Ухвала суду № 104708738, 09.06.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19617/21

Провадження №: 4-с/755/7/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Шелудько В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересованої особи ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на кошти боржника,

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду зі скаргою за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту, накладеного на кошти боржника. Свої вимоги мотивував тим, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 44853915 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 лютого 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 553844,87 грн. та витрат у розмірі 15 983,44 грн. 15 листопада 2021 року заявнику із смс-повідомлення АТ «Ощадбанк» стало відомо, що 03 листопада 2021 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти, якою накладено арешт, зокрема, на заробітну плату, яка надходить на рахунок № НОМЕР_1 . Заявник вважає накладення арешту на кошти заробітної плати неправомірним. У зв`язку з чим просить скасувати арешт, накладений постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 44853915, з коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

29 листопада 2021 року ухвалою суду скаргу боржника ОСОБА_1 за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту, накладеного на кошти боржника залишено без руху.

14 грудня 2021 року ухвалою суду прийнято до свого провадження скаргу боржника ОСОБА_1 за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту, накладеного на кошти боржника, залучено до участі у справі ОСОБА_2 до участі у справі в якості заінтересованої особи та витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 4764544853915889.

09 червня 2022 року розгляд справи закінчено постановленням ухвали по суті вимог.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До суду надійшли заяви боржника ОСОБА_1 , головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни, стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та заінтересованої особи ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження" неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 44853915 з примусового виконання виконавчого листа № 755/4528-14-ц, виданого Дніпровський районним судом м. Києва 21 березня 2014 року на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 лютого 2011 року (а.с. 9, 10).

03 листопада 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно довідки Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 15 листопада 2021 року, на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , на який зараховуються виключно кошти з призначенням платежу «зарплата ОСОБА_1 » (а.с. 11, 12).

Заявник просить скасувати арешт, накладений постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 44853915, з коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог заявник зазначив, що на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» зараховуються виключно кошти з призначенням платежу «зарплата ОСОБА_1 ».

Представник стягувача Акціонерного товариства «альфа-Банк» скористався своїм правом подачі письмових заперечень на скаргу, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Однак, Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» не було повернуто державному виконавцю постанову про арешт коштів боржника, а тому банк не визнав даний рахунок таким, на який законом заборонено накладати арешт.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксана Василівна скористалася своїм правом подачі письмових заперечень на скаргу, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» відсутнє обмеження щодо накладення арешту на рахунки боржників, на які зараховується заробітна плата. Крім того, заявником не було надано документів на підтвердження того, що даний рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на такому рахунку, заборонено законом.

На підтвердження письмових заперечень Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксана Василівна надала суду належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 44853915 (а.с. 92-100).

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов`язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно із ч. 3 ст. 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 59 Закону визначено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікована 23 червня 1992року, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст.25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає Законом право громадянина на своєчасне одержання заробітної плати.

Накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав особи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 зазначено, що виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Судом встановлено, що на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни від 03 листопада 2021 року, прийнятої в межах виконавчого провадження № 44853915 було накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 , на який зараховуються виключно кошти з призначенням платежу «зарплата ОСОБА_1 ».

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати є неправомірним, а тому скарга боржника ОСОБА_1 за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересованої особи ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на кошти боржника підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої 23 червня 1992 року, ст. 43 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 260, 353, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Скаргу боржника ОСОБА_1 за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересованої особи ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на кошти боржника задовольнити повністю.

Скасувати арешт, накладений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 44853915, з коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна