Ухвала суду № 104716900, 06.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10757/22

Провадження № 1-кс/947/4540/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Кириченко Х.С., за участю прокурора Корнієнко Є.В., захисника підозрюваного адвоката Непомнющого О.М. , підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Корнієнком Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000361 від 27.05.2022 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки села Журавльове, Старицького району, Калінінської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022160000000361 від 27.05.2022, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво під час проведення досудового розслідування здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

З 07.02.2022 на підставі розпорядженням Одеського міського голови №92к від 31.01.2022 громадянку ОСОБА_1 призначено виконуючою обов`язки головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Відповідно до положення про відділ контрою з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради завданнями відділу зокрема є здійснення відповідно до чинного законодавства підготовки, контрою за укладенням, виконанням, розірванням, а також обліку та контролю договорів на право тимчасового користування місцями для розміщення тимчасових споруд та елементі вуличної торгівлі. З цією метою відділ уповноважений проводити аналіз документів поданих заявниками, готувати висновки щодо можливості розміщення тимчасової споруди за конкретною адресою, а також готувати відмови у наданні висновків щодо розміщення тимчасової споруди за конкретною адресою, готувати, укладати договори та контролювати їх виконання.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.3. посадової інструкції виконуюча обов`язки головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_1 є посадовою особою місцевого самоврядування відповідно до закону України «Про службову місцевого самоврядування» та особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», діє лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцію України і Законами України.

В той же час, п.п. 2.4, 2.5 посадової інструкції на виконуючу обов`язки головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_1 окрім іншого наділена повноваженнями надавати суб`єктам господарювання консультативну допомогу з питань підготовки попередньої документації, а також в підготовці документації для укладення договорів на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі на території міста та здійснення оформлення та реєстрації договорів оренди окремого індивідуально визначеного майна.

Таким чином, ОСОБА_1 , як виконуюча обов`язки головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому, відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України, є службовою особою органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення та зобов`язаний, як посадова особа місцевого самоврядування, дотримуватись вимог вищевказаного закону.

Відтак, ОСОБА_1 знала та розуміла, що вказаними вимогами Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що посадові особи місцевого самоврядування є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення та їм заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов`язані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені ст. 24 вказаного Закону.

У відповідності до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Проте, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, на яку покладено здійснення адміністративно-господарських обов`язків, при виконанні службових завдань за посадою вчинила корупційний злочин, а саме вимагала та одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_2 , яка є представником за довіреністю свого чоловіка ФОП « ОСОБА_3 » код НОМЕР_1 , за нижче наведених обставин.

На території міста Одеси здійснює свою діяльність ФОП« ОСОБА_3 » код НОМЕР_1 , який довіреністю №825893 від 07.05.2020 уповноважив свою дружину ОСОБА_2 строком на три роки бути його офіційним представником в установах та організаціях, незалежно від їх форм власності.

Так, ФОП « ОСОБА_3 » відповідно до договору №326/19 від 05.04.2019 укладеного з заступником начальника Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, наділений правом тимчасового користування місцем для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 44,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , строком до 25.03.2022.

З метою реалізації законного права на продовження права тимчасового користування місцем для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 44,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , як офіційний представник свого чоловіка, починаючи з 18.03.2022, щонайменше чотири рази направляла офіційні звернення та подавала документи з проханням укладення договору, однак на усі звернення отримувала відмови в укладенні договорів з її чоловіком від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

В той же час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніш 25.05.2022, виконуюча обов`язки головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_1 дізналась про законне бажання ОСОБА_2 та її чоловіка, в подальшому здійснювати свою господарську діяльність пов`язану з тимчасовим користуванням місця для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 44,70кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел на незаконне збагачення, використовуючи своє службове становище, яка вирішила висловити прохання ОСОБА_2 надати особисто для неї неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за підготовку документації для укладення договору на право тимчасового користування місця для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 44,70 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 та не створення штучних перешкод для оформлення такого договору.

Так, ОСОБА_1 , діючи через, невстановлену наріз досудовим розслідування довірену особу повідомила свій номер телефону ОСОБА_2 та виразила бажання зустрітися мотивуючи свій намір необхідності з метою надання останній допомоги в укладенні договору з тимчасовим користуванням місця для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Так, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір на незаконне збагачення, 25.05.2022 близько 12 год. 00хв., перебуваючи у визначеному нею місці, поблизу службового приміщення Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-д, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, поєднуючи свої дії з вимаганням, зустрілась з громадянкою ОСОБА_2 , та висловила їх прохання надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 67050 грн. за підготовку документації для укладення договору на право тимчасового користування місця для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 44,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 та не створення штучних перешкод для оформлення такого договору.

27.05.2022 громадянка ОСОБА_2 розуміючи протиправність вимог виконуючої обов`язки головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_1 , звернулася до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину.

В подальшому, ОСОБА_2 , діючи під контролем правоохоронних органів, 01.06.2022 близько 18 год. 10 хв. у визначений особисто ОСОБА_1 спосіб, яка попередньо зменшила суму раніше висловленої неправомірної вигоди до 60345 грн., реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, поєднуючи свої дії з вимаганням, одержала від ОСОБА_2 , через їх спільну знайому громадянку ОСОБА_4 , яка не будучи обізнана в злочинній діяльності ОСОБА_1 , отримала від ОСОБА_2 для ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 60345грн.

В подальшому, 03.06.2022 близько 10 год. 45 хв., діючи умисно та протиправно, з метою доведення свого злочинного наміру щодо отримання неправомірної вигоди до кінця, засобами мобільного зв`язку, попередньо самостійно збільшила суму неправомірної вигоди до 73755 грн., під час особистої зустрічі з ОСОБА_2 , поблизу службового приміщення Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська,2-д, реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, поєднуючи свої дії з вимаганням, особисто одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13410 грн. за вчинення нею в інтересах ОСОБА_2 та її чоловіка ФОП« ОСОБА_3 », як того, хто надає неправомірну вигоду, дій, з використанням наданого їй службового становища, а саме: за підготовку документації для укладення договору на право тимчасового користування місця для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 44,70кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 та не створення штучних перешкод для оформлення такого договору.

Після цього злочинну діяльність ОСОБА_1 припинено працівниками правоохоронних органів.

3 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з відповідним визначенням розміру застави у розмірі 5000000 гривень.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив слідчого суддю його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що пред`явлена його підзахисній підозра не обґрунтована та не підтверджується доказами, кваліфікація дій не вірна, ризики прокурором не доведені та нічим не підтверджені, підозрювана одружена, офіційно працевлаштована, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, має рад нагород за сумлінну службу, крім того має неврологічні захворювання. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника, з підозрою не погодилася, пояснивши, що жодних кримінальних правопорушень не вчиняла. Щодо вилучених грошових коштів, повідомила, що видала грошові кошти добровілно. Вказані грошові кошти їй повернула її подруга, якій вона їх позичила, однак будь-яких документів щодо позики складено не було.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03.06.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 , в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочині підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом проведення обшуку від 03.06.2022 року, в службовому кабінеті №710 розташованому у адміністративній будівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів за адресою: м. Одеса, вул. Косовська 2Д, в ході проведення якого було виявлено та вилучено грошові кошти загальній сумі 13 410 грн., мобільний телефон ОСОБА_1 , листування з ФОП ОСОБА_5 ; протоколом огляду мобільного телефону; комплексом негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі і щодо яких триває процедура розсекречення; матеріалами виконаного доручення оперативними співробітниками оперативних підрозділами, та іншими доказами у їх сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюванї від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на обставини вчинення кримінального правопорушення, корисливий характер вчинення такого правопорушення, а також те, що на час ймовірного вчинення кримінального правопорушення підозрювана перебувала головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Крім того, підозрювана ОСОБА_1 , будучи колишнім співробітником Державної податкової адміністрації України, що підтверджується долученими захисником в судовому засіданні нагородами ДПА України та ВГО «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга», може використати отримані нею навики та знання з метою власного переховування від органу досудового розслідування, та як наслідок, уникнути настання кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість ризику переховування.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є службовою особою відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та має доступ до відповідних службових кабінетів, вона може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на її причетність до скоєння даного кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивстановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в матеріалах клопотання наявний протокол допиту свідка ОСОБА_2 , яка викриває ймовірну протиправну діяльність ОСОБА_6 не всі свідки на даний час встановлені, підозрювана може впливати на свідків, шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що посилання сторони обвинувачення на існування ризиків передбачених п.п., 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, є недоведеними в контексті їх обґрунтування стороною обвинувачення.

Окрім того,під часвизначення міризапобіжного заходуслідчий суддябере доуваги,характеризуючі підозрюванудані,а самете,що підозрюванамає постійнемісце реєстраціїі проживання,одружена, офіційно працевлаштована, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, враховуючи те, що підозрювана під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді головного спеціаліста відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, у зв`язку з чим мала певний ступінь довіри від суспільства, те, що кримінальне правопорушення було вчинено в умовах введеного в державі воєнного стану, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Також слідчим суддею враховано наявність у ОСОБА_1 неврологічних захворювань, Разом з тим, обставин, які вказують про неможливість утримування підозрюваної під вартою, не встановлено.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної в судовому засіданні встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваної, розміру неправомірної вигоди, яка вимагалася та була одержана, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди. Особливий характер кримінального правопорушення, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, зокрема, вчинення такого роду кримінальних правопорушень завдає істотної шкоди державним інтересам, враховуючи ще й введений режим воєнного стану.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки, які носять значний ступінь загрози для суспільства, сума застави має перевищувати граничні розміри визначені у ст. 182 КПК України.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 2015 (дві тисячі п`ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4999215 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Корнієнком Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000361 від 27.05.2022 року задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 27.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 2015 (дві тисячі п`ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4999215 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 27.06.2022року,в межах строку досудовогорозслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3.Утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню;

4. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за її згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.