Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/2794/21
Провадження № 6/344/113/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Підхомної Н.М.,
за участі заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника боржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
26 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року в частині стягнення із Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 11 березня 2020 року по 11 лютого 2021 року включно в розмірі 101 069 (сто одну тисячу шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки. Просив змінити судове рішення шляхом зазначення «зобов`язати Івано-Франківську міську раду, місцезнаходження якої: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського 21, код ЄДРПОУ 33644700 виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 11 березня 2020 року по 11 лютого 2021 року включно в розмірі 101 069 (сто одну тисячу шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки».
Заяву обґрунтував тим, що рішення суду не виконується, оскільки територіальні органи Державної виконавчої служби та державного Казначейства не приймають виконавчий лист до виконання. У боржника Івано-Франківської міської ради відсутні рахунки, що унеможливлює безспірне списання коштів. Органом ДВС було прийнято рішення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання.
У письмових запереченнях представник боржника - Івано-Франківської міської ради проти заяви заперечила, вказала, що рішенням суду позов задоволено. Резолюцію судом ухвалено згідно прохальної частини позовної заяви, заява не підлягає до задоволення, оскільки фактично буде змінено зміст резолютивної частини рішення суду.
Заявник та його представник у судовому засіданні заяву підтримали з мотивів наведених в ній.
Представник боржника у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, з підстав наведених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, думку представника боржника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Присуджено стягнути з Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 11 березня 2020 року по 11 лютого 2021 року включно в розмірі 101 069 (сто одну тисячу шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки, з утриманням всіх обов`язкових платежів та внесків. В порядку розподілу судових витрат вирішено стягнути із Івано-Франківської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 010 (одна тисяча десять) гривень 69 копійок.
10 січня 2022 року ухвалою суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Заявник звертався до суду із заявою у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року в частині стягнення із Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 11 березня 2020 року по 11 лютого 2021 року включно в розмірі 101 069 (сто одну тисячу шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки, стягнувши дані кошти з рахунків Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Дану правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15).
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК.
При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Отже, питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення.
Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Категорія «обставин, що ускладнюють виконання рішення» має оціночний характер віднесення тих чи інших обставин залежить від судового розсуду, а також від надання доказів, що доводять наявність подібних обставин.
Суд зауважує, що така заява стягувача про зміну способу виконання рішення суду є зміною способу захисту порушеного права, однак не є зміною способу виконання рішення суду.
За таких обставин, суд не має права приймати рішення, оскільки це призведе до зміни суті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року, яке набрало законної сили згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 вересня 2021, без розгляду його по суті.
З огляду на вказане, а також враховуючи, що в разі задоволення заяви ОСОБА_1 щодо зміни способу та порядку виконання рішення фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини рішення суду, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Бабій О.М.
Судове рішення № 104707547, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 10.06.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/2794/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: