Рішення № 104669672, 08.06.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року Справа № 160/5059/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача - 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-а, м. Дніпро, 59000, код ЄДРПОУ 40108866), відповідача - 2: Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (вул. Виконкомівська, 36, м. Синельникове, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 40108866), в якій позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області Щадило А. за № 308 від 08.02.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 », яким до старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області Щадило А. від 04.03.2022 № 236 о/с «По особовому складу» в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП, з 04.03.2022 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 березня 2022 року по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати 758,21 гривень;

- рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць (середньомісячної заробітної плати) допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України з серпня 2000 року відповідно до наказу УМВС України в Дніпропетровській області. З 01.02.2021 року працював на посаді старшого інспектора відділу превенції Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Так, 17.12.2021 року під час керування особистим транспортним засобом, автомобілем марки «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач був зупинений співробітниками ВРПП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та відносно нього було складено адміністративний протокол серії БД №250937 від 17.12.2021 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. За даним фактом дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області було проведено службове розслідування, на підставі результатів якого прийнято наказ №308 від 08.02.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » . Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 04.03.2022 року №236 о/с ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» з 04.03.2022 року. З даними наказами, в частині застосованого до нього дисциплінарного стягнення, позивач не згідний, вважає їх протиправними, оскільки дисциплінарного порушення він не вчиняв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2021 року відкрито провадження по справі № 160/5059/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.05.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на позов ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначає про відсутність підстав задоволення позовних вимог. Позивач в своєму позові зазначає про винесення відповідачем наказів №24-дс від 07.10.2021 року та 28-дс від 12.10.2021 року , однак накази під такими номерами відносно ОСОБА_1 не виносились, доказів їх існування не надано та не зазначено, яке відношення вони мають до позивача. Службове розслідування розпочато спеціально створеною, наказом від 20.12.2021 року №2603, комісією ГУНП в Дніпропетровській області. Підставою для початку службового розслідування став рапорт начальника УГІ ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції Олександра Тарана по факту складання адміністративних матеріалів відносно старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що 17.12.2021 року о 21 год. 50 хв. поліцейськими відділу реагування патрульної поліції Павлоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на 228 км. а/д Харків Сімферополь Алушта Ялта складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №250937 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , який порушуючи службову дисципліну, порушуючи вимоги п. 1 ч.1, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», п. 6 11, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння доведений складеними відносно нього матеріалами про вчинення адміністративного правопорушення, під час складання яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 перешкоджав іншим співробітникам поліції виконувати свої службові обов`язки, ухиляючись від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, вводячи інших поліцейських в оману з приводу часу прибуття адвоката, затягуючи час, відведений для проведення огляду на 4 години з моменту виявлення підстав для його проведення, достеменно розуміючи, що такий огляд проводиться не пізніше ніж протягом 2 годин. Складаючи присягу, ОСОБА_1 присягнув в тому числі дотримуватись Конституції України та законів України, втілювати їх у життя, з гідністю нести високе звання поліцейського, однак своїми діями порушив вказані принципи. В результаті з`ясування обставин під час проведення службового розслідування наказом ГУНП №308 від 08.02.2022 року до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, яке в установленому порядку реалізовано наказом ГУНП №236 о/с від 04.03.2022 року. Таким чином, реалізуючи свої дискреційні повноваження, відповідач прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як носія влади.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України з серпня 2000 року відповідно до наказу УМВС України в Дніпропетровській області та в Національній поліції України з 07.11.2015 року. На посаді старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває з 01.02.2021 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №250937, складеного о 21 год. 50 хв. на 228 км. а/д Харків Сімферополь Алушта Ялта, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю, почервоніння очей, неадекватна поведінка). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

Відповідно до наказу №2603 ГУНП в Дніпропетровській області від 20.12.2021 року «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом надходження 17.12.2021 року рапорту начальника УГІ ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції Олександра Тарана про складання працівниками Павлоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія автомобіля «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_2 старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Кузьменко О.М.

Опитаний під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що 17.12.2021 року він звернувся до Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за фактом вчинення щодо нього протиправних дій під час складання матеріалу про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 пояснив, що він пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про що КП «Обласний медичний психіатричний центр лікування залежностей зі стаціонаром «ДОР». Висновок №103 складено о 02 годині 15 хв. 18.12.2021 року, за яким ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів не виявлено.

Висновком службового розслідування від 07.02.2022 року встановлено, що 17.12.2021 року о 21 год. 50 хв. поліцейськими відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП було перевірено транспортний засіб «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_2 , у ході якого було виявлено відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Після зупинки транспортного засобу встановлено, що водієм був майор поліції ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 співробітники поліції почули виражений запах алкоголю, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд на місці затримки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER». ОСОБА_1 перешкоджав іншим співробітникам поліції. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці події за допомогою газоаналізатора "Драгер" та у медичному закладі, в присутності свідків ОСОБА_1 відмовився. Працівниками Павлівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №250937.

За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського передбачених п.1 ч. 1, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 (0047235) застосувати дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Відповідно до наказу від 08.02.2022 року №308 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора відділу превенції Синельниківського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровський області №236 о/с від 04.03.2022 року «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 (0047235) звільнено зі служби в поліції з 04 березня 2022 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підстави для звільнення: наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 08.02.2022 № 308).

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України Про Національну поліцію від 02.11.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Нормою частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляд звільнення зі служби у поліції в зв`язку із вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Так, предметом позовних вимог є притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке прийнято в результаті проведеного службового розслідування за фактом притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

17.12.2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений співробітниками ВРПП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області на 228 км. а/д Харків Сімферополь Алушта Ялта , підставою для зупинки зазначена інформація про відсутність в транспортного засобу полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності. Під час спілкування з водієм, майором поліції ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю, почервоніння очей, неадекватна поведінка. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці події за допомогою газоаналізатора "Драгер" та у медичному закладі, в присутності свідків останній відмовився.Дані обставини підтверджуються складеним працівниками Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №250937, який передано для розгляду Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, судова справа №183/194/22.

Суд наголошує, що позивачем до матеріалів справи не надано належним чином завіреної копії постанови за результатами розгляду Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області справи про притягнення до адміністративної відповідальності №183/194/22 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на спростування факту наявності стану алкогольного сп`яніння.

Що стосується наданого позивачем до матеріалів справи висновку КП «Обласний медичний психіатричний центр лікування залежностей зі стаціонаром «ДОР» №103 (далі Висновок) складеного о 02 годині 15 хв. 18.12.2021 року, за яким ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів не виявлено, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) встановлений порядок огляду водія транспортного засобу та виявлення в нього ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 9 розділу II Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Так, вказаним пунктом Інструкції викладено зрозумілою мовою, він не містить жодного альтернативного трактування та визначає єдиний припустимий законний проміжок часу для проведення огляду водія транспортного засобу дві години з моменту зупинки транспортного засобу.

З матеріалів справи судом встановлено, що транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений співробітниками Павлоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 17.12.2021 року о 21 год. 50 хв., та згідно приписів Інструкції час для проходження огляду водієм спливає о 23 год. 50 хв. 17.12.2021 року.

Отже, висновок №103 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого виду сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції , наданий ОСОБА_1 в якості доказу, складено КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром «ДОР» 18.12.2021 року о 02 год. 15 хв., тобто після відведеного Інструкцією часу для такого огляду.

Таким чином, Висновок №103, наданий позивачем ОСОБА_1 , не може бути прийнятий судом, як беззаперечний доказ відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції встановлена ст. 130 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Викладене в диспозиції формулювання складу адміністративного правопорушення передбачає притягнення до адміністративної відповідальності водія не тільки за здійснення керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, але також настає за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому відповідному лікарняному закладі встановлена під час проведення службового розслідування. Також належним чином надана оцінка намаганням ОСОБА_1 перешкодити здійсненню своїх повноважень іншими співробітниками поліції з метою уникнення дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.

При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Крім того, суд наголошує, що в жодного документу, крім Висновку №103, який судом не прийнято до уваги, на спростування висновків службового розслідування суду позивачем надано не було.

Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.

Варто також зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а з подібних правовідносин.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

Вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію" та Правил етичної поведінки поліцейських.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

При звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, обставин, що обтяжують відповідальність, особу порушника, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов`язків, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, а оскаржені накази прийнято відповідачем у межах наданих повноважень. Таким чином, п. 1 Наказу №308 від 02.08.2022 року та наказ №236о/с від 04.03.2022 року є такими, що прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування наказу про звільнення, який визнаний судом правомірним, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому у їх задоволенні необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна