Рішення № 104669410, 08.02.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13572/21

провадження № 2/753/1775/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Сирбул О.Ф.

за участю секретаря - Лаптєвої Ю.М.

представника позивача - Спінулової В.В.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача

Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» - Курганова Д.О.

представника відповідача

Комунального підприємства «Керуюча компанія

з обслуговування житлового фонду

Дарницького району м. Києва» - Савченко Г.М.

Представника відповідача

Приватного акціонерного товариства

«Акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ» - Гуртової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватного акціонерного товариства «Акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом у своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідачів ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватного акціонерного товариства «Акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтовання свої вимоги позивач посилалась на те, що ОСОБА_2 є власником 1/2 квартири АДРЕСА_1 .

Квартира була приватизована 30 жовтня 2006 року матір`ю позивача - ОСОБА_5 та членами її сім`ї: позивачем та її рідним братом - ОСОБА_1 .

Особовий рахунок на оплату житлово-комунальних послуг був оформлений на ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Згідно технічного паспорта від 27.10.2020 вказана квартира складається з трьох відокремлених кімнат загальною площею - 69,7 кв. м.

З урахуванням того, що ОСОБА_5 належала 1/3 частина квартири, позивач та відповідач-1 як єдині спадкоємці за законом успадкували по 1/2 вищезазначеної частки у праві спільної часткової власності на Квартиру, що належала ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину від 12.12.2020.

Таким чином, позивач та відповідач є співвласниками квартири, яким належить по 1/2 частини квартири кожному відповідно.

Позивач проживає та зареєстрована у квартирі разом з малолітніми синами ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом із позивачем та її малолітніми синами зареєстрований та проживає також ОСОБА_1 .

Після прийняття спадщини позивач та відповідач-1 погодили порядок користування квартирою, проте відповідач-1 свідомо та умисно не виконує погоджений з позивачем порядок користування квартирою, що має наслідком систематичні конфлікти та суттєве порушення прав та законних інтересів позивача як власника та її малолітніх синів.

Встановлення порядку користування квартирою не порушить прав відповідача-1 як співвласника квартири та в повній мірі захистить права позивача на користування своєю власністю, а також дозволить уникнути подальших спорів із відповідачем-1.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач звертається до суду за захистом своїх прав та законних інтересів шляхом визначення порядку користування квартирою та розподілення рахунків на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, відповідач-1 є співвласником квартири та зобов`язаний нести витрати на її утримання, у тому числі брати участь в оплаті житлово-комунальних послуг. Проте, відповідач-1 свідомо та умисно ухиляється від виконання зазначених обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог щодо зобов`язання обслуговуючих організацій позивач посилалась на те, що відповідач-1 умисно та зухвало не виконує свої обов`язки щодо участі у витратах на утримання та збереження квартири шляхом оплати житлово-комунальних послуг. Здійснення розподілу особових рахунків дозволить позивачу ефективно захистити свої права та законні інтереси, зменшить фінансове навантаження на сімейний бюджет. Більш того, розподіл особових рахунків дозволить уникнути нарахування боргів за житлово-комунальні послуги та виключить ризик припинення їх постачання.

Таким чином, позивач у позовних вимогах просила суд:

- Встановити порядок користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , а саме: - виділити у користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 кімнату площею 11.8 кв. м (за планом № 2), кімнату площею 9,6 кв. м (за планом № 5) та засклений балкон 2.1 кв. м; - виділити у користування ОСОБА_1 кімнату площею 17,6 кв. м (за планом № 6) та засклену лоджію 3,6 кв. м: - у загальному користуванні сторін залишити коридор, туалет, ванну, кухню, комору.

- Зобов`язати Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», Приватне акціонерне товариство «Акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» здійснити розподіл особових рахунків за адресою квартири АДРЕСА_1 згідно встановленого порядку користування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, з тих підстав, що позивач фактично у вказаній квартирі не проживає, при цьому доводи викладені позивачем у позовній заяві безпідставні та не підтверджені належними доказами. Жодним чином відповідач не чинить перешкод позивачу у користуванні квартирою, а навпаки позивач вчиняє дії щодо порушення його житлових прав.

Представники відповідачів Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Приватного акціонерного товариства «Акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ» у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Представники Комунального концерну «Центр комунального сервісу» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку, від них у матеріалах справи наявні відзиви на позов, у вимогах яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволеню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на житло та свідоцтва про право власності на спадщину за законом позивачу та відповідачу в рівних долях по 1/2 належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м.

Згідно технічного паспорта від 27.10.2020 квартира складається з трьох відокремлених житлових кімнат та місць загального користування: загальна площа квартири становить - 69,7 кв. м.; житлова площа - 39,0 кв. м; кімнати: 1-а кімната (за планом № 2) - 11,8 кв.м; 2-а кімната (за планом № 5) - 9,6 кв. м; 3-а кімната (за планом № 6) - 17,6 кв. м; допоміжні приміщення: коридор 12,5 кв. м, туалет 1,2 кв. м, ванна 2,7 кв. м, кухня 7,7 кв. м, комора 0,9 кв. м, засклений балкон 2,1 кв.м, засклена лоджія 3,6 кв. м.

З довідки «Головного інформаційно-обчислювальний центр» у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , син позивача), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , син позивача), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач-1).

З матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано четверо осіб, частка житлової площі на одну зареєстровану особу складає 9,75 кв.м., а розмір житлових кімнат становить: 11,8 кв.м, 9,6 кв. м. та 17,6 кв.м.

На думку суду, позивач необґрунтовано звернулась до суду з вимогою про визначення порядку користування квартирою. Вказаний позивачем варіант не враховує баланс інтересів кожного зі співвласників, встановлення порядку користування приміщенням квартири між співвласниками відповідно до змісту статей 319, 368 ЦК України є складовою здійснення ними права спільної часткової власності та змінює розмір часток належних кожному зі співвласників.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не вливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 47 ЖК УРСР, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Відповідно до п. 3 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, президії Київської міської ради профспілок № 582 від 15.07.1985 «Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м. жилої площі, але не більш однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв.м жилої площі.

Відповідно до п. 6 ППВСУ № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», у разі неможливості поділу в натурі жилого будинку (квартири), що знаходиться у спільній власності, суд може за відповідним позовом встановити порядок користування сторонами цією частиною, при якому відособлені приміщення передаються їм у користування відповідно до частки кожної з них у праві власності, а інші приміщення і будівлі залишаються у спільному користуванні.

Частиною 2 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Так, відповідно до зазначеного та з огляду на санітарні норми жилої площі, встановлені ст. 47 ЖК України, враховуючи, що в спірній квартирі фактично мешкає четверо осіб, у квартирі взагалі неможливо встановити окремий порядок користування окремими житловими приміщеннями для мешканців та власників квартири без порушення законних прав та інтересів будь- кого з них.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, стороною позивача у судовому засіданні не доведено факту того, що відповідач перешкоджає або має намір перешкоджати в подальшому позивачу та її дітям у здійсненні свого права користуватися будь-якими приміщеннями спірної квартири.

Посилання позивача щодо порушення погодженого з відповідачем порядку користування квартирою після вступу у спадщину не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин позовні вимоги щодо визначення порядку користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 та виділу у користування позивачу та її дітям двох житлових кімнат площами 11,8 кв.м. та 9,6 кв.м. та виділу відповідачу житлову кімнату площею 17,6 кв.м., не можуть бути задоволені, оскільки запропонований позивачем порядок користування суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 63, 104 ЖК України та порушить житлові права іншого співвласника, який проживає у спірній квартирі.

Позовні вимоги про здійснення розподілу особових рахунків за адресою квартири АДРЕСА_1 згідно встановленого порядку користування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не підлягають задовленню оскільки вказана вимога є похідною від первісної, у задоволенні якої судом відмовлено у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України і приймаючи до уваги результат розгляду справи, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачам.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 258, 259, 264, 265, 268, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватного акціонерного товариства «Акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: