Ухвала суду № 104678534, 30.05.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5465/22

Провадження № 1-кс/752/1741/22

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О.,

за участю:

секретаря судових засідання Стороженко С.О.,

прокурора Семенюти І.С.,

захисника Ульянова І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Деркач К.А., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Семенютою І.С., про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання (зі слів) АДРЕСА_2 , (будівельний майданчик)

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022100010000946 від 22.05.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло означене клопотання, де з урахуванням мотивів, викладених слідчим за погодженням із прокурором, орган досудового розслідування просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначає, що у провадженні СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010000946 від 22.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 00 хв. 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, який продовжено до 24.05.2022.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконного збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до транспортного засобу марки «ТАТА», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Перипроект» (ЄДРПОУ 33207530), що знаходився поблизу торгового центру «Республіка», за адресою: м. Київ, вул. Кільцева Дорога 1.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням до сховища, ОСОБА_1 завдав ТОВ «Перипроект» (ЄДРПОУ 33207530) матеріальної шкоди на загальну суму 3 410 грн. 28 коп. (три тисячі чотириста десять гривень двадцять вісім копійок).

22.05.2022 о 16 годині 44 хвилин (час фактичного затримання 13 години 00 хвилин 22.05.2022) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Києва, громадянин України, українець, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

24.05.2022 року в порядку ст. 276 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кривий Ріг, громадянина України, українця, тимчасово непрацюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, зі слів раніше судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_1 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, ризики, які полягають у спробах переховуватись, знищити чи спотворити відомості про обставини вчиненого кримінального правопорушення, перешкоджати досудовому розслідуванню в інший спосіб або вчинити інше кримінальне правопорушення наявні, логічні та доведені матеріалами кримінального провадження, а інші запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою, не здатні забезпечити належну процесуально поведінку підозрюваного, оскільки в органу досудового розслідування є логічні та достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, на підставі обставин, викладених в останньому.

Захисник Ульянов О.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі, зазначаючи, що підозру ОСОБА_1 визнає, та, насправді, підозрюваний мав офіційне місце роботи, однак із запровадженим воєнним станом трудовий договір був припинений, що позитивно характеризує особу підозрюваного, а тому наведені прокурором ризики є лише припущенням. Просив застосувати до ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації останнього.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, посилався на те, що вину визнає, просить не застосовувати тримання під вартою, оскільки має постійне місце проживання за адресою реєстрації у Кіровоградській області, ухилитись від виконання обов`язків не має наміру.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010000946 від 22.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, 22.05.2022 о 16 годині 44 хвилин (час фактичного затримання 13 години 00 хвилин 22.05.2022) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Києва, громадянину України, українець, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

24.05.2022 року в порядку ст. 276 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кривий Ріг, громадянина України, українця, тимчасово непрацюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, зі слів раніше судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол огляду місця події, протоколи допиту, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, з чим погоджується і слідчий суддя, як наслідок, на даному етапі досудового розслідування можна стверджувати про обґрунтованість оголошеної підозри.

Між тим, керуючись ст. 12 КК України, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_1 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_1 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Поряд із наведеними в клопотанні ризиками, які є достатньо вірогідними, логічними та доведеними матеріалами кримінального провадження, необхідно зазначити і ті, які виникли під час діє воєнного стану на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

В умовах найкризовішої ситуації в Україні, завданням, передбаченим ст. 2 КПК України, яке покладається на органи державної влади України, органи досудового розслідування, прокуратури та суду, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду, що передбачає собою дотримання процесуальних строків і прийняття відповідних процесуальних рішень у разі їх закінчення.

Водночас, тлумачення Листа ВС № 1/0/2 - 2022 від 03.03. 2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану одночасно із проявами збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, також по суті є ризиками, які у разі будь-яких непередбачуваних дії на території України, під час яких контроль органів досудового розслідування чи процесуального керівництва може бути зменшений, як наслідок вказані обставини будуть сприяти підозрюваному у спробах ухилитись від суду та/або прокуратури, а тому мають бути враховані під час при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час є актуальними та в повній мірі доведені в судовому засідання, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, даними про особу підозрюваного та обставини вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками і в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, але в межах досудового розслідування, тобто до 20 липня 2022 року до 13 год. 00 хв. включно.

Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 22 травня 2022 року о 13 год. 00 хв.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

МФО 820172

Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 20 липня 2022 року включно.

6. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

7. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

8. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

10. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.О. Ольшевська