Рішення № 104691572, 07.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року справа №380/8002/20

провадження № П/380/8197/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваненко В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області

за участю третьої особи: Управління Державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в якій з врахуванням уточнених позовних вимог просить суд: визнати протиправною бездіяльність Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу щодо виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і експлуатації житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Сокільники Пустомитівського району (квартал житлової забудови К-7); зобов`язати Сокільницьку сільську раду Пустомитівського району Львівської області у встановленому законом порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу, щодо виготовлення проекту землеустрою, для відведення у власність: земельної ділянки орієнтованою площею - 0,25 га для будівництва і експлуатації житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Сокільники Пустомитівського району (квартал житлової забудови К-7); стягнути з казначейського рахунку відкритого в Управлінні державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю з розрахунку статистичної середньомісячної заробітної плати у жовтні 2020р. по Львівській області в сумі 10862 грн. пропорційно терміну, протягом якого триває порушення його прав відповідачем та на момент подання уточнених позовних вимог становить 10862*(1+125/30) = 56120,33 (п`ятдесят шість тисяч сто двадцять) грн. 33 коп.

Позовні вимоги мотивовані наступним: позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та керуючись Конституцією України і ст.ст. 12, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, 10.08.2020 засобами електронного зв`язку було подано на електронну адресу Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області - sokil_rada@ukr.net клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею - 0,25 га. для будівництва і експлуатації житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Сокільники Пустомитівського району (квартал житлової забудови К-7) з відповідним графічним додатком із зазначенням бажаного місця розташування та орієнтовного розміру ділянки і фото документів, що посвідчують його особу. Згодом, 27 серпня 2020 року тим же електронним зв`язком позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити реєстраційні реквізити поданих клопотань та статус їх розгляду, проте жодного відгуку не отримав. 24 вересня 2020 року позивач повторно звернувся до відповідача, у якому вказав, що буде звертатись до суду у разі ігнорування обов`язку розгляду клопотань, на клопотання не надано відповіді. Тоді 28.09.2020 позивач особисто прибув до Сокільницької сільської ради в с. Сокільники Пустомитівського району, де працівник відповідача повідомив його про необхідність подання клопотання в паперовому вигляді.

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та вказує, що йому завдано моральну шкоду внаслідок вказаної бездіяльності, порушено його право на отримання обґрунтованої відповіді на письмове звернення, визначене ст. 40 Конституції України, ст.ст. 15, 18 Закону України «Про звернення громадян», а відповідач не виконав обов`язку щодо об`єктивної, всебічної і вчасної перевірки його звернення та надання відповідних дозволів згідно ст.118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 02.10.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

28.10.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву. У відзиві на позов відповідач зазначає, що він провів аналіз вхідних документів та встановив відсутність будь-яких електронних листів з електронної адреси позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджує скріншотом з пошуковими реквізитами електронної адреси позивача. Також встановлена відсутність реєстрації будь-яких заяв позивача у Сокільницькій сільській раді згідно Журналу вхідної кореспонденції та Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян в період з 10.08.2020 по 17.08.2020, що підтверджує належно завіреними копіями фрагментів згаданих журналів реєстрації.

Відповідач зазначає, що позивач наділений правом замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у землевпорядній організації без дозволу сільської ради. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 17.11.2020 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 22 грудня 2020 року о 14:30 год.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій наголошує, що його звернення були направлені на електронну адресу відповідача, а відповідач такі листи видалив, позивачу не надходило повідомлення «MAILER.DAEMON», яке надходить у випадку проблем з доставкою відправленої кореспонденції. Відповідач не надав журнал протоколу POPЗ чи SMTP сервера вхідної кореспонденції за 10 серпня 2020 р., оскільки записи у журналі протоколу не видаляються. Позивач зазначає, що саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення нерозумності чи несправедливості її розміру, визначеного позивачем.

Ухвалою від 22.12.2020 року зупинено провадження у справі до завершення реорганізації Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області та державної реєстрації правонаступника.

Ухвалою від 24.01.2022 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.02.2022 року.

Ухвалою від 22.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви сільського голови Сокільницької сільської ради Тараса Сулимка про зупинення провадження, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 22.03.2022.

22.03.2022 в судовому засіданні відкладено розгляд справи на 05.05.2022.

05.05.2022 в судовому засіданні відкладено розгляд справи на 07.06.2022.

Позивач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши заяви по суті справи, подані докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернувся до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області з клопотанням від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,25 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ - землі житлової, садибної забудови - 02:01, яка розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, в межах населеного пункту (квартал житлової забудови К-7).

До вказаного клопотання було додано: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копія документа, що посвідчує особу; копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; довідка про участь в АТО.

Клопотання було подано засобами електронного зв`язку на електронну адресу Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області - sokil_rada@ukr.net.

Згодом, 27 серпня 2020 року тим же електронним зв`язком позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити реєстраційні реквізити поданих клопотань та статус їх розгляду.

Відповіді на клопотання не надано.

Позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду його клопотання протиправною.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).

За змістом частин 1, 3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) є вичерпним. Так, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідне рішення орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти у місячний строк.

Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області з клопотанням від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,25 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ - землі житлової, садибної забудови - 02:01, яка розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, в межах населеного пункту (квартал житлової забудови К-7).

Клопотання було подано засобами електронного зв`язку на електронну адресу Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області - sokil_rada@ukr.net та отримано відповідачем.

Суд відхиляє доводи відповідача про неотримання відповідного клопотання позивача як такі, що не підтверджуються матеріалами справи. Позивачем долучено відповідні докази направлення електронних листів на офіційну електронну адресу відповідача. Відповідач не подав доказів розгляду клопотання позивача на дату розгляду справи.

Також суд не приймає до уваги покликання відповідача про можливість замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у землевпорядній організації без дозволу сільської ради, оскільки передбачена Земельним кодексом України можливість вчинення таких дій не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку розглянути подане у встановленому законом порядку клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області не розглянула клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,25 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), чим допустила протиправну бездіяльність.

З метою захисту прав позивача та в межах заявлених позовних вимог слід зобов`язати Сокільницьку сільську раду Пустомитівського району Львівської області у встановленому законом порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею - 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Сокільники Пустомитівського району (квартал житлової забудови К-7).

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З вищенаведеного слідує, що для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу спричинення йому моральної шкоди саме оскаржуваною бездіяльністю відповідача та настання будь-яких негативних наслідків для позивача у вигляді моральної шкоди.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Сокільники Пустомитівського району (квартал житлової забудови К-7).

Зобов`язати Сокільницьку сільську раду Пустомитівського району Львівської області у встановленому законом порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею - 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Сокільники Пустомитівського району (квартал житлової забудови К-7).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09.06.2022.

Суддя Крутько О.В.