Рішення № 104669647, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 160/22011/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «АТБ-МАРКЕТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати наступні рішення Одеської митниці Держмитслужби:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000171/1 від 25.05.2021 р.;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00326 від 25.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що подав до митного органу митну декларацію разом зі всіма необхідними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту .Проте, митним органом, на думку позивача, необґрунтовано було витребувано у підприємства додаткові документи в підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України та надіслав позивачу картку відмови в прийнятті декларації. Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року відкрито провадження у справі №160/22011/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

06.01.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом через систему «Електронний суд» від Одеської митниці отримано відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти доводів позову, відповідач зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до пп. В) п.2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення від 07.08.2019 №3128-NF/ CN в розділі 2 зазначено, що упаковка є складовою частиною вартості товару, але не зазначено скільки саме становить дана складова у вартості товару;2) у інвойсі 21 JY4016 від 12.04.2021 зазначено умови поставки СІF, що згідно Інкотермс 2010, однак відповідно п. 8 ч.2 ст. 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення не надавались. Додатково проінформовано, що відповідно до ст. 254 МК України, митні органи мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Судом встановлено наступні обставини, які підтверджені матеріалами справи.

07.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) і NINGBO FULLCOS IMPORT &.EXPORT CO LTD, Кітай (Продавець) був укладений контракт на поставку продукції №3128- NF/CN , за яким Продавець зобов`язався поставити товар, а Покупець прийняти і оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

За п. 1.2. контракту встановлено, що товар, що поставляється повинен бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Додатках і Специфікаціях до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. контракту сума контракту складає суму всіх Специфікацій, які будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару вказана в Специфікаціях до цього контракту. Ціна на товар розуміється згідно умов FOB-Нінбо, КНР (у відповідності з Інкотермс-2010) і включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей в країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки і мита на території України, якщо інші умови не вказані у Специфікації. Найменування , ціна, кількість і якість, товару що поставляється погоджується сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку і є невід`ємною частиною цього контракту.

В Специфікації до контракту №37 від 12.04.2021 сторонами погоджено поставку наступних товарів:

-дата -кабель USB 2 м, артикул S-004 у кількості 18,720 шт., на загальну суму 19562,400 дол. США (ціна за одиницю 1.0450 дол. США);

-гачок для ванної кімнати, артикул FL-107604, у кількості 37,320 шт., на загальну суму 11942,400 дол. США (ціна за одиницю 0,3200 дол. США);

-кросівки жіночі, артикул FL-1082418, у кількості 6,600 шт., на загальну суму 22,638000 дол. США (ціна за одиницю 3.4300 дол. США);

-щітка для чищення жалюзі двостороння, артикул FL-1092404, у кількості 31,440 шт. на загальну суму 15,405.600 дол. США (ціна за одиницю 0,4900 дол. США);

-набір гачків 2 шт, артикул FL-1072604, у кількості 28,200 шт., на загальну суму 9,870000 дол. США (ціна за одиницю 0,3500 дол. США);

-шкатулка для біжутерії та прикрас, артикул FL-1111016, у кількості 4,200 шт., на загальну суму 8,694.000 дол. США (ціна за одиницю 2,0700 дол. США);

-поводок-рулетка 5 м, артикул FL-1072301, у кількості 5,040 шт., на загальну суму 9,238,320 дол. США (ціна за одиницю 1,8330 дол. США);

-набір світильників з ІК-пультом ДК, артикул FС-190602, у кількості 1,056 шт., на загальну суму 3,960.000 дол. США ( ціна за одиницю 3,7500 дол. США).

Загальна сума товару складає 101,310.7200 дол. США.

На поставлений товар був виписаний інвойс (рахунок-фактура) №21JY4016 від 12.04.2021.

З метою митного оформлення поставленого товару позивач подав 25.05.2021 відповідачу митну декларацію №UA500500/2021/0233898 з наступними документами, які зазначені у графі 44 декларації: 0271- пакувальний лист від 12.04.2021, 0380- інвойс №21JY4016 від 12.04.2021,0705-коносамент №ZJSM21040922 від 16.04.2021, 0730-автотранспортна накладна №4332 від 24.05.2021,0862- інвойс №21JY4016 від 12.04.2021, 4103-специфікація №37 від 12.04.2021, m4104-контракт №3128- NF/CN від 07.08.2019.

Проте, Одеською митницею відмовлено Товариству у митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією, прийнявши 25.05.2021 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000171/1, в якому зазначено: «…подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:1) відповідно до пп.в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У зовнішньоекономічному договорі (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення від 07.08.2019 №3128- NF/CN в розділі 2 зазначено, що упаковка є складовою частиною вартості товару, але не зазначено скільки саме становить дана складова у вартості товару; 2) у інвойсі №21JY4016 від 12.04.2021 зазначено умови поставки СІF, що згідно Інкотермс 2010, однак відповідно п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення не надавались.»

Митний орган зобов`язав також декларанта відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації фірми -виробника товару, копію митної декларації країни відправлення.

ТОВ «АТБ-маркет» були надані додаткові документи: страховий поліс, платіжний документ, прайс лист, комерційна пропозиція, декларація відправника, але митним органом вказані документи визнані недостатніми для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Одеською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00326, в якій повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58,59,60,61, 62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ), другорядним методом резервним.

Позивач вважає рішення відповідача необґрунтованими і такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства України, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно пунктів 23, 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ст. 248 МК України).

Статтею 257 МК України встановлено, що, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до .ст. 50 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 52 МК України на декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, покладено обов`язок: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За приписами частин 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Матеріали справи підтверджують, що позивачем на виконання вимог ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості товарів були подані всі необхідні документи, які не містять розбіжностей.

Відповідно до ст. 54 МК України статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Спірне рішення відповідача ґрунтується на необхідності визначення митної вартості товару за резервним методом, а не за основним як було визначено позивачем.

Частинами 1 - 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч. 1 ст.64 МК України резервний метод застосовується у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Щодо посилання відповідача у рішенні на не зазначення окремо вартості упаковки, суд звертається до змісту п. 2.2. контракту №3128- NF/CN, за яким витрати на упаковку включені у вартість товару.

Підпунктом в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати, понесені покупцем, зокрема вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, умовами контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим відсутні підстави окремо додавати вартість упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості товару.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №160/8775/18,в якій зазначено, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Обґрунтовуючи прийняте рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач також вказав, що декларантом не було надано страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У Специфікації №37 від 12.04.2021 до укладеного контракту визначено поставку товару на умовах CIF (англ. Cost, Insurance and Freight - вартість, страхування та фрахт).Постачання на умовах CIF в Інкотермс-2010 зобов`язує продавця товару застрахувати товар за свій рахунок до порту призначення. Страхування має покривати, як мінімум, передбачену у договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (тобто 110%) і має бути укладено у валюті договору купівлі-продажу.

Таким чином, вартість страхування була включена у ціну товару, у зв`язку з чим позивач не надавав страхові документи до митної декларації. Страховий поліс №РYІЕ202133010000019228 від 15.04.2021 на суму 111441,79 дол. США, що складає 110% вартості товару (101310,72 дол. США) згідно Специфікації №37 від 12.04.2021, був наданий позивачем на вимогу митного органу 25.05.2021 (про що вказано в рішенні про коригування митної вартості).

Суд дослідивши подані позивачем до митної декларації і на вимогу відповідача документи, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 53 МК України, вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.55 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1, ч. 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до ст. 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні про коригування заявленої митної вартості за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару була взята митна декларація № UA205050/2020/52762 від 01.11.2020, натомість крім номера і дати митної декларації, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо).

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .

Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару і додатково на вимогу відповідача, прийшов до висновку про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених ч.1 і ч. 2 ст. 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в ч. 6 ст. 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом., а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір за подання позову до суду, в розмірі 5124,84 коп., що підтверджується платіжним дорученням №209992 від 02.11.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5124,84 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 255, 257, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. Олександра Поля, 40, м. Дніпро,49031,код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення, і картки відмови -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000171/1 від 25.05.2021 ;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДМС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00326 від 25.05.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. Олександра Поля, 40, м. Дніпро,49031,код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5124,84 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона