Ухвала суду № 104680260, 23.05.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1161/22 Провадження № 1-кп/450/328/22

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

23 травня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі прокурора Савчишин А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Тріпник М.Б.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вм.Пустомити врежимі відеоконференціїклопотання прокурораСавчишин А.І.про продовженнязапобіжного заходуу видітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України та клопотання захисника обвинуваченого Тріпник М.Б. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому

в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022140000000051 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022140000000051 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

23.05.2022 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286-1 КК України. 31.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286-1 КК України. 18.02.2022 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено до 26.05.,2022 року. Тому беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 -1 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які слугували підставою обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому не відпали та продовжують існувати, зокрема: неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на сірок від 5 до 10 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину; неможливість запобігання ризику, передбаченого п. З ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_1 необмежено спілкуючись з іншими особами та надаючи їм інформацію про обставини, виявлені в ході досудового розслідування, яка ставатиме йому відома в ході проведення з ним слідчих дій, з метою виявлення фактів кримінальних правопорушень для уникнення від кримінальної відповідальності чи її пом`якшення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність такого ризику свідчить той факт, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, а також у 2011 році за ч. 2 ст. 286 КК України. Крім цього, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України загибель потерпілого є підставою для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

23.05.2022 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 Тріпник М.Б. подав клопотання про зміну запобіжного заходу на інших запобіжний захід непов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Клопотання мотивованетим,що наявністьризиків,передбачених ст.177КПК України,як іобґрунтованість підозриу контекстіобов`язку прокурорадовести нелише необхідність,а йнеможливість застосуваннябільш м`якогозапобіжного заходує основнимизасадами судовогорішення увідповідній категоріїсправ.На переконаннясторони захисту,факти,які бдавали можливістьоцінити наявністьризиків,відповідно довимог ст.ст.177,178КПК України,з врахуваннямвідритих сторонізахисту матеріаліввідсутні,не вказуютьна підставидля відмовиу визначеннізастави підзахисному.Відповідно доцього,прокурор,зважаючи навимоги ст.ст.183,194КПК Українине можедоводити зазначеніпервинно судомризики: обізнаність із можливою мірою покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є притаманною всім кримінальним провадженням, а міра покарання є незрозумілою лише особам, як нездатні усвідомлювати значення своїх дій, що не визначає це як факт наявності ризику; можливість нібито переховування підзахисного від органів досудового розслідування та суду необгрунтоване, оскільки ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки у м. Львові, підзахисний зареєстрований та проживає у м. Львові з батьками пенсіонерами, одружений має на утриманні двох неповнолітніх дітей; посилання на те, що по справі не допитано свідків та потерпілих, призначено ряд експертиз, а відтак ОСОБА_1 з метою створення перешкод слідству та встановлення об`єктивної істини у справі може незаконно впливати на свідків та потерпілих, експертів втратило свою актуальність, оскільки по справі складено обвинувальний акт і він направлений для розгляду до суду. Зазначені ризики, не доведенні та об`єктивно спростовуються поведінкою підзахисного, оскільки ДТП мало місце 28.01.2022 року, а запобіжний захід було обрано 18.02.2022 року, тобто через 20 днів. Отже, у ОСОБА_1 була реальна можливість ухилитись від слідства, але він цього не зробив. Також для вирішення клопотання є можливим обрання застави, що унеможливить порушення прав підзахисного.

В судовому засіданні прокурор, клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав, з підстав, вказаних у ньому та просить таке задоволити. В задоволенні клопотання сторони захисту, просить відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 Тріпник М.Б. та обвинувачений в судовому засіданні, щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді триманні під вартою заперечили, та просили такий змінити на інший непов`язаний з тримання під вартою, з підстав викладених у письмовому клопотанні.

Проаналізувавши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, вивчивши особу обвинуваченого, з`ясувавши думку учасників процесу, суд, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, слід відмовити, виходячи з наступного :

Відповідно до положень ч. 3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.03.2022 року, ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 26.05.2022 року.

За положеннями ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.

Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також про існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286-1 КК України. Санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Уст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, щожоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За положеннями п. 2 ч. 4ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177 та 178 цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та експертів; вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності злочину, який інкримінується ОСОБА_1 , тяжкі наслідки, що настали, і інші обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, без визначення розміру застави, оскільки така відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, судом може не визначатись.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, то таке є невмотивоване та задоволенню не підлягає, оскільки ризики які зазначені при обранні та продовженні запобіжного заходу на момент розгляду даного клопотання у підготовчому судовому засіданні не відпали, тому суд приходить до висновку, що підстави для зміни обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, відсутні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора Савчишин А.І.про продовженнязапобіжного заходуу видітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_1 ,- задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 22.07.2022 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Тріпник М.Б. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19».

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного судупротягом семи днів з дня її проголошення.

СуддяН. Б. Добош