Рішення № 104666437, 02.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/3689/22

Провадження №2-а/522/168/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Семешиної Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті Департаментупатрульної поліціїстаршого лейтенантаполіції ІвановаОлега Вікторовича,за участютретьої особина боцівідповідача безсамостійних вимогщодо предметуспора -Управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції провизнання незаконноюта скасуванняпостанови пропритягнення доадміністративної відповідальності,визнання протиправнимидій інспектораполіції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.02.2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Іванова О.В., за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО №5289763 від 05.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, провадження у даній справі - закрити, та визнати дії інспектора УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Іванова О.В. протиправними.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що інспектор неповно з`ясував обставини справи, порушено процедуру оформлення матеріалів без складання протоколу про порушення, в якому він бажав написати свої пояснення, в постанові зазначена адреса, за якою позивач не зареєстрований, не повідомив його права, та неправомірне спілкування інспектора не державною мовою. Вважає, що вина не доведена та в його діях відсутній склад і події правопорушення, передбачений ч.3 ст.122 КУпАП, тому просив закрити провадження відповідно до п.1 ст.247 КАУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що старшим інспектором УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Івановим О.В. було винесено постанову серії ЕАО №5289763 від 05.02.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Крім того, інспектор неповно з`ясував обставини справи, порушено процедуру оформлення матеріалів без складання протоколу про порушення, в якому він бажав написати свої пояснення, але без окулярів не бачить, а інспектор відмовив йому викласти його усні пояснення письмово, в постанові зазначена адреса, за якою позивач не зареєстрований, не повідомив його права, та неправомірне спілкування інспектора не державною мовою. Позивач також стверджує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що «водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , 05.02.2022 року о 15.57 год. в м.Одеса, Фонтанська дорога, 23В, здійснив зупинку та стоянку авто ближче 2 м до пішохідного переходу, чим суттєво заважав учасникам дорожнього руху та пішоходам, чим порушив п.15.10.в. ПДР «Порушення стоянки, стоянка на тротуарах, де для руху пішоходів залишається менше 2 м, проте автомобіль, на якому він рухався, не заїжджав на тротуар, а був зупинений справа на проїжджій частині дороги. Вважає, що вина не доведена та в його діях відсутній склад і події правопорушення, передбачений ч.3 ст.122 КУпАП, тому просив закрити провадження відповідно до п.1 ст.247 КАУпАП.

Матеріали позову суддя отримала 24.02.2022 року.

Ухвалою суду від 24.02.2022 року провадження у справі відкрито, справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 02.03.2022 року.

У судове засідання призначене на 02.03.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 19.04.2022 року, у зв`язку з відсутністю про належне сповіщення відповідача та третьої особи.

У судове засідання призначене на 19.04.2022 року сторони не з`явилися, в резолютивній частині позову ОСОБА_1 просив справу розглядати без його участі. Розгляд справи відкладено на 17.05.2022 року.

Ухвалою суду від 20.04.2022 року залучено Департаментпатрульної у якості відповідача до участі у даній справі.

У судове засідання призначене на 17.05.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 26.05.2022 року,

20.05.2022 року на адресу суду від представника Департаменту патрульної надійшли письмові пояснення, в яких позов не визнали та зазначили, що заперечують проти позову ОСОБА_1 з огляду на те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме, здійснення зупинки та стоянки транспортного засобу біля пішохідного переходу, чим суттєво заважав учасникам дорожнього руху та пішоходам, підтверджується відеозаписами з нагрудного відео реєстратора інспектора «474768 та 471945», а відтак постанову винесено працівником поліції законно та в межах наданих йому повноважень. Проте зазначено, що надати відео не мають можливості, оскільки відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів за даним фактом відсутні, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Щодо визнання дій інспектора протиправними зазначено, що законодавством чітко визначено повноваження суду щодо рішень, які приймаються за результатами розгляду адміністративних справ даної категорії, а тому зазначена вимога виходить за межі передбачені ч.3 ст.286 КАС України, яка є спеціальною нормою, що визначає особливості провадження у адміністративних справах даної категорії. Вважають, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню, а тому просив у задоволені позову - відмовити.

У судове засідання призначене на 26.05.2022 року сторони не з`явилися, в резолютивній частині позову ОСОБА_1 просив справу розглядати без його участі.

Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).

З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності письмових пояснень третьої особи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 02.06.2022 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що 05.02.2022 року інспектором УПП вОдеській областіДепартаменту ДППстаршим лейтенантомполіції ІвановимО.В. за постановою серія ЕАО №5289763 ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КпАП України та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 гривень.

У постановісерії ЕАО№5289763 від05.02.2022року зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1 , 05.02.2022 року о 15.57 год. в м.Одеса, Фонтанська дорога, 23В, здійснив зупинку та стоянку авто ближче 2 м до пішохідного переходу, чим суттєво заважав учасникам дорожнього руху та пішоходам, чим порушив п.15.10.в. ПДР «Порушення стоянки, стоянка на тротуарах, де для руху пішоходів залишається менше 2 м, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

В постанові зазначено, що факт вчинення адміністративного правопорушення, підтверджується відеозаписом з боді камери 474768, 471945, проте зазначений доказ представником відповідача суду не було надано, у зв`язку з закінченням терміну його зберігання.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.3 ст.122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил та п.1.9. несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону №3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.15.10.в ПДР, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, ч.1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 11 ст.121, ст.121-1, 121-2, ч.1, 2, 3, 5, 6 статті 122, ч.1 ст.123, ст.125, ч.1, 2, 4 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Так, відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферізабезпечення безпекидорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В позові Позивач зазначає, що постанова містить опис обставин, які не були встановленні під час розгляду справи, у постанові лише зазначено посилання на відео з боді камер 474768, 471945.

Проте, позивач зазначає, що 05.02.2022 року він, керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER 200, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по Фонтанській дорозі, 23, від 5 ст.В.Фонтану у напрямку вул.Сегедська. Проїжджаючи напроти входу у будівлю НУ «Одеська юридична академія», яка розташована за адресою: Фонтанська дорога 23, автомобіль яким він керував, почав зупинятись, у зв`язку із спрацюванням на його думку сигналізації. Він негайно зупинився біля правого краю проїзної частини дороги (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) напроти адміністративної будівлі НУ «Одеська юридична академія», у паркувальний карман облаштований напроти адміністративної будівлі НУ «ОЮА» заїхати не зміг, у зв`язку з тим, що він був відгороджений металевими загородженнями. Через декілька хвилин під`їхав автомобіль патрульної поліції і інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 повідомив йому, що зупинка та стоянка у цьому місці заборонена і йому слід переставити машину, він запитав у зв`язку з чим, адже відсутні дорожні знаки забороняючи зупинку та стоянку транспортних засобів. На що повідомили, що на цьому місці паркування, зупинка та стоянка заборонена. На протязі декількох хвилин він відкрив та закрив чип від сигналізації, невідома йому особа прибрала металеву загорожу, яка відгороджувала проїжджу частину від паркувального карману і він припаркував машину у паркувальний карман розташований біля входу у адміністративну будівлю НУ «ОЮА». Інспектор патрульної поліції Іванов О.В. зазначив, що незважаючи на його дії він винесе постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за паркування у невстановленому місці. Він повідомив інспектору патрульної поліції Іванову О.В., що не визнає порушення, заперечує проти винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності без складання протоколу про порушення, в якому хоче написати свої пояснення, з приводу зупинки у зазначеному місці. Інспектор повідомив, що у даному випадку протокол складати не є обов`язковою вимогою і достатньо скласти постанову, на що він заперечував і повідомив, що у нього зір НОМЕР_2 і у нього відсутні окуляри для читання шрифту у постанові. Інший патрульний поліцейський йому повідомив, що у такому разі він не міг керувати автомобілем, на що позивач пояснив, що дуже добре бачить далеко, а читати 12 шрифт без окулярів не може і повторно запропонував скласти протокол про порушення, щоб він міг зазначити свої пояснення в усній фірмі, а працівник патрульної поліції, який буде складати протокол з його слів, зможе викласти у протоколі його усні пояснення, а він підпише протокол. Проте позивачу було відмовлено у складанні протоколу і надано бланк пояснення для того, щоб він міг написати, як зазначив патрульний поліцейський, все що він бажає. Позивач повідомив, що у нього відсутні окуляри та попросив інспектора патрульної поліції Іванова О.В. викласти його усні пояснення на бланку письмових пояснень наданих ОСОБА_2 , а він їх підпише, на що отримав відмову і йому було запропоновано отримати копію постанови, та на якій поставити підпис. Він виконав незаконну, на його думку, вимогу інспектора патрульної поліції Іванова О.В., і без окулярів поставив підпис на копії постанови від 05.02.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та написав власноруч пояснення за фактом порушення (на думку інспектора), у яких він виклав причину зупинки та порушення його прав.

Таким чином позивач стверджує, що автомобіль на якому він рухався, не заїжджав на тротуар, а зупинився справа на проїжджій частині дороги, проте як у постанові зазначено, що його притягнуто до відповідальності за порушення на тротуарі.

Крім того в позові зазначено, що в постанові адресу проживання позивача вказано як: АДРЕСА_1 , проте як за зазначеною адресою він не зареєстрований та не мешкає.

Проте, на думку суду, зазначення не вірної адреси, з точки зору позивача, не є суттєвою обставиною для скасування постанови.

Згідно із ст.40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

Згідно з Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100, нагрудна відеокамера повинна знаходитися в режимі відеозйомки при будь-якому контакті поліцейського з особами. Все спілкування повинне бути записане безперервно.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколи про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В оскаржуваній постанові зазначено відомості про фіксування події. Проте, відеозапис події, відповідачем або третьою особою на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не було надано, у зв`язку з тим, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 05.02.2022 року, а строк зберігання відеозапису, становить 30 діб, тобто до 07.03.2022 року включно. Тому станом на 11.05.2022 року (дата надходження на адресу управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції копій матеріалів справи №522/3689/22), відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів за даним фактом відсутні, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.ст.73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Частиною 1 ст.75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Між тим, відповідач і третя особа не надали будь-яких належних та допустимих доказів та матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху, зокрема положення, щодо порушення позивачем п.15.10.в ПДР стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м забороняється.

Крім того суд вважає, що вимоги до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Іванова О.В. не підлягають задоволенню, оскільки він не є належним відповідачем.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є вичерпним.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови поліцейського, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Враховуючи наведене, суд вважає висновки поліцейського про порушення позивачем ПДР без дотримання встановленого законом порядку її винесення і такими, що не підтверджені належними та достовірними доказами, а тому постанова підлягає скасуванню у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої постанови, вважаю, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Щодо визнання дій інспектора протиправними суд прийшов до наступного:

Належних доказів що інспектор поліції не надав позивачу можливості скористатися своїми правом на захист під час винесення постанови, надати пояснення чи докази, розгляду справу без надання позивачу права на подачу доказів суду не надано, а тому в цій частині підстава є необґрунтованою.

Відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог п.8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції

У відповідності до п.9 ч.3 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

У відповідності до п.10 ч.3 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.11 ч.3 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до п.5 ч.4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (ст.285 КУпАП). Копія постанови протягом 3-х днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затверджені Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення відповідного протоколу.

Тобто під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Тому з цих підстав позов ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.:

Згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Верховний Суд визначив, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме на момент звернення до суду із даним позовом 496,20 грн. за кожну вимогу.

Відповідно до приписі статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа №543/775/17, провадження №11-1287апп18 про те, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Оскільки відповідач, під час винесення оскаржуваної постанови діяв від імені органу Національної поліції, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Департаменту патрульної поліції підлягає до стягнення судовий збір тільки в розмірі 496,20 грн. на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 132, 139, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст.9, 23, 30, 33, ч.1 ст.121, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті Департаментупатрульної поліціїстаршого лейтенантаполіції ІвановаОлега Вікторовича,за участютретьої особина боцівідповідача безсамостійних вимогщодо предметуспора -Управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції провизнання незаконноюта скасуванняпостанови пропритягнення доадміністративної відповідальності,визнання протиправнимидій інспектораполіції задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАО №5289763 у справі про адміністративне правопорушення від 05.02.2022 року, винесену інспектором УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Івановим О.В., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 02.06.2022 року.

Суддя: Домусчі Л.В.