Рішення № 104686868, 31.05.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.2022м. СумиСправа № 920/1078/21

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1078/21

за позовом: Сумського національного аграрного університету (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 160, код ЄДРПОУ 04718013) в особі Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Промжитлосервіс (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, оф. 176, код ЄДРПОУ 39306995)

про визнання недійсним договору № 76 від 14.12.2018 та стягнення 199887,00грн

представники сторін:

позивача Курило М.П.;

відповідача (в режимі відеоконференції) Мінченко В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву до відповідача, в якій просить суд визнати недійсним договір про надання послуг № 76 від 14.12.2018, укладений між Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету та Товариством з обмеженою відповідальністю Промжитлосервіс по гідрохімічному очищенню системи опалення учбового корпусу коледжу вартістю 199887,00 грн та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 199887,00 грн за договором про надання послуг № 76 від 14.12.2018.

Ухвалою від 10.12.2021 суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.01.2022.

30.12.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

14.01.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд позов задовольнити у повному обсязі, зазначаючи, що основною документально і фактичними обставинами справи підтвердженою причиною неналежної роботи системи опалення навчального корпусу Маловисторопського коледжу була саме застаріла місцева котельня, яка внаслідок майже півстолітньої експлуатації вичерпала свій технічний ресурс, а не жодними технічними висновками не підтверджена потреба у гідрохімічному очищенні системи опалення.

17.01.2022 представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме: адвокатський запит від 24.12.2021 № 13 з доказами направлення та отримання; супровідний лист відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП України в Сумській області від 31.12.2021 вих № М-13/аз; постанову про закриття кримінального провадження №42019201240000131 від 20.07.2020.

18.01.2022 позивач подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копію договору від 23.11.2018 № 396, укладеного між коледжем та ТОВ Відновлення інженерних систем та акту виконаних робіт від 05.12.2018, копію довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік.

Ухвалою від 18.01.2022 суд постановив відкласти підготовче засідання на 03.02.2022.

28.01.2022 позивач подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просив долучити до матеріалів справи копії довідок про внесення змін до плану використання бюджетних коштів Маловисторопського коледжу ім. П.С. Рибалка Сумського НАУ від 29.01.2018 № 16235/1, від 24.04.2018 № 16235/6, від 22.05.2018 № 16235/10, від 08.06.2018 № 16235/12, від 18.07.2019 № 16235/15, від 12.09.2018 № 16235/17, копію плану використання бюджетних коштів на 2019 рік та копію довідки про отримані послуги у 2019 році, які підтверджують, що протягом 2018 року до 10.12.2018 та за першу половину 2019 року у коледжі не було бюджетних асигнувань і кошторисних призначень на гідрохімічне очищення системи опалення будівель гуртожитку і навчального корпусу коледжу.

02.02.2022 представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи оригінал заяви свідка по справі № 920/1078/21 від 28.01.2022.

У судовому засіданні 03.02.2022 протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та представника відповідача про долучення до матеріалів справи згаданих документів.

31.01.2022 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає повністю доведеним та належним чином обґрунтованим факт досягнення домовленостей між директором ТОВ Промжитлосервіс та директором Маловисторопського коледжу ім. П.С. Рибалка СНАУ щодо фактичного надання послуг з гідрохімічного очищення системи опалення учбового корпусу коледжу та їх подальше оформлення у вигляді отримання відповідного бюджетного фінансування на поточні видатки та здійснення їх прийняття та оплати у грудні 2018 року.

У судовому засіданні 15.02.2022 протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника відповідача про допит свідка ОСОБА_1 ; оголосив перерву в судовому засіданні до 24.02.2022, 12:00.

24.02.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, зміною територіальної підсудності судових справ господарського суду Сумської області в умовах воєнного стану відповідно до розпорядження Верховного Суду від 22.03.2022 № 12/0/9-22 та відновленням із 25.04.2022 територіальної підсудності судових справ відповідно до розпорядження Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22.

Ухвалою від 26.04.2022 суд призначив справу до судового розгляду по суті на 10.05.2022.

