Рішення № 104714022, 19.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19880/21

Провадження № 2-а/344/66/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бородовського С.О.,

з участю секретаря Герлан Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора СРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Ладан Петра Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом, посилаючись на те, що постановою інспектора СРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Ладана П.М. серії ЕАO №5110418 від 04.12.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що 04.12.2021 року о 19 годині 06 хвилин в м. Стрий, Львівської області по вул. Сидора 12, керуючи транспортним засобом BMW 525, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», а також не подав світловий сигнал повороту відповідного напрямку, при повороті ліворуч, чим порушив п.9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Вважає постанову серії ЕАO №5110418 від 04.12.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП незаконною та необгрунтованою, винесеною працівником поліції без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності, працівником поліції не досліджено жодних доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винуватість у вчиненні правопорушення. Так, 04.12.2021, близько 19 год. 06 хв., позивач рухався по об`їзній дорозі (автодорога Е471) м. Стрий, у сторону м. Львів зі сторони м. Мукачеве. Перед залізничним переїздом позивач зупинив транспортний засіб BMW 525 д.н.з. НОМЕР_1 , чим виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Стоп», приблизно через 200 м, включив лівий світловий покажчик повороту та звернув з вказаної автодороги на вулицю Кар`єрну, де позаду побачив службовий автомобіль поліції, який надав позивачу світловий сигнал вимоги про зупинку, яку позивач в подальшому виконав. Після чого, до позивача підійшов інспектор Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 , не відрекомендувався згідно частини 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та не попередив про початок здійснення відеофіксації на нагрудній камері відеореєстратора, що суперечить статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Під час складання постанови позивачу, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, що являється грубим процесуальним порушенням. У постанові у графі «7» не вказано, що до постанови додаються будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач не погоджується із рішенням працівника поліції, вважає себе невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, постанову серії ЕАО №5110418 від 04.12.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушення ним норм процесуального права. Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень законодавства покладено на відповідача (ч.2 ст.77 КАС).

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву. Згідно заперечення на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позову. У запереченні вказано, що з постановою про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5110418 складеним інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Петром Ладаном, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 який був ознайомлений із складеною постановою та свою вину визнав повністю на місці зупинки транспортного засобу. В постанові про адміністративне правопорушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності є наявний доказ, що підтверджується особистим підписом про ознайомлення ОСОБА_1 його зі змістом складеної постанови про вчинення адміністративного правопорушення, та підпис у графі про те що ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 268 КУпАП. Постанова винесена із дотриманням установленого порядку накладення адміністративних стягнень та ґрунтується на правовому та об`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення на належних та допустимих доказах, які підтверджують факт правопорушення ОСОБА_1 . В момент зупинки транспортного засобу, так і під час руху водій ОСОБА_1 не вмикав, тобто не подавав сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку про що і сам пояснив під час зупинки його автомобіля. Варто зазначити, що водій ОСОБА_1 поводив себе не відповідально та зухвально, оскільки під час зупинки автомобіля з метою уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху ним було пред`явлено службове посвідчення працівника Державної кримінально-виконавчої служби. Також ОСОБА_1 було запропоновано для ознайомлення відеозапис, що був здійсненний працівниками патрульної поліції, однак даний водій відмовився від ознайомлення відеозапису, свою вину визнав повністю, та не заперечував вчинення порушення ПДР, що дало змогу здійснити розгляд даного адміністративного провадження згідно вимог ст.258 КУпАП, оскільки водій Бацала свою вину визнав, заяв та клопотань не надавав. Постанова ЕАО №5110418 від 04.12.2021 року про адміністративне правопорушення відносно дій ОСОБА_1 є абсолютно та повністю законною і не підлягає скасуванню, оскільки він порушив Правила дорожнього руху, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивачем подано відповідь на заперечення, в якому вказано, що відповідач інспектор СРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Ладан П.М. надав заперечення по справі, в яких зазначає, що на момент зупинки транспортного засобу та під час руху водій ОСОБА_1 не подавав сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку про що сам пояснив під час зупинки його автомобіля. Також вказує, що водій поводив себе не відповідально та зухвально, оскільки після зупинки автомобіля з метою уникнення відповідальності ним було пред`явлено службове посвідчення працівника Державної кримінально-виконавчої служби. Також водій відмовився від ознайомлення із відеозаписом, свою вину визнав повністю та не заперечував вчинення порушення ПДР. Ознайомившись з текстом заперечень позивач вважає, що обставини, викладені у ньому не відповідають дійсності, не підтверджуються доказами та не можуть бути взяті судом до уваги. Зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 280, 283 КУпАП. У ній, зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію вчинення адміністративного правопорушення (марка, серія, номер). Також графа 7 «до постанови додаються» не містить жодного запису, що має наслідком порушення ст.ст. 256, 283 КУпАП. Під час складання постанови серії ЕАО №5110418, позивачу, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, що являється грубим процесуальним порушенням. Твердження відповідача про те, що водій поводив себе не відповідально та зухвально, оскільки після зупинки автомобіля з метою уникнення відповідальності ним було пред`явлено службове посвідчення працівника Державної кримінально-виконавчої служби є недоцільним та суб`єктивним, оскільки зазначене жодним чином не підтверджує мою винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, постанова серії ЕАО №5110418 від 04.12.2021 інспектора СРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Ладана П.М. згідно якої, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Позивачем подано заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, а також судовий збір стягнути з відповідача.

04.12.2021 інспектором поліції Ладан П.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5110418, в якій зазначено про те, що 04.12.2021 19:06:24 м. Стрий Сидора, 12 водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п.9.2.б. ПДР порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно до вимог статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 2 статті 122 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 та 2 р.III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 2 статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, додатком 5 до Інструкції № 1395 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення (пункт 7 - «До постанови додаються…»).

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем надано до матеріалів справи диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейського.

Однак, наданий відповідачем суду диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського не зазначені в пункті 7 оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1395.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 23.12.2019 у справі № 524/253/17.

Будь-яких інших доказів, які б могли бути використані в підтвердження факту вчинення позивачем порушення правил ПДР, також не зазначено.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив саме факт порушення позивачем п. п. б п. 9.2 ПДР України, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої постанови.

В оскаржуваній постанові час скоєння адміністративного правопорушення зазначено 19:06:24.

На відео з нагрудного відео-реєстратора працівника поліції, зафіксовано період часу з 19:57 год. по 20:12 год. та з 20:12 год. по 20:16 год.

Відеоматеріали з нагрудного відео-реєстратора працівника поліції, які додані до матеріалів справи, не відповідають обставинам викладеним в оскаржуваній постанові, так як, з вказаного відео не вбачається, що позивач здійснив порушення ПДР України. На вказаному відеозаписі міститься епізод розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача та розмови працівників поліції з позивачем, однак самого факту порушення ПДР України не зафіксовано.

Таким чином, вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП у спірних правовідносинах не доведено належними та допустимими доказами.

Відповідачем не доведено факту вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, а саме вимог п. п. б п. 9.2 ПДР України, оскільки в матеріалах справи наявних доказів на підтвердження вчинення порушення не має.

Аналогічна позиція у подібних спірних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 524/821/17, від 23.10.2019 у справі 357/10134/17.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Оскаржувана постанова не містить підпису позивача про те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності роз`яснено його права згідно ст.268 КУпАП.

Підпис позивача у пункті 8 про те, що роз`яснено зміст статті 268 КУпАП, відсутній.

Відповідачем порушено процедуру розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідачем не надано доказів того, що позивачу було роз`яснено його права.

Згідно з ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

Інших доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано.

Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв`язку з тим, що судом направлено справу на новий розгляд, тому відсутні підстави для компенсації судового збору.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5110418 від 04.12.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та надіслати справу на новий розгляд.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бородовський С.О.