Ухвала суду № 104670024, 22.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55929/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Сеньковська В. Я.

справа №757/55929/21-ц

учасники справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО»

боржник 1: ОСОБА_1

боржник 2: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання у справі №2-947/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року до суду надійшла вказана заява, в якій заявник просить видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587, адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. «Б») дублікат виконавчого листа №2-947/10, виданого 20.12.2010 року Печерським районним судом міста Києва відносно боржника ОСОБА_1 , поновити строк Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587, адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. «Б») для пред`явлення до виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа №2-947/10, виданого 20.12.2010 року Печерським районним судом міста Києва відносно боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено та стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» суму заборгованості у розмірі 221 551 доларів США 38 центів, що станом на 06.10.2010 року складає 1 755 994, 08 грн, стягнуто з відповідачів солідарно 1700, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору, та 120, 00 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

20.12.2010 року на виконання вказаного рішення судом видані виконавчі листи, та Броварським МР ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 24472287 відносно боржника ОСОБА_1 .

В подальшому в межах виконавчого провадження № 24472287 виконавчий лист №2-947/10, було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 03.01.2014 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 06.10.2020 року у цивільній справі № 2-947/10 з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

У вказаній справі ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2021 року, справа №757/34998/21-ц, замінено стягувача у справі № 2-947/10 з ПАТ «Дельта-Банк» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО» .

Таким чином ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО», як новий кредитор та стягувач має право подати виконавчі листи до примусового виконання.

При перевірці документів кредитної справи, було виявлено відсутність виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості.

На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що виконавчі документи втрачені, заявник додав лист Броварського МР ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.09.2021 року №61736, відповідно до якого виконавче провадження №24472287, відкрите на підставі виконавчого листа №2-947/10, знищене, а отже не можливо встановити чи виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі постанови від 28.10.2015 року.

За таких обставин є всі підстави вважати, що листи було втрачено.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином. Представник заявника Лисенко Л. В. подала заву, у якій просила розглядати справу за відсутності представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО».

Суд, вивчивши заяву, дослідивши письмові докази додані до неї, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено,що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено та стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» суму заборгованості у розмірі 221 551 доларів США 38 центів, що станом на 06.10.2010 року складає 1 755 994, 08 грн, та стягнуто з відповідачів солідарно 1700, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору, та 120, 00 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

20.12.2010 року на виконання вказаного рішення судом видані виконавчі листи, та Броварським МР ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 24472287 відносно боржника ОСОБА_1 .

Постановою від 28.10.2015 року, виданою в межах виконавчого провадження № 24472287, виконавчий лист №2-947/10 було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 03.01.2014 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 06.10.2020 року у цивільній справі № 2-947/10 з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

У вказаній справі ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2021 року, справа №757/34998/21-ц, замінено стягувача у справі № 2-947/10 з ПАТ «Дельта-Банк» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО» .

Відповідно до листа Броварського МР ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.09.2021 року №61736 виконавче провадження №24472287, відкрите на підставі виконавчого листа №2-947/10, знищене, а отже неможливо встановити чи був повернутий виконавчий лист №2-947/10 стягувачу на підставі постанови від 28.10.2015 року.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі № 2-711/08, від 01 серпня 2019 року у справі № 751/5192/13, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

За ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Інформація про звернення виконавчих листів до виконання до заяви не додана і в матеріалах цього провадження відсутня.

Отже суд позбавлений можливості перевірити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, що в свою чергу нерозривно пов`язано з умовами вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Крім того, заявником не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки як зазначалось вище, лист відділу виконавчої служби про знищення матеріалів виконавчого провадження не може свідчити про звернення їх до виконання взагалі.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

Як передбачено ч.1 ст.6 та ст.13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується, як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Положення ч.1 ст.6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.

Отже, у разі прийняття судом тверджень заявника, як належних доказів в обґрунтування заявлених вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, призведе до порушення приписів ст.433 ЦПК України та фактично порушить право відповідача (боржника) на правову визначеність/передбачуваність, що випливає із застосованого у ст.6 Конвенції словосполучення «встановлений законом» згідно рішення Європейського суду з прав людини, а також право на дотримання судом принципу рівності і змагальності сторін, оскільки в наведеній ситуації судом необґрунтовано буде віддано більшу перевагу інтересам заявника, як перед законом, так і перед судом відносно боржника.

Як слідує із матеріалів заяви, рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кредитної заборгованості ухвалено ще у 2010 році. Заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку його пред`явлення до виконання подано у 2021 році (через 11 років після ухвалення рішення). Заявником не надано належних та обґрунтованих доказів про існування об`єктивних перешкод звернути вказане рішення до виконання протягом всього строку до моменту звернення з заявою, яка є предметом даного судового розгляду.

Купляючи у 2020 році права вимоги за спірним кредитним портфелем заявник мав об`єктивну можливість перевірити фактичний стан виконання судового рішення №2-947/10 та оцінити ризики, пов`язані з виконанням.

За таких обставин та враховуючи не доведеність заявником поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не доведеність факту втрати виконавчого документа, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 353, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-КРЕДО» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання у справі №2-947/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя Г.О.Матійчук