25.04.2022 позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи світлини старої і нової котелень відповідно із зношеними і новітніми котлами опалення.

Ухвалою від 10.05.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 31.05.2022.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Діяльність Сумського національного аграрного університету, його відокремлених структурних підрозділів (коледжів) регламентується Статутом, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2015 № 470.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту Університет - багатогалузевий вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню, наукову діяльність за різними ступенями вищої освіти, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Університет утворений у формі державної установи і працює на засадах неприбутковості (п.1.8 Статуту). Університет здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту (п.1.12 Статуту).

Згідно з п.3.1 Статуту СНАУ є вищим навчальним закладом державної форми власності, підпорядковується Міністерству освіти і науки України, як Уповноваженому органу; пп.4.2.24, 4.2.27 - має право провадити фінансово-господарську й іншу діяльність відповідно до чинного законодавства й цього Статуту, здійснювати капітальне будівництво за рахунок коштів загального та спеціального фондів бюджету, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт основних фондів, будівель і споруд Університету на підставі угод підряду або господарським способом; п.8.2 - майно закріплено за Університетом на праві господарського відання; п.8.6 - фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості в прийнятті рішень.

У відповідності до п.1.13 Статуту структуру Університету, статус і функції його структурних підрозділів визначає цей Статут і положення про відповідні структурні підрозділи, розроблені Університетом і затверджені наказами ректора Університету.

Відповідно до п. 1.4. Положення про Маловисторопський коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету (далі Положення), затвердженого наказом ректора Сумського НАУ від 01.12.2015 № 367-к, коледж є структурним підрозділом Сумського національного аграрного Університету з окремими правами юридичної особи, з постійною ознакою неприбутковості 0002/403.

Згідно з п. 1.5. Положення на підставі довіреності ректора університету коледж має право самостійно користуватись та розпоряджатись зазначеним майном; отримувати кошти та інші матеріальні цінності; здійснювати фінансову діяльність в межах затвердженого кошторису доходів та видатків; вести господарську та фінансову діяльність в межах повноважень, визначених у положенні коледжу; проводити державні закупівлі у відповідності до законодавства; укладати господарські та інші угоди.

Майно, закріплене за коледжем, є державною власністю, належить йому на правах оперативного управління (п. 1.6. Положення).

У відповідності до п. 6.1. Положення директор коледжу в межах повноважень, делегованих ректором університету, виконує серед іншого такі функції: самостійно вирішує згідно із законодавством питання діяльності коледжу, є розпорядником майна і коштів навчального закладу за погодженням із ректором університету, укладає договори (угоди).

Фінансування коледжу проводиться за рахунок коштів державного бюджету, який поділяється на загальний і спеціальний фонди, що складаються з складових частин, передбачених ст. 13 Бюджетного кодексу України. (п. 9.2. Положення).

На підставі довіреності від 21.06.2017 СНАУ в особі ректора уповноважив директора Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка СНАУ Федину В.М. (призначений директором наказом від 16.06.2015, звільнений з посади директора 29.03.2019), зокрема, користуватись та розпоряджатись майном, яке йому належить на правах оперативного управління; здійснювати фінансову діяльність у межах затвердженого кошторису доходів і видатків; укладати господарські договори, договори на платні послуги, договори про постачання комунальних і інших послуг коледжу і інші угоди; мати право підпису документів, зокрема: договорів цивільно-правового характеру, господарських угод, актів виконаних робіт про надання послуг, банківських документів, кошторисів використання бюджетних коштів тощо.

14.12.2018 між ТОВ «Промжитлосервіс», як виконавцем, і Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка СНАУ, як замовником, укладено договір про надання послуг № 76 (далі договір №76), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати такі послуги: гідрохімічне очищення системи опалення будівлі учбового корпусу Маловисторопського коледжу імені П.С Рибалка СНАУ за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Малий Вистороп, вул. Рибалка, 1 (п.1.1 договору).

Виходячи з аналізу положень ст. ст. 3, 6, 11, 526, 627-629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Зокрема, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його загальним засадам, або містить елементи різних договорів (змішаний договір).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Спірний договір є змішаним договором, що поєднує в собі риси договору підряду та договору про надання послуг, тому застосуванню підлягають як загальні положення Цивільного кодексу України, так і спеціальні, а саме: Глави 61 та 63 ЦК України.

Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріплено в главі 63 Цивільного кодексу України (статті 901 - 907). Відповідно до ст. 177 ЦК України послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.

Визначення договору підряду міститься в ч. 1 ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 статті 837 ЦК України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, чітко визначеною метою договору підряду є виконання певної роботи, результатом якої є певний матеріалізований об`єкт. При цьому замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України).

Якщо за договором про надання послуги дії виконавця не мають вирішального значення, оскільки це спосіб надання послуги, то для договору підряду процес виконання роботи є важливим, порушення якого надає замовнику певні права (ч. 2-4 ст. 849 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За п. 2.1. договору загальна сума договору складає 199887,00 грн без ПДВ.

За надані послуги згідно п.1.1 цього договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (п.3.1). Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п.3.2). Сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п.3.2 здійснюється не пізніше 31 грудня 2018 року.

Відповідно до п. 1.3. договору надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.

Вартість послуг визначається відповідно до договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору. Договірна ціна розраховується у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» з використанням державних та відомчих ресурсних елементних кошторисних норм (п. 1.4. договору).

Згідно з п. 8.6. Статуту фінансування університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фединою В.М. було штучно укладено 14.12.2018 спірний договір і підписано у той же день акт приймання виконаних робіт без їх фактичного виконання, з метою протиправного вилучення бюджетних коштів на суму 199887,00 грн.

Також позивач стверджує, що у Маловисторопському коледжі у зимову пору, на кінець 2018 року, після розпочатого опалювального сезону не було жодних об`єктивних технічних підстав проводити гідрохімічне очищення опалювальної системи учбового корпусу за наявності готового робочого проекту по заміні застарілої котельні з опалювальним обладнанням. Крім того, актом від 29.05.2019 обстеження системи опалення в навчальному корпусі Маловисторопського коледжу комісією в складі працівників Сумського НАУ та працівників коледжу встановлено, що після проведення так званого гідрохімічного обстеження (по закінченню опалювального сезону 2018-2019), при розборі двох батарей у навчальному корпусі виявлено присутність грязьового мулу в значній кількості, слідів вирізок у трубопроводах системи опалення для проведення досліджень не виявлено. Отже, за результатами проведеного обстеження комісія дійшла висновку, що роботи згідно договору № 76 від 14.12.2018 взагалі не виконувалися та не набули кінцевого результату, а саме очищення системи опалення від бруду та мулу. Тому, на думку позивача, договір № 76 від 14.12.2018 не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

Частиною 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

За приписами ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджеті не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що взяття розпорядником бюджетних коштів бюджетного зобов`язання, у тому числі шляхом укладення відповідного договору, без відповідних бюджетних призначень та асигнувань на період виконання договору, суперечить вимогам Бюджетного кодексу України та унеможливлює виконання такого зобов`язання (укладеного договору), унаслідок чого є наперед невиконуваним бюджетною організацією.

Як зазначалося вище, у відповідності до п. 8.6. Статуту фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Пунктом 9.2. Положення визначено, що фінансування коледжу проводиться за рахунок коштів державного бюджету, який поділяється на загальний і спеціальний фонди, що складаються з складових частин, передбачених ст. 13 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Порядку складення, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (у редакції від 13.12.2017, що діяла на момент укладення договору), установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже витрати, зокрема, закладів вищої освіти, здійснюються виключно з Державного бюджету України на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами цих закладів освіти.

У грудні 2018 були внесені зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік (довідка № 16235/30 від 10.12.2018), відповідно до яких видатки коледжу на оплату послуг (крім комунальних) були збільшені на 205000,00 грн, з яких: 199887 грн були використані коледжем на оплату послуг по гідрохімічному очищенню системи опалення будівлі навчального корпусу за договором про надання послуг від 14.12.2018 №76, укладеним між Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету та ТОВ Промжитлосервіс.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, у розумінні статей 203, 215 ЦК України недійсність договору законодавець пов`язує з невідповідністю змісту договору нормам закону.

Відповідно до частин 2-3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач отримував послуги з гідрохімічного очищення системи опалення будівлі учбового корпусу Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка СНАУ за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Малий Вистороп, вул. Рибалка, 1, умови договору погоджені з обох сторін та враховують певні умови та особливості надання/отримання такої послуги. Позивач під час дії договору не заперечував щодо отримання цієї послуги, відсутні спірні питання щодо оплати, отримання послуги, щодо якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт тощо.

При цьому, як зазначає відповідач, всі надані та сплачені послуги підтверджено двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2018 року за типовою формою КБ-2в, який був підписаний позивачем без заперечень та зауважень (копія міститься в матеріалах справи), а також відповідним дефектним актом.

Більше того, надані відповідачем послуги були оплачені у повному розмірі в сумі 199887,00 грн.

Щодо посилання позивача в якості обґрунтування своїх вимог про визнання спірного договору недійсним на відсутність кошторисної документації, яка мала б бути виготовлена при укладенні та виконанні договору, суд з таким твердженням не погоджується, оскільки матеріали справи містять кошторисну документацію до договору № 76 від 14.12.2018, яка була виготовлена та погоджена між сторонами.

Також необгрунтованими є твердження СНАУ про вплив на дійсність правочину незмінності температури за наслідками надання договірної послуги, оскільки метою цієї угоди є надання послуги: Гідрохімічне очищення системи опалення, а не досягнення певної температури в будівлі.

Обгрунтування позову та додані до нього документи не спростовують висновків слідчого, що викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 20.07.2020 №42019201240000131, під час якого "не здобуто достатніх доказів непроведення чи неналежного проведення очищення системи опалення в будівлі навчального корпусу Маловисторопського коледжу".

Разом з цим в акті позивача від 29.05.2019, на який посилається останній і який згадувався вище, за результатами обстеження системи опалення в навчальному корпусі коледжу комісійно встановлено, що "роботи згідно договору про надання послуг ТОВ Промжитлосервіс не виконувалися у повному обсязі та не набули кінцевого результату, а саме очищення опалення від бруду та мулу", тобто, слід розуміти це так: роботи виконувалися, але не в повному обсязі.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що договір № 76 від 14.12.2018 укладено після відповідної зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік, і оплата послуг відбулася за наявними бюжетними призначеннями.

Таким чином, позивач належним чином не довів, що відповідачем взагалі не виконувалися роботи за спірною угодою, не підтвердив викладені ним обставини переконливими доказами, надавши лише непрямі докази та наголошуючи на недоцільності укладення спірного договору з урахуванням планів на майбутнє щодо заміни котельні та на відсутності бюджетних коштів для такої послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані сторонами докази та заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що позивач належним чином не обґрунтував наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів як учасника оскаржуваного правочину у зв`язку з його укладенням і виконанням, тобто підстави для задоволення вимоги про визнання договору недійсним відсутні. Наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Щодо похідної вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за договором № 76 від 14.12.2018 суд зазначає наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 199887,00 грн за договором про надання послуг № 76 від 14.12.2018, сплачених платіжним дорученням № 206 від 17.12.2018 з рахунку Маловисторопського коледжу Сумського НАУ на користь ТОВ «Промжитлосервіс» на виконання вищевказаного договору.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що в якості правових наслідків недійсності правочину на підставі статті 216 ЦК України, перераховані на рахунок ТОВ «Промжитлосервіс» за недійсним правочином та за фактично невиконані роботи, кошти підлягають стягненню на користь Відокремленого структурного підрозділу «Маловисторопський фаховий коледж ім. П.С. Рибалка Сумського НАУ».

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання договору про надання послуг № 76 від 14.12.2018 (спірного договору) недійсним, отриманні відповідачем кошти в сумі 199887,00 грн набуті останнім правомірно та у відповідності до умов договору. Таким чином, позовна вимога про стягнення безпідставно отриманих коштів задоволенню не підлягає.

Ураховуючи вищенаведене, в позові слід відмовити повністю.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.06.2022.

СуддяВ.В. Яковенко