Вирок № 104682920, 13.05.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/810/22

№ провадження 1-кп/208/330/22

ВИРОК

Іменем України

13 травня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В., прокурора Монатка Д.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022046160000013 від 11.01.2022 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл., громадянина України, маючого середню освіту, офіційно непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 09.12.1996 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 140 ч. 3, ст. 44, 187 ч. 2, 42 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна;

- 28.07.1998 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 142 ч. 2, ст. 44 КК України до 2 років позбавлення волі із конфіскацією майна;

- 01.02.2002 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч. 2, ст. 15, ст. 185 ч. 2, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 07.09.2004 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано невідбутий строк у 3 місяці, загальний строк відбуття покарання визначено у 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

- 19.03.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком у 2 роки;

- 09.12.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 313, ст. 317 ч. 1, ст. 70 ч. 1, ст. 71 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 19.03.2010 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 263 ч. 1, ст. 190 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано не відбутий строк у 1 рік 6 місяців, загальний строк відбуття покарання визначено у 4 роки позбавлення волі;

- 04.02.2015 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком у 2 роки;

- 10.11.2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 186, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано невідбуте покарання, загальний строк визначено у 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- 16.06.2016 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст. 76 ч. 1, п.п. 2, 3, 4 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком у 1 рік;

- 15.02.2017 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 26.02.2021 року по відбуттю строку покарання;

- 14.05.2021 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком у 3 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 , будучи судимий 15.02.2017 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч. 2, ст. 71, ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, прибув 23.12.2016 року до Дніпровської ВК № 89, де відбував покарання до 26.02.2021 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 04 січня 2020 року, згідно п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими із місць позбавлення волі» відносно засудженого ОСОБА_1 , встановлено адміністративний нагляд на строк 1 рік.

26.02.2021 року ОСОБА_1 , звільнений з Дніпровської ВК № 89 та йому оголошено ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2020 року, згідно якої ОСОБА_1 встановлена заборона виходу з будинку (квартири) з 22:00 год. до 06:00 год. за обраним місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши виїзд за межі міста в особистих справах, заборонивши знаходження в місцях розпиття спиртних напоїв.

Після звільнення з установи виконання покарань ОСОБА_1 прибув до адреси, яку вказав як постійне місце проживання, а саме: АДРЕСА_2 , на територію, яка знаходиться під юрисдикцією Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області.

26.02.2021 року співробітниками Дніпровської ВК № 89 ознайомлено с правилами адміністративного нагляду і попереджено про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

Проте, у 2021 році ОСОБА_1 , маючи умисел на самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, будучи ознайомленим з правилами адміністративного нагляду та усвідомлюючи, що порушення правил адміністративного нагляду тягне за собою кримінальну відповідальність, реалізуючи протиправний умисел, без поважних на те причин, залишив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , про що умисно не повідомив до Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 395 КК України, а саме самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що дійсно раніше був засуджений до позбавлення волі та щодо нього був встановлений адміністративний нагляд, умови якого були йому роз`яснені та він був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення умов адміністративного нагляду, однак в подальшому він пішов з місця перебування під адміністративним наглядом та не повідомив про це поліцію. Кається у вчиненому, прохає суворо його не карати.

Дане кримінальне провадження розглянуто судом згідно приписів ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істинною. Судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У звязку з цим, докази судом не досліджувалися і їх оцінка судом не проводилаcя.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, а саме у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, встановлена і доведена.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме - згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, класифікується як кримінальний проступок;

- особу винуватого, який раніше неодноразово судимий, перебуває на обліку лікаря нарколога, не перебуває на обліку лікаря психіатра, негативно характеризується за місцем проживання;

- його соціальний та сімейний стан, а саме неперебування у шлюбі, відсутність офіційного працевлаштування;

- наявність обставини, що пом`якшує покарання - щирого каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді арешту із застосуванням приписів ст. 71, 72 КК України. Клопотань щодо обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили до суду не надходило. Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні. На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 72 КК України, перевести менш суворий вид покарання, призначений цим вироком - арешт на строк 1 (один) місяць у більш суворий вид покарання - 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_1 даним вироком суду, приєднати повністю невідбуте покарання, призначене йому вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.05.2021 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з дня його фактичного затримання на виконання вироку.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ізотов В.М.