Рішення № 104686285, 01.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2022Справа № 910/14594/21Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Дупляченко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп",

2) Відділ реєстраційних послуг Підгородненської міської ради

про визнання недійсним договору та скасування реєстраційних записів,

Учасники справи:

від позивача: Скрипник П.Г. ,

від відповідача-1: не з`явилися,

від відповідача-2: не з`явилися,

від третіх осіб: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з такими позовними вимогами:

1) визнати недійсним з дати укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (ідентифікаційний код 33407602), укладений 28.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

2) скасувати реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: запис від 29.07.2021, зроблений Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (1002271070028001794); запис від 02.08.2021, зроблений Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу (1002271070028001794).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення спірного договору не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також він вчинений з порушенням норм цивільного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 суд постановив звернутися до Департаменту з питань реєстрації КМДА про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 та до Управління з питань реєстрації виконавчого комітету Криворізької міської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .

На виконання вказаної ухвали 13.09.2021 судом направлено вказаним органам запити щодо надання інформації запит щодо доступу до персональних даних.

17.09.2021 до суду від Управління з питань реєстрації виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2

21.09.2021 до суду від Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшла інформація про те, що ОСОБА_3 з 13.12.2019 знятий з реєстрації місця проживання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 № 910/14594/21 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.10.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/14594/21, призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2021, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" та Відділ реєстраційних послуг Підгородненської міської ради.

22.11.2021 до суду від Відділу реєстраційних послуг Підгородненської міської ради надійшло клопотання про проведення засідання без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 20.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково; витребувано у Приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіди Євгенія Михайловича належним чином засвідчені копії нотаріальної справи, під час посвідчення акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Енерджи Груп" (ідентифікаційний код 33407602) від 28.07.2021, підписаного ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), і зареєстрованим у реєстрі 28.07.2021 за номерами 1287, 1288; витребувано у Виконавчого комітету Криворізької міської ради з реєстраційної справи ТОВ "Енерджи Груп" (ідентифікаційний код 33407602) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких були здійснені 29.07.2021 та 02.08.2021 реєстраційні дії щодо змін відомостей про юридичну особу; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/14594/21 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі на 24.01.2022.

18.01.2022 до суду від Приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіди Євгенія Михайловича надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2021.

24.01.2022 до суду від Виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшло повідомлення про те, що реєстраційна справа ТОВ "Енерджи Груп" відсутня, оскільки перенаправлена до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

За наслідками підготовчого засідання 24.01.2022 суд ухвалив витребувати у Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з реєстраційної справи ТОВ "Енерджи Груп" (ідентифікаційний код 33407602) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких були здійснені 29.07.2021 та 02.08.2021 реєстраційні дії щодо змін відомостей про юридичну особу, які надати до суду у строк до 10.02.2022 та відкласти підготовче засідання у справі на 16.02.2022.

09.02.2022 до суду від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2022.

У підготовчому засіданні 16.02.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.03.2022.

Однак, підготовче засідання 14.03.2022 у справі не відбулося через введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 судове засідання у справі призначено на 01.06.2022.

В судове засідання 01.06.2022 з`явився представник позивача. Відповідачі та треті особи в судове засідання уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на відомі суду адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" та ОСОБА_2 , проте з указаних адрес поштові відправлення повернулись з відміткою пошти про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

ОСОБА_3 було викликано в судове засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалу суду від 12.04.2022 третя особа-2 отримала та 14.05.2022 направила до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, враховуючи, що учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників вказаних осіб.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.07.2019 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп", за умовами п. 1.1 якого Продавець передає Покупцю свою частку у розмірі 100% (сто відсотків) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ГРУП» (надалі - «товариство» або «ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП») що еквівалентно 26200 (двадцять шість тисяч двісті) гривень 00 копійок (надалі - «Частка»).

У п. 1.2 вказаного договору зазначена інформація про ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП»:

а) повне найменування: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ГРУП», скорочене найменування: ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП».

б) код ЄДРПОУ 33407602;

в) місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 48;

г) зареєстроване 21 лютого 2005 року;

д) статутний капітал: 26200 (двадцять шість тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Як вказано у п. 1.4 договору, Продавцю належить Частка у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ГРУП» у розмірі 100 % (сто відсотків) Статутного капіталу підприємства.

За приписами пунктів 2.1, 2.2 зазначеного договору, ціна Частки, що складає 100% (сто відсотків) Статутного капіталу ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», становить 26 200 (двадцять шість тисяч двісті) гривень 00 копійок. Оплата вартості Частки, вказаної у п.2.1. цього Договору, здійснюється Покупцем до підписання цього Договору.

У п. 4.3 договору передбачено, що перехід права власності на Частки, що складає 100% (сто відсотків) Статутного капіталу ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», від Продавця до Покупця відбувається в момент укладання та нотаріального посвідчення Акту приймання-передачі корпоративних прав. Перехід корпоративних прав учасника ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від Продавця до Покупця відбувається в момент внесення відповідних змін до Статуту ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» та державної реєстрації вказаних змін в відповідних органах державної влади та/або органах місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується днем, коли сторонами остаточно будуть виконані всі зобов`язання за даним договором.

На виконання умов вказаного договору 05.07.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ГРУП», за замістом якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ГРУП» у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 26 200,00 грн.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що 28.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (ідентифікаційний код 33407602).

Однак, ОСОБА_2 не мала права і можливості відчужувати 28.07.2021 частку у статутному капіталі вказаного товариства, так як на момент вчинення зазначеного правочину у неї не було права власності на таку частку, оскільки вона була продана позивачу за раніше укладеним договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" від 05.07.2019. Отже, договір від 28.07.2021 порушує право позивача власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп", яке виникло на підставі раніше укладеного договору купівлі-продажу частки від 05.07.2019.

У зв`язку з цим позивач просить суд визнати недійсним з дати укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп", укладений 28.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також скасувати як такі, що проведені незаконно та безпідставно за наслідками вчинення вказаного прпавочину, реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: запис від 29.07.2021, зроблений Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (1002271070028001794); запис від 02.08.2021, зроблений Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу (1002271070028001794).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як визначено ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до положень ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

У п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступивши від висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 906/461/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила про те, що момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка була єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ГРУП», здійснила відчуження частки у статутному капіталі цього товариства на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" від 05.07.2019.

Вказаним договором передбачено перехід права власності на частку, що складає 100% статутного капіталу ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», від продавця до покупця з моменту укладання та нотаріального посвідчення акту приймання-передачі (пункт 4.3 договору).

Згідно з наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 05.07.2019 ОСОБА_2 передано ОСОБА_1 на виконання договору від 05.07.2019 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ГРУП» у розмірі 100%, підписи уповноважених осіб на якому було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стюрко О.О.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують виникнення у ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ГРУП» на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2019 в частині 100% статутного капіталу товариства, оскільки саме така частка є оплаченою позивачем та отриманою нею від відповідача-1 на підставі акта приймання-передачі від 05.07.2019.

У п. 3.3.2 договору від 05.07.2019 сторони погодили обов`язок продавця не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на відчуження частки або виникнення прав третіх осіб щодо них (як то застава та будь-які інші обтяження), крім як за попередньою письмовою згодою покупця.

Разом з тим, суд встановив, що в подальшому на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.07.2021 ОСОБА_2 здійснила відчуження 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» на користь ОСОБА_3 .

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи вказаний договір купівлі-продажу відсутній, ані учасниками справи, ані приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є.М. та Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією на виконання вимог ухвал суду цього документа до суду пред`явлено не було.

Водночас, серед наданих Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією матеріалів з реєстраційної справи ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» наявна копія нотаріально-посвідченого акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 28.07.2021, в якому зазначено, що на виконання п. 4.3 Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 28.07.2021 ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», номінальна вартість якої становить 26 200,00 грн, розмір якої становить 100% статутного капіталу ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП».

Надалі рішенням єдиного учасника № 1-0721 ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 30.07.2021 затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», змінено місцезнаходження ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», звільнено ОСОБА_2 з посади директора ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» за власним бажанням з 30.07.2021, призначено ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» з 01.08.2021.

Суд зазначає, що акт приймання-передачі як такий не має ознак правочину у розумінні ст.202 ЦК, а є лише первинним документом, який посвідчує факт існування між сторонами відповідних правовідносин, зокрема, відносин купівлі-продажу (подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №910/12258/17 та від 11.06.2018 у справі №916/613/17). Відтак акт є належним доказом укладення сторонами договору купівлі-продажу.

Суд також звертає увагу на те, що вказаний акт приймання-передачі був нотаріально посвідчений, це означає, що нотаріус роз`яснив сторонам наслідки його підписання. Так, відповідно до абз.3 ст.5 Закону "Про нотаріат" нотаріус зобов`язаний: сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

У зв`язку з цим та за відсутністю доказів протилежного суд робить висновок, що сам факт наявності посилання у акті приймання-передачі на договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 28.07.2021 вірогідно свідчить про існування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 саме відносин купівлі-продажу та укладення відповідного договору в письмовій формі.

Отже, станом на момент укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 28.07.2021, ОСОБА_2 вже не була власником частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП», оскільки така частка товариства 05.07.2019 відповідчаем-1 була відчужена позивачу на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 05.07.2019.

Таким чином, суд встановив, що оспорюваний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 28.07.2021 згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України є недійсним, адже вчинений з недодержанням вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки в порушення приписів ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" частка в статутному капіталі товариства була відчужена особою, яка не була її власником, ця частка на момент її відчуження вже належала на праві власності позивачу.

Отже, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРДЖИ ГРУП» від 28.07.2021, укладеного між відповідачами, підлягають задоволенню.

Крім цього, оскільки реєстрація змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які здійснені Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради 29.07.2021 та 02.08.2021 за №1002271070028001794, є наслідком укладення договору та передачі частки за актом, то вимога про їх скасування обґрунтовано заявлена позивачем та підлягає задоволенню як похідна.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Отже, з урахуванням стандарту вірогідності доказів та принципу змагальності у господарському процесі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з дати укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (ідентифікаційний код 33407602), укладений 28.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

3. Скасувати реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: запис від 29.07.2021, зроблений Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (1002271070028001794); запис від 02.08.2021, зроблений Відділом реєстраційних послуг Підгородненської міської ради про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу (1002271070028001794).

4. Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08.06.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко