Рішення № 104684323, 02.06.2022, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/309/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Максимчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Острозької міської ради Рівненської області №5 від 27.01.2022 у справі про адміністративне правопорушення

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Острозької міської ради Рівненської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Острозької міської ради Рівненської області №5 від 27.01.2022 у справі про адміністративне правопорушення звернулася ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що постановою №5 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Острозької міської ради її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Зазначає, що дана постанова у справі про адміністративне правопорушення мотивована тим, що 07.11.2021 року о 13 год. 25 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи ФОП та суб`єктом господарювання, перебуваючи на робочому місці у магазині "Мала кишеня", власником якого вона являється, здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тютюнових виробів - пачки сигарет марки "Winston", чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дії адміністративної комісії по складанню постанови №5від 27.01.2022 вважає протиправними, а постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з відсутністю доказів вчинення нею адміністративного правопорушення та порушенням комісією норм матеріального та процесуального права при складанні постанови.

Посилається на те, що до початку розгляду протоколу по суті нею було подано ряд клопотань, у задоволенні яких комісією було, на думку сторони захисту, неправомірно відмовлено, зокрема, про перенесення засідання комісії, про долучення доказів, яким до матеріалів справи долучався USB-носій Sandisk 32 GB з двома відео файлами внутрішніх камер відеоспостереження з магазину «Мала кишеня» від 07.11.2021 року та копія пояснень ОСОБА_3 від 07.11.2021, копія протоколу виявлення та вилучення від 04.11.2021 з матеріалів справи №567/1557/21.

Вказує, що вищевказані докази мали виключне доказове значення для юридично правильного вирішення справи, оскільки з наданих відео з камер відеоспостереження чітко вбачається, що ОСОБА_2 заходить до магазину «Мала кишеня», спілкується з продавчинею ОСОБА_1 , виходить, повертається і знову спілкується з останньою, однак продавець вказує на оголошення на терезах (зі слів ОСОБА_1 - було наявне оголошення про те, що продаж алкогольних та тютюнових виробів не здійснюється) і ОСОБА_2 виходить з магазину (без тютюнових виробів).

Вважає, що з відео також слідує, що у подальшому до магазину заходить працівник поліції з пачкою цигарок у руках, ходить по периметру, заходить за прилавок і виходить з тією ж пачкою тютюнових виробів, котру приніс з собою.

Таким чином, вважає, що вищевказані докази є належними та допустимими на підтвердження відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП України, а відтак комісія згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП повинна була закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Також зазначає, що до матеріалів справи за ч. 2 ст. 156 КУпАП відповідальними працівниками було долучено протокол виявлення та вилучення від 07.11.2021, складений за підписом поліцейського М.Філюка, з текстового аналізу якого слідує, що він вилучив у ОСОБА_2 тютюновий виріб, а саме сигарети "Winston blue" у присутності понятих, відомості про яких у самому протоколі не зазначено, окрім того оскаржувана постанова всупереч вимог ст.283 КУпАП не містить вирішення питання про вилучені речі.

За вказаних обставин вважає, що оскаржувана постанова порушує її права, свободи та інтереси, відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, а тому просить скасувати постанову №5 від 27.01.2022 та закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.04.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити у спрощеному порядку без виклику сторін, визначено сторонам строки для подання письмових заяв по суті справи, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Зазначеною ухвалою строк для подання відзиву, з врахуванням положень ч. 1 ст. 286 КАС України, за якими адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, було визначено до 05.05.2022.

03.05.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав та заперечив проти скасування постанови №5 від 27.01.2022.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження від сторін не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, та вивчивши заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення в сумі 6800 грн. по справі про адміністративне правопорушення №85 від 27.01.2022.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що 27.01.2022постановою адміністративноїкомісії привиконавчому комітетіОстрозької міськоїради її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень за те, що 07.11.2021 року о 13 год. 25 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи суб`єктом господарювання, перебуваючи на робочому місці у магазині "Мала кишеня", власником якого вона являється, здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тютюнових виробів - пачки сигарет марки "Winston".

Позивач з порушенням не згідна, посилається на те, що вказаного правопорушення не вчиняла, а тому вважає дії комісії протиправними. Крім того, позивач зазначає, що її зауваження при винесенні оскаржуваної постанови враховані не були, їй не було надано можливість скористатись своїми правами про надання доказів, а також було порушено порядок розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що 27.01.2022 щодо ОСОБА_1 було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП відповідно до якої зазначено, що 07.11.2021 року о 13 год. 25 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи суб`єктом господарювання, перебуваючи на робочому місці у магазині "Мала кишеня", власником якого вона являється, здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тютюнових виробів - пачки сигарет марки "Winston", за що була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до частини другої статті 6 КУпАП органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю, адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

Згідно з ч. 2 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою-четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення адміністративними комісіями регламентується Положення про адміністративні комісії, відповідно до ст. 22 якого, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже,особа,яка уповноваженарозглядати справупро адміністративнеправопорушення зобов`язанавстановити рядпроцесуальних питань,зокрема просвоєчасне сповіщенняосіб,які берутьучасть урозгляді справи, прочас імісце їхрозгляду, а також встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та її захисник були присутні на засіданні комісії, їм було надано можливість скористатись своїми правами.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Окрім того, при вирішенні спору, суд виходить і з такого.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч. 1 цієї статті забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів,крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Частиною 4 ст. 15-3 зазначеного Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб`єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.

Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв`язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності.

Також слід враховувати, що Закон визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 цього Закону, є доведеність факту продажу забороненого товару неповнолітній особі.

Частиною 2ст.156КУпАП передбаченовідповідальність,зокрема,за порушенняпрацівником підприємства(організації)торгівлі абогромадського харчуванняправил торгівліпивом (крімбезалкогольного),алкогольними,слабоалкогольними напоями,тютюновими виробами,електронними сигаретамита рідинами,що використовуютьсяв електроннихсигаретах,пристроями дляспоживання тютюновихвиробів безїх згоряння,а саме:торгівля пивом(крімбезалкогольного),алкогольними,слабоалкогольними напоями,тютюновими виробами,електронними сигаретами,рідинами,що використовуютьсяв електроннихсигаретах,пристроями дляспоживання тютюновихвиробів безїх згоряннячерез торговіавтомати чиособами,які недосягли 18-річноговіку,а такожпродаж пива(крімбезалкогольного),алкогольних,слабоалкогольних напоїв,тютюнових виробів,електронних сигарет,рідин,що використовуютьсяв електроннихсигаретах,пристроїв дляспоживання тютюновихвиробів безїх згорянняособі,яка недосягла 18-річноговіку,або продажтютюнових виробівв упаковках,що містятьменш як20сигарет абоцигарок,чи поштучно(крімсигар),або торгівляпивом (крімбезалкогольного),алкогольними,слабоалкогольними напоями,винами столовимиу забороненийрішенням відповідногооргану місцевогосамоврядування часдоби.

При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, комісією були досліджені докази, долучені до матеріалів справи (протокол про адміністративне правопорушення, протокол виявлення та вилучення, пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , відео з нагрудного відео реєстратора) та заслухано пояснення ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що позивачем не надано до позову на підтвердження своєї позиції доказів, на які вона посилається обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зокрема відео.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

В свою чергу обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , викладених в позовній заяві про те що вона не вчиняла зазначеного правопорушення, оскільки будь яких доказів на підтвердження своєї позиції нею не надано, при цьому у відповідності до положень статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ОСОБА_1 зобов`язана була отримати від ОСОБА_2 документи, що підтверджують його вік. А за відсутності таких документів - відмовити йому в здійсненні останній продажу тютюнових виробів.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо нібито здійснення провокації правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП з боку працівників Національної Поліції України, що полягає у принесенні, з її слів, тютюнових виробів працівником поліції та, на думку суду, мають на меті виключно ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 156 КУпАП, оскільки зазначені обставини не підтверджуються жодними достовірними, належними та допустимими доказами.

Інші доводи позивача, які викладені позивачем в позовній заяві, а самещодо порушенняпроцедури притягненняїї доадміністративної відповідальності, зокрема відмови комісією у задоволенні поданих нею клопотань, суд вважає такими, що не впливають на притягнення її до адміністративної відповідальності, не виключають ознак адміністративного правопорушення, окрім того вирішення таких клопотань відноситься виключно до дискреційних повноважень комісії під час розгляду даної справи, які і були нею розглянуті.

Також, суд вважає, що процедура та строки притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем дотримані, оскаржувана постанова прийнята повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, факт правопорушення доведено, розмір штрафу відповідає вимогам санкції статті 156 КУпАП, тому відповідач - адміністративна комісія при виконавчому комітеті Острозької міської ради діяла в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що чітко передбачені КУпАП.

На переконання суду, оскаржувана постанова в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а при її винесенні адміністративною комісією в повній мірі було дотримано вимог чинного процесуального законодавства України.

При цьому, позивачем взагалі не надано суду належних доказів, на підтвердження своїх позовних вимог.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, позиція позивача щодо недотримання відповідачем вимог законодавства при притягненні її до адміністративної відповідальності не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП нічим не підтверджена, адміністративною комісією при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з`ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу не є протиправною.

Оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено переконливих обґрунтувань заявлених вимог та не надано доказів на їх підтвердження, таким чином не доведено відсутність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке вона була притягнена до адміністративної відповідальності.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі ст.222, 258, 265-2, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Острозької міської ради Рівненської області (місце знаходження: м.Острог вул. Героїв Майдану, 4, ЄДРПУ 05391005) про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Острозької міської ради Рівненської області №5 від 27.01.2022 у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.