Рішення № 104669745, 07.06.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року Справа № 160/4639/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою

відповідальністю «Будівельна компанія Прем`єр буд» про визнання протиправним та скасування висновку про результат моніторингу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Прем`єр буд» про визнання протиправним та скасування висновку про результат моніторингу, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України від 18.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-01-009543-b «Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро» (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що представниками органу моніторингу Державної аудиторської служби України (далі- Відповідач) здійснено моніторинг закупівлі «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - «Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро» (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) (ID моніторингу: UА-М-2022-01-26-000036), проведеної департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації. За результатами вказаного моніторингу Відповідачем складено та 18.02.2022 в електронній системі оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі, в якому передбачено, що за результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII (далі-Висновок). На підставі Висновку, позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Департамент вважає, що Висновок Відповідача є необґрунтованим, протиправним, таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04 травня 2022 року ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року отримана відповідачем.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27 травня 2022 року третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Прем`єр буд» надало до суду пояснення в яких просили, визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України від 18.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-01-009543-Ь «Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро» (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція). При цьому, вказали, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРЕМ`ЄР БУД» виконало вимогу про підтвердження досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, а наявність/відсутність у складні тендерної документації додатку 5 - Попередній графік поставки матеріальних ресурсів та обладнання Замовником, не свідчить про невідповідність Товариства кваліфікаційному критерію. ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРЕМ`ЄР БУД» в повній мірі підтвердили виконання ним аналогічного договору, документами, що відповідають вимогам Замовника. Вважають, що вимога відповідача усунути порушення шляхом припинення зобов`язань із застосуванням наслідків нікчемності/недійсності договору не вмотивована ним з точки зору нормативно-правового обґрунтування цієї вимоги. Оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання за договором із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Державною аудиторської служби України здійснено моніторинг предмету закупівлі «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - «Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро» (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) (Ідентифікатор закупівлі: UА-2021-10-01-009543-b) проведеної департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

За результатами вказаного моніторингу Відповідачем складено та 18.02.2022 в електронній системі оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2021-10-01-009543-b, в якому зазначено, що за результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». На підставі Висновку, позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 12-15).

Позивач, не погоджуючись з даним висновком відповідача звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Статтею 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII) закріплено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII, строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

За приписами ч. 6, 7 ст. 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Порядок № 552).

Відповідно до п. 3-5 Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі форма висновку) в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Стосовно виявлених порушень по суті суд зазначає таке.

Абзацом другим пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Пункт 2 частини 2 Закону № 922-VIII передбачає наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

У пункті 2 додатку 1 тендерної документації позивач установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій документів, стосовно підтвердження досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, зокрема: «Виконання учасником аналогічного договору підтверджується документально шляхом надання копій такого договору з додатками (зазначеними у договорі), укладеного за останні три роки відносно дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; документи, які підтверджують виконання аналогічного договору (договорів), зокрема, копії довідок про вартість виконаних робіт за такими договорами (форма КБ-3), копії актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2В), або копії інших документів, актів, що у встановленому законодавством порядку підтверджують виконання робіт та прийняття виконаних робіт відповідно до договору».

Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

По об`єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

ТОВ «Будівельна компанія Прем`єр буд» на підтвердження кваліфікаційного критерії наданий Договір № 1 який був укладений між двома суб`єктами господарювання і був виконаний не за бюджетні кошти і в умовах договору не передбачено складання типових форм, тому складання «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3) було необов`язковим. Тож Товариством у складі пропозиції надані документи, а саме Акти виконаних робіт, що передбачено умовами Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 1 від 01.05.2019 року.

Судом встановлено, що на підтвердження чинного документа про проходження навчання з питань охорони праці у складі тендерної пропозиції було надано копія наказу про призначення інженера з охорони праці ТОВ «СК Стройінвест», яка пройшла навчання з питань охорони праці та має чинне посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці.

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено невідповідність тендерної документації, а доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному висновку відповідачем визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Проте, зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Але відповідач не конкретизував які саме заходи має вжити позивач, не визначив, на підставі яких саме норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України позивач має припинити зобов`язання за договором.

Вказані висновки відповідають позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19.

Статтею 598 ЦК України встановлено підстави припинення зобов`язання, а саме: зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Однак, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Таким чином, суд зазначає, що порядок та правові наслідки визнання договору нікчемним та припинення зобов`язань за договором не є тотожними, у зв`язку із чим суд погоджується із доводами позивача, що у розглянутому випадку зобов`язуючи позивача усунути виявлені порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору відповідач допустив правову невизначеність.

Правові висновки щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень чітко визначити конкретні заходи (варіанти поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень, із якими пов`язана можливість усунення виявлених порушень, неодноразово висловлені судом касаційної інстанції, зокрема, у постановах від 21.10.2021 у справі № 160/8402/19, від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19, від 26.11.2020 у справі № 160/11367/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 05.03.2020 у справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19, від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18. Відповідачем не наведено доказів, що виявлені ним порушення слід кваліфікувати як істотне порушення договору.

Спонукання позивача до розірвання договору, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

При цьому, суд зазначає, що зміст спірного Висновку, є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але ж і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Аналогічна правова позиція викладена у постанови Верховного суду від 02 квітня 2020 року по справі № 400/2165/19.

Тобто, публічно-правовий спір слід вирішувати також крізь призму майнових прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Прем`єр буд».

Згідно з визначальним рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом, воно повинне мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві.

Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес, зумовлюється причинами, що виправдовують втручання. Причини такого втручання у свою чергу мають бути відповідними і достатніми. Для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба, а втручання має бути пропорційним законній меті.

Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання за договором із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме, шляхом припинення зобов`язань, що сумлінно виконується сторонами, призведе до порушення майнових прав та інтересів Департаменту житлового господарства дніпровської міської ради та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Предметом закупівлі в даній справі були роботи: «Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро» (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Ціна виконаних робіт по договору становить 29 817 750,00 грн.

Таким чином, у випадку застосування наслідків недійсності/нікчемності правочину, Позивач буде змушений компенсувати ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРЕМ`ЄР БУД» вартість робіт з капітального ремонту, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення процедури закупівлі. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.

Крім того, Позивач вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на більш вигідних умовах - оскільки частина робіт виконані.

Припинення зобов`язань за договором із застосуванням наслідків нікчемності/недійсності не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору),

Варто наголосити, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Вказані висновки відповідають позиції, викладенійї в постановах Верховного Суду від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і зазначає, що проаналізовані обставини щодо невідповідності спірного висновку вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України є самостійною обставиною для його скасування.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За сукупності викладених обставин, позовні вимоги Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Під час звернення з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн., що підтверджується Квитанцією від 06.04.2022 року.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідачів у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Прем`єр буд» про визнання протиправним та скасування висновку про результат моніторингу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України від 18.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-01-009543-b «Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро» (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).

Стягнути на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 04011650) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ: 40165856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев