Рішення № 104681447, 07.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 420/2261/22

Провадження № 2-а/522/176/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Сулими А.С.,

сторони в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11 січня 2022 року серії ВМ №00007109,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11.01.2022 серії ВМ № 00007109.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.01.2022 старшим державним інспектором відділу впровадження систем фіксації порушення Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєнік Н.Г. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11.01.2022 серії ВМ № 00007109, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. З оскаржуваною постановою ОСОБА_1 не згодний оскільки вважає, що її складено з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами відповідача, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

14.02.2022 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/2261/22 передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою суду від 11.05.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

27.05.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить суд відмовити у задоволені позову з огляду на наступне. Як вбачається із позовної заяви позивачу належить транспортний засіб, який здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що підтверджується фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків зробленими у момент фіксації транспортного засобу під час його проїзду через автоматичний пункт, а також інформаційною карткою габаритно-вагового контролю, згідно якої фактична загальна маса транспортного засобу склала 47074 кг, що перевищує нормативний показник 40 т, а навантаження на строєні осі транспортного засобу склало 27714 кг, що перевищує нормативний показник 22 т, що відповідно і було відображено в оскаржуваній постанові. Представник зазначає, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву додано копію сертифікату перевірки типу, копію сертифікату відповідності, копію свідоцтва про повірку, а також копію експертного висновку. Разом з цим, представник наголошує, що позивачем не надано доказів того, що на розміщеному контейнеровозі знаходився контейнер із відповідним маркуванням, а з фотографій зроблених під час фіксації транспортного засобу вбачається перевезення вантажу в причіпі, покритому тентом, а не в контейнері. Окрім цього, належними доказами надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозами є договори, а не товаро-транспортна накладна, яка використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт її наявності не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в товаро-транспортній накладній, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, а посилання позивача на те, що перевезення сипучого вантажу є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності не заслуговують на увагу, оскільки п. 22.5 Правил дорожнього руху України імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів зперевищенням нормативнихвагових параметріву разіперевезення подільних(сипучих, наливних) вантажів. З огляду на вище викладене, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова відповідає усім критеріям та містить усю необхідну інформацію передбачену чинним законодавством України.

17.05.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому він просить суд здійснити розгляд справи за його та позивача відсутності, а позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, 286 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно даних товарно-транспортної накладної від 11.01.2022 №А555254 водію ОСОБА_2 було здано вантаж «пшениця 2 кл.», загальною кількістю 14,960 т, маса транспортного засобу без навантаження: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е марки DAF модель XF 95.480 д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз-е марки SAMRO модель S 338DH, становить 28,260 т, а загальна повна маса транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки DAF модель XF 95.480 д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпу н/пр-контейнеровоз-е марки SAMRO модель S 338DH та вантажем становить 43,220 т (14,960 т + 28,260 т).

11.01.2022 старшим державним інспектором відділу впровадження систем фіксації порушення Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєнік Н.Г. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00007109, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням норм допустимих параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу на 5,9 % (7,074 т), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,8 % (5,714 т). Автоматична фіксація правопорушення здійснена технічним засобом WIM3.3, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № 35-02/6013, 6014, 6015, 6016 чинне до 26.10.2022.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

У відповідності з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Слід враховувати, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі Порядок).

За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Згідно із п.п. 11, 12 Порядку автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п.п. 13, 14, 15 Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

За правилами п.п. 16, 17 Порядку посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно п. 3 розділу ІІ Інструкції № 512 з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (п. 8 Інструкції).

Вказане свідчить, що Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення, у зв`язку з чим, суд відхиляє доводи позивача про те, що оспорювана постанова про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить інформації щодо марки, моделі, державного номерного знака транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу, фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

У Примітці цієї статті передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Виходячи з обставин даної справи, суд враховує, що позивач є власником спеціального вантажного сідлового тягача (д.н.з. НОМЕР_1 ) та спеціалізованого напівпричіпу н/пр-контейнеровоза-е (д.н.з. НОМЕР_2 ), якими згідно наданої ним товарно-транспортної накладної від 11.01.2022 № А555254 здійснювалось перевезення вантажу (пшениці).

Отже, позивач у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобільним перевізником та суб`єктом правовідносин у сфері перевезень автомобільними дорогами.

Підставою для винесення оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративного стягнення (штрафу) стали результати автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу, проведеного 11.01.2022, відповідно до яких параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження на 5,9 % (7,074 т), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,8 % (5,714 т).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Вказані положення є спеціальними для автомобільного перевізника, проте в даному випадку позивачем не надано документів на підтвердження наявності у нього відповідного дозволу чи внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Натомість, ці положення визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл. Не дотримання вказаних правил, відповідно до приписів ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є підставою для накладення на автомобільного перевізника штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно).

Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Водночас, за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд враховує, що суттєвим значенням для визначення міри відповідальності особи у цій сфері є результати габаритно-вагового зважування транспортного засобу.

Відповідність вагового обладнання установленим стандартам підтверджується наданими відповідачем: сертифікатом відповідності від 12.08.2020, тип приладу прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», підсистема вагового контролю транспортних засобів, зареєстрований за №UA.TR.001 35323-20; сертифікатом відповідності від 12.08.2020, тип приладу прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», підсистема вагового контролю транспортних засобів, зареєстрований за № UA.TR.001 35324-20; сертифікатом відповідності від 12.08.2020, тип приладу прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», підсистема вагового контролю транспортних засобів, зареєстрований за №UA.TR.001 35322-20; сертифікатом відповідності від 12.08.2020, тип приладу прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», підсистема вагового контролю транспортних засобів, зареєстрований за №UA.TR.001 35321-20; сертифікатом перевірки типу від 17.06.2020, тип приладу прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», підсистема вагового контролю транспортних засобів, зареєстрований за №UA.TR.001 76-20 Rev.0, чинний до 16.06.2030; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 26.10.2022 № 3502/6013, а саме приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС), автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM), підсистема вагового контролю ТЗ; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 26.10.2022 № 3502/6014, а саме приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС), автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM), підсистема вагового контролю ТЗ; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 26.10.2022 № 3502/6015, а саме приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС), автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM), підсистема вагового контролю ТЗ; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 26.10.2022 № 3502/6016, а саме приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС), автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM), підсистема вагового контролю ТЗ та експертним висновком від 16.10.2020 за № 1182, дійсним до 16.10.2023 про результати експертизи, які свідчать про відповідність комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС), автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM) вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM).Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації.

Крім того, відповідно до п.п. 17.1, 17.2, 17.4, 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється при наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - разового договору.

Як свідчать обставини справи, позивачем здійснено перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов`язкових документів, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері, що не відповідає зазначеним вимогам Правил.

Також не є підставою для звільнення від відповідальності у сфері автотранспортного перевезення доводи позивача про переміщення під час руху вантажу (з урахуванням його характеристик), оскільки відповідно до положень п. 12.5 Правил дорожнього руху для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Аналогічним чином, не можуть бути враховані відповідні дані ваги, зафіксовані у товарно-транспортній накладній, оскільки відповідно до п. 13 Порядку вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів здійснюються засобами вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Так, в момент зважування загальна маса транспортного засобу перевищила максимально допустиму на 7,074 т. Розрахунок відсотків перевищення повної загальної маси транспортного засобу проводився з урахуванням різниці фактичної маси, максимально дозволеної маси та похибки зважування (10 %) та склав 5,9 %.

Отже, з урахуванням максимальної похибки вимірювальної техніки, суд вважає доведеним допущення позивачем перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а відповідно і правомірність накладення на нього адміністративного стягнення на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 286КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Державноїслужби України з безпеки на транспорті провизнання протиправноюта скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушенняу сферібезпеки наавтомобільному транспорті,зафіксоване вавтоматичному режимі,стосовно особи,яка маєреєстрацію місцяпроживання/перебування(місцезнаходженняюридичної особи)на територіїУкраїни від11січня2022року серіїВМ №00007109 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.А. Павлик