Рішення № 104708692, 10.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19854/21

Провадження № 2/752/3245/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді: Машкевич К.В.

при секретарі - Гненик К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за не обліковану електричну енергію в сумі 71385,48 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

23.02.2017 року за адресою відповідача: 03191 м. Київ, вул. Московська, 29/Б, представниками енергопостачальника виявлено порушення - втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник №0989148 електричної енергії постійним магнітом.

Порушення зафіксовано номерним індикатором впливу №М8166473 постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

На корпусі лічильника в районі лічильного механізму мають місце характерні пошкодження корпусу лічильника, а саме: подряпини скла лічильника.

На підставі виявленого було складено акт про порушення №048273 від 23.02.2017 року.

Акт склали три представники енергопостачальника, споживач від підпису відмовився.

На засіданні комісії з`явився представник споживача ОСОБА_2 .

На засіданні комісії було прийнято рішення: розгляд акту про порушення №048273 від 23.02.2017 року перенести на 13.04.2017 року на 09.30 год., для витребування з РЕМ додатку до акту про порушення, а саме фотофіксації.

Таким чином, у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, 13.04.2017 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушень №048273 від 23.02.2017 року.

На засідання комісії з`явився представник споживача на підставі довіреності від 11.04.2017 року ОСОБА_2 .

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 24.08.2016 по 23.02.2017 рр. (дату усунення порушення) відповідно п. 3.5 Методики, за формулою (2.7).

Нарахована сума склала 71385,48 грн.

Протокол засідання комісії №685 від 13.04.2017 року.

Станом на 01.06.2021 року (дату звернення в порядку позовного провадження після скасування судового наказу) сума заборгованості за актом про порушення не сплачена.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

22.02.2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи (не ходячий) і він взагалі не був присутнім при складанні акту порушення і йому не відомо хто такий ОСОБА_3 (особа зазначена в акті як представник споживача).

Також, 23.02.2017 представники позивача дійсно приходили за адресою АДРЕСА_1 , але не для здійснення перевірки, а для безоплатної заміни лічильника. За даною адресою були присутні будівельники, які тоді здійснювали ремонт у будинку і які допустили представників позивача до лічильника для його заміни. Але серед них не було такої особи як ОСОБА_3 . Після заміни лічильника представники не складали жодних документів (акт порушення, акт про усунення порушення, тощо), а здійснили заміну лічильника та забрали старий (без жодного упакування у сейф пакет).

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що споживач був присутній при проведенні представниками позивача дій, визначених у додатках, та при складанні акта, отже відповідач не міг відмовитися від підпису на акті.

Ця ж особа зазначена як представник відповідача і в інших документах, які надано позивачем до суду як докази, а саме: акт усунення порушення, акт технічної перевірки опломбування засобів обліку електричної енергії, акт про направлення на експертизу лічильника електроенергії.

Всі ці факти свідчать про те, що додані як докази позивачем документи викликають сумніви у їх достовірності, вони складені в односторонньому порядку самим позивачем з порушенням Методики № 562, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами по справі.

Акт про порушення у сфері енергопостачання оформлюється із обов`язковим залученням споживача або повноважного представника споживача, якому надано право, крім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації.

Також, відповідно до матеріалів справи, 21.03.2017 року метрологічною лабораторією ЦЕО СВП «Київські електричні мережі ПАТ «Київенерго» було складено акт проведення експертизи лічильників електроенергії № 339 згідно якого візуальних ознак втручання виявлено не було, метрологічні показники відповідають плану точності, але нібито пошкоджено індикатор магнітного поля М 8166473, в той же час індикатор магнітного поля М 10514164 - не пошкоджений.

При даному обстеженні лічильника відповідач також не був присутній та повідомлений.

Проведення такої «експертизи» лічильників електричної енергії здійснюєтьсякомісією у складі представників енергопостачальника та з обов`язковим залученням представника Держспоживстандарту (пункт 1.5. Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів). Більше того, такі «експертизи» проводяться протягом 20 днів з дати зняття лічильника (пункт 2.8. Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів).

Однак, в даному випадку представника Держспоживстандарту, як і відповідача, залучено не було, нібито експертиза була проведена на 26 день, отже акт проведення експертизи лічильників електроенергії № 339 було складено також одноособово позивачем, що є порушенням, а отже такий акт експертизи не може бути належним та допустимим доказом.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Товариство є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України та Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р.

Відповідно до п.1 Правил користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р дані правила регулюють відносини між громадянами (споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Наявність відносин між сторонами, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: стягувач надає електричну енергію надсилає боржнику платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 53 ПКЕНН передбачено, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення ПКЕЕН розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії.

Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об`єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначив, що 23.02.2017 року за адресою відповідача: 03191, м. Київ, вул. Московська, 29/б, представниками енергопостачальника виявлено порушення втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник №0989148 електричної енергії постійним магнітом.

Порушення зафіксовано номерним індикатором впливу №М8166473 постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

На корпусі лічильника в районі лічильного механізму мають місце характерні пошкодження корпусу лічильника, а саме: подряпини скла лічильника.

На підставі виявленого було складено акт про порушення №048273 від 23.02.2017 року.

Акт склали три представники енергопостачальника, споживач від підпису відмовився.

На засіданні комісії з`явився представник споживача ОСОБА_2 .

На засіданні комісії було прийнято рішення: розгляд акту про порушення №048273 від 23.02.2017 року перенести на 13.04.2017 року на 09.30 год., для витребування з РЕМ додатку до акту про порушення, а саме фотофіксації.

Таким чином, у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, 13.04.2017 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушень №048273 від 23.02.2017 року.

На засідання комісії з`явився представник споживача на підставі довіреності від 11.04.2017 року ОСОБА_2 .

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 24.08.2016 по 23.02.2017 рр. (дату усунення порушення) відповідно п. 3.5 Методики, за формулою (2.7).

Нарахована сума склала 71385,48 грн.

Протокол засідання комісії №685 від 13.04.2017 року.

Станом на 01.06.2021 року (дату звернення в порядку позовного провадження після скасування судового наказу) сума заборгованості за актом про порушення не сплачена, у зв`язку з чим позивач просив позов задовольнити, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частиною першою, абзацом восьмим частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 3 Методики № 562 визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Пунктом 3.1 Методики № 562 передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.1 Методики № 562 факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Акт про порушення складається у присутності споживача, представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалося на те, що представник споживача від підпису відмовився, як зазначено в акті.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази представництва відповідача ОСОБА_4 громадянином ОСОБА_3 .

Вказаний факт підтвердив і відповідач у своєму відзиві зазначивши, що жодних повноважень на представництво своїх інтересів такій особі надано не було.

Зазначене позивачем не спростовано.

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що споживач був присутній при проведенні представниками позивача дій на виявлення порушення визначених у актах та при складанні акта, а отже відповідач не міг відмовитися від підпису на акті.

ОСОБА_3 зазначений як представник відповідача і в інших документах, які надано позивачем до суду як докази, а саме: акт усунення порушення, акт технічної перевірки опломбування засобів обліку електричної енергії, акт про направлення на експертизу лічильника електроенергії.

Всі ці факти свідчать про те, що додані як докази позивачем документи складені в односторонньому порядку самим позивачем з порушенням Методики № 562, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами по справі.

Крім того, акт про порушення у сфері енергопостачання оформлюється із обов`язковим залученням споживача або повноважного представника споживача, якому надано право, крім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17.

Також, відповідно до матеріалів справи, 21.03.2017 року метрологічною лабораторією ЦЕО СВП «Київські електричні мережі ПАТ «Київенерго» було складено акт проведення експертизи лічильників електроенергії № 339 згідно якого візуальних ознак втручання виявлено не було, метрологічні показники відповідають плану точності, але нібито пошкоджено індикатор магнітного поля М 8166473, в той же час індикатор магнітного поля М 10514164 - не пошкоджений.

При даному обстеженні лічильника Відповідач також не був присутній та повідомлений.

Проведення такої «експертизи» лічильників електричної енергії здійснюєтьсякомісією у складі представників енергопостачальника та з обов`язковим залученням представника Держспоживстандарту (пункт 1.5. Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів). Більше того, такі «експертизи» проводяться протягом 20 днів з дати зняття лічильника (пункт 2.8. Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів)

Однак, в даному випадку представника Держспоживстандарту, як і відповідача, залучено не було, нібито експертиза була проведена на 26 день, отже акт проведення експертизи лічильників електроенергії № 339 було складено також одноособово позивачем, що є порушенням, а отже такий акт експертизи не може бути належним та допустимим доказом.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.06.2018 у справі № 906/896/17 та від 24.01.2019 у справі № 926/838/18.

Також, як зазначено у постанові КЦС ВС від 09 липня 2018 року у справі № 369/2762/16-ц та постанова КЦС ВС від 11 липня 2018 року у справі № 336/6535/16-ц ненадання енергопостачальником доказів втручання споживача у роботу приладу обліку виключає покладення на останнього відповідальності за споживання не облікованої електричної енергії.

У разі невизнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку електроенергії такий факт в обов`язковому порядку повинен бути підтверджений експертизою.

При цьому, акт проведення експертизи лічильника електроенергії № 339 від 21.03.2017 не є експертизою в розумінні чинного законодавства, а відповідно до правової позиції Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі № 336/6535/16-ц - факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений саме експертизою, яка проведена експертом-носієм спеціальних знань, який в свою чергу повідомляється про кримінальну відповідальність.

Також, як зазначено в постанові КЦС ВС від 27 червня 2019 року у справі № 756/7748/16-ц споживач у силу закону не зобов`язаний знати про поломку лічильника, внаслідок якої електрична енергія не обліковувалась повністю. Якщо споживач належним чином сплачував рахунки за електроенергію за показниками лічильника, у нього виникли легітимні очікування щодо правомірного споживання електроенергії в обсязі, який він оплатив відповідно до показників лічильника. Вина споживача в поломці приладу обліку електроенергії підлягає доведенню постачальником послуг, а акт експертизи повинен містити опис способу заниження споживачем показань лічильника.

Акт проведення експертизи лічильника електроенергії від 21.03.2017 року містить опис способу заниження споживачем показань лічильника, однак не зазначено, що саме дії відповідача призвели до цього.

Отже, позивачем не доведено вину відповідача у пошкодженні пломб приладу обліку електричної енергії та втручання у його роботу з метою заниження показників спожитої електричної енергії, враховуючи, що згідно з ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, з матеріалів справи не вбачається факту самовільного втручання відповідача в роботу електролічильника та його вини у виникненні заборгованості за не обліковану електроенергію

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Що стосується витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн., які поніс відповідач та просив стягнути з позивача то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування вимог про стягнення витрат на правову допомогу відповідачем не надано доказів їх понесення, а саме не надано квитанції про сплату зазначених послуг, не надано акт виконаних робіт (детальний з описом проведених робіт з урахуванням часу тощо).

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя