Рішення № 104671383, 02.06.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2022 Справа №607/19928/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був розірваний 25.08.2016 рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Ще до розірвання шлюбу, дочка позивача ОСОБА_4 разом із внучкою позивача ОСОБА_3 , почали проживати разом із цивільним чоловіком дочки позивача ОСОБА_5 . Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дитини ОСОБА_2 проживає окремо, свої батьківські обов`язки щодо виховання дочки не виконує, не цікавиться її життям, проблемами. Після смерті дочки, позивач переїхала проживати в АДРЕСА_1 та проживає за вказаною адресою із внучкою ОСОБА_3 , та цивільним чоловіком дочки ОСОБА_5 . Позивач турбується про внучку, займається її вихованням та задоволенням потреб. Просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити піклування над ОСОБА_3 , призначивши її піклувальником.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 03.12.2021 матеріали справи направлено до Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради для дачі висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої ОСОБА_3 .

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 04.05.2022 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 02.06.2022.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримала з підстав викладених у ній, просила позовні вимоги задовольнити, щодо постановлення заочного рішення не заперечила. Пояснила, що батько тривалий час не спілкується з дитиною, не опікується нею. Через відсутність батька вона не може оформити паспорт.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з частиною четвертою статті 223, статтею 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечила проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у відсутності, також подано суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини справи.

Відповідач ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який на даний час розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 серпня 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 04.09.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України. Її батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 15.06.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Позивач разом з внучкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом №33 від 21.10.2021 складеного за участі працівників ПМП «Совр» та сусідів.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 підтвердила викладені в позовній заяві обставини, зокрема пояснила, що батько з нею не спілкується, не цікавиться її життям, участі у вихованні не приймає, підтвердила, що після смерті матері виховується бабусею ОСОБА_1 та бажає, щоб остання залишилась її піклувальником. Підтримала позов щодо позбавлення батьківських прав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що в 2016 році він почав зустрічатися із ОСОБА_4 . В подальшому вона із донькою ОСОБА_3 переїхали проживати до нього. Разом вони проживали 4 роки. В 2021 році ОСОБА_4 загинула. Весь цей час, ОСОБА_2 не цікавився життям дочки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 він бачив лише один раз, а саме на похороні ОСОБА_4 .

Згідно висновку Органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У висновку зазначено, що бабуся дитини, ОСОБА_1 , на засіданні комісії повідомила, що батько дитини участі у вихованні доньки не бере, матеріально не допомагає, не телефонує, не цікавиться навчанням та успішністю Каріни. Всі обов`язки щодо навчання та виховання дитини здійснює бабуся по матері ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації ТЗОШ №18 від 01.10.2021 року за №02-12/170, бабуся займається вихованням онуки, відвідує батьківські збори, оплачує за харчування. За період перебування дитини в школі батько жодного разу не приходив до дитини, не цікавився її вихованням та навчанням.

Інформація КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» від 22.09.2021 року №814, підтверджує той факт, що батько ОСОБА_2 здоров`ям доньки не цікавився.

Батько дитини, ОСОБА_2 , на засідання комісії не з`явився та не повідомив причину своєї відсутності, хоча був належним чином повідомлений.

Як вбачається із подання органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , захищаючи інтереси дитини, орган опіки та піклування вважає, що призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Із подання вбачається, що в результаті обстеження умов проживання встановлено, що ОСОБА_1 проживає у 2-кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Загальна площа - 49,5 кв.м., житлова площа - 34,2 кв.м. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. Є всі необхідні предмети побуту та щоденного вжитку. У квартирі прибрано, кімнати вмебльовані. Створені всі необхідні умови для проживання, виховання, відпочинку та повноцінного розвитку дитини. Дитина має окрему кімнату, у якій є ліжко, комп`ютерний стіл, комп`ютер, принтер, комод, полиці для книг.

Згідно із медичним висновком КНП «Центр первинно медико-санітарної допомоги» від 10.02.2022 ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна. Вона матеріально забезпечена, не притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності, батьківських прав не позбавлялася, є дієздатною особою.

ОСОБА_1 з 10.03.2022 перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як потенційний опікун, про що внесено відомості до журналу обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Із правами, обов`язками опікуна та правовими наслідками встановлення опіки ОСОБА_1 ознайомлена.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо виконання батьківських обов`язків, які врегульовані Сімейним Кодексом України.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (частина перша статті 152 СК України).

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України). Крім того, частиною другою статті 158 Сімейного кодексу України передбачено, що баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Встановлено судом, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з бабусею - позивачем у справі.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, (далі - Конвенція) держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з`ясування ставлення батьків до дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 19 Сімейного Кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Частиною першою статті 59 Цивільного кодексу України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Згідно частини четвертої статті 60 Цивільного кодексу України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Частинами другою, третьої та четвертою статті 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом, у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно частин першої та другої статті 244 Сімейного кодексу України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Висновки суду по суті заявлених вимог.

Аналізуючи наведені обставини, слід прийти до висновку, що дійсно поведінка відповідача вказує на те, що він не виявляє батьківського піклування та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо своєї неповнолітньої доньки, а тому, з метою захисту законних прав та інтересів неповнолітньої дитини, відповідача слід позбавити батьківських прав.

Що стосується позовної вимоги про встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_1 , є повнолітньою дієздатною особою, має постійний дохід, та як вбачається з матеріалів справи є рідною бабусею неповнолітньої. Дані про те, що наявні підстави, що ОСОБА_1 не може бути призначена піклувальником над неповнолітньою, у суду відсутні.

Згідно частини четвертої статті 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що слід призначити ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітньою дитиною, яка позбавлена батьківського піклування.

Згідно з вимогами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду у виді судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», що становить 908,00 грн.

Керуючись статями 19, 55, 59, 60, 63, 164-166, 182 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 908, 00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, бульвар Шевченка, 1, м. Тернопіль.

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2022 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк