Рішення № 104660749, 01.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21606/21

Провадження 2-а/522/70/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О. П.,

при секретарі Довгань Ж.А.,

розглянувши в порядку позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення за № 278/21 від 22.10.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

10.11.2021 року до Приморський районний суд м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення за № 278/21 від 22.10.2021 року, якою ОСОБА_1 була визнана винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та на неї був накладений штраф в розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи вказує, що вона не була присутня при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,не була належним чином повідомлена про дату та час засідання адміністративної комісії, що позбавило її можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП. Окрім цього, як стверджує позивач, у відповідача відсутні правові підстави для притягнення її до відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення за № 278/21 від 22.10.2021 року і відкрито провадження в даній адміністративній справі.

20.12.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

У відзиві відповідач, зазначає, що Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не погоджується із заявленими позовними вимогами та, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що за виїздом на місце при візуальному огляді квартири у присутності суб`єкта містобудування зафіксовано, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом розширення балконної плити та повного скління балкону, чим збільшено загальну площу квартири. Позивачка була присутня при складанні акту та протоколу про адміністративне правопорушення та відмовилася від підпису та отримання протоколу. Даний протокол був направлений позивачці рекомендованим листом, який вона отримала 15.10.2021 року. Також відповідач зазначив, що у постановi допущено технiчну помилку щодо зазначення ч. 5 ст. 96 КУпАП, але сума штрафу за обидва правопорушення однакова, тому відповідач не вбачає з цього приводу порушень будь-яких прав позивача. Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини:

ОСОБА_1 євласником квартири,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 на підставідоговору купівлі-продажувід 18.06.2015року,що підтверджуєтьсякопією договорута витягомз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власності№ 39291657від 18.06.2015року. Згідно технічного паспорту на дану квартиру, який виготовлено 25.06.2015 року, вона складається з: двох кімнат площею 13,2 кв.м. та 10,8 кв.м, кухні площею 8,2 кв.м., вбиральні площею 1,9 кв.м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м., коридору площею 9,0 кв.м та 3,0 кв. Також згідно технічного паспорту на квартиру вона обладнана балконом заскленим площею 1,6 кв.м.

Судом встановлено, що у період з 29.09.2021 року по 08.10.2021 року на підставі наказу №01-13/193ДАБК від 01.07.2021 року та направлення для проведення позапланового заходу № 000693 від 28.09.2021 року посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вказано у відзиві на момент перевірки з виїздом на місце ОСОБА_1 пред`явлено направлення для проведення позапланового заходу № 000693 вiд 28.09.2021 року, копію наказу Управління за № 01-13/193ДАБК вiд 01.07.2021 року та службове посвідчення ОСОБА_2 , від отримання копії вказаних документів ОСОБА_1 відмовилась.

За результатами даної перевірки Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено акт від 08.10.2021 року №000693

Так, згідно даного акту виїздом на місце при візуальному огляді квартири у присутності суб`єкта містобудування зафіксовано, що ОСОБА_1 проведені будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом розширення балконної плити та повного скління балкону, чим збільшено загальну площу квартири.

Як вказано в акті, виявлені факти підтверджуються фотофіксацією.

Отже, вказано в акті, позивач експлуатує реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , не введений в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушила ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.

Крім того, судом встановлено, що за результатом позапланового заходу та підставі висновків вищевказаного акту відповідачем було складено:

- протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2021 року;

- припис № 353/21 вiд 08.10.2021 року

- постанова №278/21 від 22.10.2021 року

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. З відзиву та доданих до нього матеріалів не вбачається присутність позивача при складанні акту та протоколу про адміністративне правопорушення. Посилання відповідача на наявність даних отримання позивачем рекомендованого відправлення, в якому буцімто разом з супровідним листом були надіслані копії документів, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи (відсутній опис вкладення в рекомендований лист).

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки..

Згідно з положеннями пункту 12 Порядку №553, Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст.383 ЦК України передбачено право власника квартири на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно п.3.2 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ» будівництво капiтальний ремонт будівництва - це нове будівництво, реконструкція, технiчне переоснащення об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь якого призначення, їх комплекси, лiнiйні об`єкти інженерно транспортної інфраструктури; реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Відповідно до п. 3.2 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», балкон - це виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка.

Згідно ч.1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 7 червня 2017 р. № 406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

В ході розгляду справи встановлено, що до складу квартири позивача належить балкон засклений площею 1,6 кв.м.

Разом з тим, з фотознімків, виготовлених посадовими особами відповідача, неможливо достовірно встановити місце та час їх створення, будь-яких обмірів квартири та балкону, які б підтверджували факт проведення робіт із збільшення його площі відносно площі, вказаної в технічному паспорті від 25.06.2015 року, відповідачем не проводилося.

Клопотань про долучення або витребування інших доказів у справі від відповідача не надходило.

Тобто, протягом усього строку розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 проведені будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом розширення балконної плити та повного скління балкону, чим збільшено загальну площу квартири.

Як вбачається з даних Єдиного реєстру судових рішень, 12.04.2022 року Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/20452/21 було винесене рішення, яким скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.10.2021 року №353/21 щодо ОСОБА_1 .

Позивач притягнута до адміністративної відповідальності по частині 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення: виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Об`єктом даного адміністративного праворушення є суспільні відносини у сфері безпеки будівництва. Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності) при притягненні до адміністративної відповідальності за частинами 3-18 цієї статті; як громадяни, так і посадові особи при притягненні до адміністративної відповідальності за частинами 1 і 2 цієї статті.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи громадянином, не є суб`єктом ані правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, ані правопорушення, яке передбачене ч. 9 ст. 96 КУпАП, вона не є посадовою особою (спеціальним суб`єктом правопорушення), а є власником квартири та мешканцем квартири АДРЕСА_2 , тобто фізичною особою. Відповідач у відзиві не навів жодного доказу того, що позивач є спеціальним суб`єктом правопорушення.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення за № 278/21 від 22.10.2021 року задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення за № 278/21 від 22.10.2021 року, винесену Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП - закрити

Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 06.06.2022 року

Суддя

01.06.2022