Єдиний державний реєстр судових рішень
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 635/3271/19
Провадження № 1-кс/553/393/2022
У Х В А Л А
Іменем України
09.06.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: Новака Ю.Д.,
при секретарі: Каленіченко В.О.,
за участю прокурора: Шпака М.А. (в режимі відеоконференції),
захисника-адвоката: Трофімова В.А. (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
перекладача: Оганесяна Г.С. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури Шпака М.А. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12015220000000670 від 10.05.2015 року, -
В С Т А Н О В И В :
До Ленінського районного суду м. Полтави надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури Шпака М.А. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12015220000000670 від 10.05.2015 року.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова та Червонозаводського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12015220000000670 від 10.05.2015 року, в обґрунтування якого зазначено, що останній обвинувачується у вчиненні інкримінованих особливо тяжких кримінальних правопорушень скоєних у складі організованої групи, за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, має зареєстроване місце проживання у іншій державі, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання просив суд його задовольнити.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо клопотання прокурора та просив суд змінити йому запобіжний захід на інший більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.
Захисник адвокат Трофімов В.А. в судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу вигляді тримання під вартою та просив суд змінити його на домашній арешт.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового засідання, вивчивши наявні у суду матеріали справи, приходить до наступного.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.02.2022 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.04.2022, та який у відповідності до ст.615 КПК України вважається продовженим не більш як на два місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має громадянство іншої країни, не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд враховує, що факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу не може безперечно свідчити про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих йому діянь і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Аналіз наявних у розпорядженні суду даних у їх сукупності дає підстави для висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, й свідчить про доцільність продовження застосування до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо, оскільки це не дає запобігти вищевказаним ризикам, так як всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, суд також зазначає, що продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, а тому суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів, та з врахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави при продовженні виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючисьст.ст.177,178, 182,183,197,331 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 09 червня 2022 року 13 год. 40 хв. по 08 серпня 2022 року 13 год. 40 хв. включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак
Судове рішення № 104712565, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) було прийнято 09.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/3271/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: