Вирок № 104680433, 08.06.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2096/22

Провадження №1-кп/944/803/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2022м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Романик Ю.В.,

прокурора - Коциби В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисника Швеця І.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141350000368 від 08.06.2022, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, громадянина України, українця, розлученого, із вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 08 червня 2022 року, близько 03 год. 50 хв., знаходячись на пішому переході через державний кордон України, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Шегині, вул. Дружби, 6, рухаючись на вихід з України в Республіку Польща, знаючи про те, що існує заборона виїзду чоловікам віком від 18 до 60 років, діючи умисно, протиправно в своїх інтересах, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є незаконним, надав службовій особі - начальнику 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» (тип А) відділу прикордонної служби «Шегині» (тип Б ) 7 прикордонного Карпатського загону старшому лейтенанту ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 1200 доларів США, дванадцятьма купюрами по 100 доларів США згідно курсу Національного банку України станом на 08 червня 2022 року становить 35 100 гривень, за вирішення питання щодо безперешкодного пропуску через державний кордон України через митний пункт пропуску «Шегині» на територію Республіки Польща.

Таким чином, ОСОБА_1 пропонував надати та в подальшому надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Також обвинувачений вказав, що шкодує про вчинене та більше подібного не допускатиме.

Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки він вчинив пропозицію надати та надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто подає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає.

Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Коциба В.Р. та підозрюваний ОСОБА_1 в присутності захисника Швеця І.Я. 08.06.2022 уклали угоду про визнання винуватості відповідно до ст.ст. 468, 472 КПК України.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію ч. 1 ст. 369 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання межах санкції за ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Прокурор Коциба В.Р. в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги КПК України та КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 також просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.5 ст.474 КПК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Захисник Швець І.Я. у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.

Як відомо із змісту статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

У відповідності до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є нетяжким злочином.

Свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений визнав беззастережно.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на вищенаведене, при перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 08.06.2022 між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Коцибою В.Р. та ОСОБА_1, у присутності захисника Швеця І.Я., слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.

Готівкові кошти, як речові докази належить конфіскувати в порядку ст.96-1,96-2 КК України.

Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Кримінальними правопорушеннями матеріальної шкоди завдано не було.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.100, 368-371, 374, 474-476 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості від 08.06.2022, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141350000368 від 08.06.2022 між підозрюваним ОСОБА_1 , з участю його захисника Швеця Івана Ярославовича, та прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Коцибою Володимиром Романовичем.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України призначивши йому покаранняу виді штрафу у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України грошові кошти в сумі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США, серій: MB 56896088А, MF34935639D, МВ56141286М, МК07646887В, МС13547136А, МК07646874В, МВ56141284М, МВ56141285М, МС13547137А, MB08281213D, МВ38857079І, MB08281215D, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність Держави.

Речові докази: оптичний носій інформації типу DVD-R залишити при матеріалах кримінального провадження №12022141350000368.

Роз`яснити ОСОБА_1 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.М.Колтун