п. 1 розділу І договору, за цим договором замовник передає виконавцю в експлуатацію складові газорозподільної системи, які безпосередньо підключені (приєднані) до газових мереж виконавця, який є оператором газорозподільної системи, та використовується для забезпечення розподілу природного газу споживачам, підключеним (приєднаним) до складових газорозподільної системи замовника.

Під складовими газорозподільної системи розуміється об`єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, вказаний сторонами в додатку 1 до цього договору (п. 2 розділу І договору).

Надання послуг з експлуатації об`єкта включає здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами (п. 3 розділу І договору).

Перелік робіт (послуг) з експлуатації об`єкта газопостачання, що надаються виконавцем, у якому вказується, зокрема, графік виконання та вартість таких послуг (робіт), є невід`ємною частиною цього договору (п. 4 розділу І договору).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ договору, вартість послуг (робіт) визначається сторонами відповідно до переліку послуг (робіт) з експлуатації об`єкта газопостачання, що надаються виконавцем замовнику, та становить 985,37 грн, в тому числі податок на додану вартість 164,23 грн.

Відповідно до п. 1 розділу VI договору, цей договір є укладеним і набрав чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2017. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявляє про припинення його дії, цей договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах.

Додатками №1 та №2 до договору визначено об`єкти газопостачання, надані замовником для експлуатації виконавцем, найменування робіт, їх кількість та ціна (а.с. 24).

18.10.2021 до позивача надійшло повідомлення від Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" про припинення останнього шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (а.с. 27).

Позивач надіслав відповідачу вимогу від 26.11.2021 про виконання грошових вимог кредитора за договором №06FZh3254-17 від 03.01.2017 на загальну суму 2499,13 грн., з яких 1531,92 грн основного боргу; 639,55 грн пені, 105,26 3% річних; 222,40 грн інфляційні (а.с. 28).

Вказана вимога відповідачем отримана 21.12.2021, що підтверджується трекінгом відправлень з сайту "Укрпошта" (а.с. 7).

Відповідь на вимогу відповідач позивачу не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Позивач вказує, що відповідач не здійснив розрахунки за надані послуги, заборгувавши 1531,92 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 639,55 грн пені, 105,26 грн 3% річних та 222,40 грн інфляційних.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів поставки товару або повернення позивачу попередньої оплати за товар.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними правочину, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

У матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення дії договору №06FZh3254-17 від 03.01.2017, тому в силу п. 1 розділу VI договору, останній вважається пролонгованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що в силу п. 4 розділу ІІ договору, в залежності від обсягу фактично наданих послуг (виконаних робіт), вартість послуг за договором може коригуватися.

Актами приймання-передачі виконаних робіт від 29.03.2019 на суму 574,55 грн (а.с. 25) та від 31.10.2019 на суму 957,37 грн (а.с. 26) підтверджено, що позивач, згідно умов договору, виконав роботи з експлуатації складових газорозподільної системи на загальну суму 1531,92 грн. Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості, вартості або якості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Суд враховує, що відповідно до п. 1 розділу ІІ договору, замовник сплачує виконавцю вартість послуг (робіт) з експлуатації об`єкта замовника, визначену в пункті 1 цього розділу, на поточний рахунок виконавця з урахуванням податку на додану вартість в такому порядку: п і с л я надання актів виконаних робіт.

Фактичні обсяги наданих послуг (робіт) оформлюються щокварталу актом наданих послуг (робіт), який складається та подається виконавцем на розгляд замовника у двох примірниках. Замовник зобов`язується протягом 5 днів від дати передачі актів наданих послуг (робіт) підписати їх та повернути один примірник кожного акта виконавцю або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акта. У випадку неповернення замовником акта наданих послуг (робіт) та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк цей акт вважається погодженим замовником в редакції виконавця (п. 4 розділу ІІ договору).

Враховуючи зазначене, суд встановив, що строк оплати за актами приймання-передачі виконаних робіт від 29.03.2019 на суму 574,55 грн та від 31.10.2019 на суму 957,37 грн, з урахуванням приписів ч.5 ст. 254 ЦК України, є таким, що настав відповідно 02.04.2019 (30.03.2019 - субота, 31.03.2021 - неділя) та 01.11.2019.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

За вказаного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1531,92 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Пунктом 2 розділу V договору сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату послуг (робіт) виконавця замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня за кожен день прострочення.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 639,55 грн пені, а саме:

- за період з 30.03.2019 по 25.11.2021 на суму боргу 574,55 грн у розмірі 312,78 грн (розрахунок - а.с. 9-11);

- за період з 01.11.2019 до 25.11.2021 на суму боргу 957,37 грн у розмірі 326,77 грн (розрахунок - а.с. 12-14).

Перевіривши вказані розрахунки, суд встановив, що позивач при їх здійсненні не врахував ч. 6 ст. 232 ГК України, а також при здійсненні розрахунку на суму боргу 574,55 грн позивач не врахував ч. 5 ст. 254 ЦК України, та невірно визначив періоди нарахування, оскільки вірним є нарахування:

- за період з 02.04.2019 по 02.10.2019 на суму боргу 574,55 грн у розмірі 100,13 грн;

- за період з 01.11.2019 по 01.05.2020 на суму боргу 957,37 грн у розмірі 118,28 грн.

За наведеного суд встановив, що обґрунтовано заявлена сума пені складає 218,41 грн. У стягненні 421,14 грн пені слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

За ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача, 3% річних у розмірі 105,26 грн останнім нараховано за наступні періоди:

- з 30.03.2019 по 25.11.2021 на суму боргу 574,55 грн у розмірі 45,85 грн (а.с. 15);

- з 01.11.2019 по 25.11.2021 на суму боргу 957,37 грн у розмірі 59,41 грн (а.с. 16).

Перевіривши вказані розрахунки, суд встановив, що позивач при здійсненні розрахунку на суму боргу 574,55 грн не врахував ч. 5 ст. 254 ЦК України, та невірно визначив період початку нарахування, оскільки вірним є нарахування 02.04.2019 по 25.11.2021 у розмірі 45,71 грн. Здійснений позивачем розрахунок 3% річних на суму боргу 957,37 грн є арифметично вірним та обґрунтованим.

За наведеного суд встановив, що обґрунтовано заявлена сума 3% річних складає 105,12 грн. У стягненні 0,14 грн 3% річних слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 222,40 грн інфляційних (розрахунок - а.с. 17-20).

Перевіривши, здійснений позивачем розрахунок інфляційних, суд встановив, що заявлена сума інфляційних не перевищує їх обґрунтованого розміру, тому вимога про стягнення 222,40 грн інфляційних підлягає задоволенню.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню у розмірі 1531,92 грн основного боргу, 218,41 грн пені, 105,12 грн 3% річних, 222,40 грн інфляційних втрат. У стягненні 421,14 грн пені та 0,14 грн 3% річних суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" до Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (11103, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Дубовий гай, ід. код 00991887) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (10002, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського, буд. 35 ід. код 00991887):

- 1531,92 грн основного боргу;

- 218,41 грн пені;

- 105,12 грн 3% річних;

- 222,40 грн інфляційних втрат;

- 2062,78 грн судового збору.

3. У стягненні 421,14 грн пені, 0,14 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.06.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек.);

представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1;

відповідачу - ovrlisgosp@ukr.net