Ухвала суду № 104698934, 03.06.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1024/22 Провадження № 1-кп/304/169/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2022 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Чепурнова В.О.,

з участю секретаря судового засідання Гавій Л.В.,

прокурора Бернара В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Сотника В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернара В.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071130000021 від 10 лютого 2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сімер Ужгородського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали оголошено 08 червня 2022 року о 16.00 год.

Прокурор Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Бернар В.В. звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України. Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події від 10 квітня 2022 року, матеріалами НСРД, висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, речовими доказами тощо. Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 12 квітня 2022 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 червня 2022 року включно відносно ОСОБА_1 . Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на свідків, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) та існує ризик його протиправної поведінки у майбутньому. Так, обвинувачений ОСОБА_1 добре знає свідка, якому збував наркотичні засоби, а отже може впливати на нього та чинити тиск. Також, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні вказаного злочину, яке не можу бути іншим ніж позбавлення волі, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватися від суду. Оскільки ініціювання питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало наслідком ретельного дослідження обставин кримінального правопорушення, та особи обвинуваченого, висновки сторони обвинувачення про те, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом, є не припущенням, а об`єктивною дійсністю, а відтак більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі наведеного прокурор просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Бернар В.В. клопотання підтримав та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сотник В.М. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, оскільки наведені прокурором ризики нічим не підтверджені, а також у разі застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою просили визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши клопотання, приходить до такого висновку.

Статтею 5 п. 1 підпункту «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотання учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 176 цього Кодексу запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2022 року відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 307 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000021.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 12 квітня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 червня 2022 року.

Ухвалою Перечинського районного суду від 27 травня 2022 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, на даний час будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, обвинувачений не має жодних соціально стримуючих зв`язків не має офіційного місця роботи або інших стабільних джерел доходу, власної родини також. Сукупність таких обставин дає підстави стверджувати про реальність наведених прокурором ризиків і не здатність інших, більш м`яких, запобіжних заходів запобігти таким. Суду не представлено доказів, що дані ризики зменшилися із часом.

У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є, зокрема, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому такий ризик може вимірюватися, у тому числі, наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи, що дане судове провадження не закінчене, а ризики, зазначені прокурором, існують на даний час, оцінюючи баланс між правом обвинуваченого на свободу та суспільні інтереси безпеки, тяжкість інкримінованих правопорушень, суд погоджується з доводами клопотання прокурора про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні «Харченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в п. 60 рішення по справі «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року (заява № 17283/02) , згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. Також, за усталеною практикою ЄСПЛ тримання під вартою не має перетворюватися на відбуття покарання, оскільки такий стан речей підриватиме принцип презумпції невинуватості, що випливає зі ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 197 цього Кодексу строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися із с. Тур`я-Ремета Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Також, роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 22, 26, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернара В.В. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області, ЄДРПОУ - 26213408, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA198201720355209001000018501, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896377).

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це прокурора або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із с. Тур`я-Ремета Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 01 серпня 2022 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий: Чепурнов В. О.