Рішення № 104649864, 07.06.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4398/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (вул. Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) з розміщення в інформаційно-аналітичних базах даних НАІС вiдомостей про pозшук (орієнтування) транспортного засобу AUDI A5 № кузова НОМЕР_1 ;

зобов`язати Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) виключити відомості про розшук (орiєнтування) щодо транспортного засобу AUDI A5 № кузова НОМЕР_1 з усiх Інформаційно-аналітичних баз даних, у тому числі НАIС;

стягнути з Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у жовтні 2021 ОСОБА_2 був зупинений у м. Харкові інспектором патрульної поліції Харківській області. Зі слів інспектора причиною зупинки стало те, що автотранспортний засіб AUDI A5 (№ кузова НОМЕР_1 ) перебуває у орієнтуванні (розшуку) Управлінням патрульної поліції в Одеській області за фактом зникнення даного автомобілю з місця скоєння ДТП. Також поліцейським було повідомлено, що ДТП було скоєне 14.08.2020 в м. Одесі на вул. Люстдорфській дорозі 137, де водій автотранспортного засобу AUDI A5 пошкодив бензоколонку та зник з місця ДТП. Проте, сам позивач став власником даного авто 12.03.2021 року. Позивач вважає, що обтяження транспортного засобу AUDI A5 № кузова НОМЕР_1 , яке виникло 18.08.2021 та подальше орієнтування (розшук) грубо порушує права ОСОБА_2 на приватну власність, оскільки у відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володiти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ухвалою суду від 29.03.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову зазначивши, що під час внесення відомостей, щодо розшуку AUDI A5 номерний знак НОМЕР_3 до підсистеми « ОСОБА_3 », відомості про зміну реєстрації транспортного засобу не відображаються, а тому інспектор не володiв iнформацiєю, що 12.03.2021 AUDI A5 (№ кузова НОМЕР_4 ) придбав ОСОБА_1 та на даний автомобіль видано номера АХ3002KC.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

12.03.2021 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 придбав у ОСОБА_4 автотранспортний засіб AUDI A5 (№ кузова НОМЕР_1 ) та став новим власником, що підтверджується технічним паспортом на даний автомобіль, виданий територіальним сервісним центром № 8045 (копія додається) та видано новий номерний знак НОМЕР_5 . Минулий номерний знак на даний автомобіль був ВМ2751BX.

Як зазначає представник позивача, у жовтні 2021 ОСОБА_2 був зупинений у м. Харкові інспектором патрульної поліції у Харківській області. Зі слів інспектора причиною зупинки стало те, що автотранспортний засіб AUDI A5 (№ кузова НОМЕР_1 ) перебуває у орієнтуванні (розшуку) Управлінням патрульної поліції в Одеській області за фактом зникнення даного автомобілю з місця скоєння ДТП. Також поліцейським було повідомлено, що ДТП було скоєне 14.08.2020 в м. Одесі на вул. Люстдорфськiй дорозі 137, де водій автотранспортного засобу AUDI A5 пошкодив бензоколонку та зник з місця ДТП. ОСОБА_2 надав пояснення інспектору, що він не скоював жодних ДТП 14.08.2020. Та зазначено, що він не має жодного відношення до даного ДТП, оскільки керує даним автомобілем з набуття права власності на нього саме з 12.03.2021.

ОСОБА_2 направив запит до Управління патрульної поліції в Харківській області стосовно надання більш детальної інформації про орієнтування (розшук) свого автомобілю та про наявність обмеження щодо експлуатації автомобілю.

Листом Територіального сервісного центру МВС в Харківській області № 6348 від 23.10.2021 №31/20/8-530 (копія додається) на відповідь на запит та повідомлено, що за вищевказаним автотранспортним засобом AUDI A5 (№ кузова НОМЕР_1 ) значиться обмеження щодо експлуатації транспортного засобу, оскільки в Інформаційному порталі Нацполіції України вiд 18.08.2021 року за номером кузову даний транспортний засіб знаходиться в орієнтуванні УПП в Одеській області за фактом зникнення ТЗ з місця скоєння ДТП.

У відповідності до витягу з інформаційної підсистеми «Гарпун» телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (витяг додається) автомобіль AUDI A5 ciрого кольору, № кузова НОМЕР_1 перебуває у зв`язку із зникненням з місця скоєння ДТП, номерний знак НОМЕР_6 .

Позивач вважає, що обтяження транспортного засобу AUDI A5 № кузова НОМЕР_1 , яке виникло 18.08.2021 та подальше орієнтування (розшук) грубо порушує права ОСОБА_2 на приватну власність, оскільки у відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володiти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 23 вказаного Закону встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.23 вищезазначеного Закону поліція відповідно до покладених завдань:

- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

- вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Закон України "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 25 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII визначено, що поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності:

1) формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;

2) користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади;

3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;

4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.

Поліція може створювати власні бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також міжвідомчі інформаційно-аналітичні системи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень.

Поліція зобов`язана письмово інформувати органи доходів і зборів про виявлення нецільового використання та/або передачі транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також про виявлення розкомплектування таких транспортних засобів.

Статтею 26 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно, зокрема, виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду; викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв`язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків; бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.

Структуру, загальні засади функціонування єдиної інформаційної системи МВС, регулює порядок її формування та використання визначає Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 р. № 1024 (далі - Положення № 1024).

Відповідно до абз.1 п.2 вказаного Положення єдина інформаційна система МВС - це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб`єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв`язаних функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію.

Відповідно до п. 6 Положення № 1024 єдина інформаційна система МВС функціонує з метою оптимізації інформаційної взаємодії суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС на рівні загальнодержавних інформаційних ресурсів в інтересах національної безпеки, захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави у сферах:

забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;

захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Пунктом 9 Положення № 1024 визначено, що Єдина інформаційна система МВС складається з постійно діючих:

- центральної підсистеми;

- функціональних підсистем;

- транспортної мережі передачі даних;

- центрів обробки даних, телекомунікаційних мереж суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС;

- комплексних систем захисту інформації підсистем єдиної інформаційної системи МВС з підтвердженою в установленому законодавством порядку відповідністю.

Абзацом 2 п.2 Положення № 1024 визначено, що функціональні підсистеми єдиної інформаційної системи МВС - це сукупність технічних засобів та програмних комплексів, які автоматизують службові процеси суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечують формування, зберігання, спільне використання і верифікацію інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи МВС.

Абзацами 2 та 3 п.12 Положення № 1024 встановлено, що функціональними підсистемами єдиної інформаційної системи МВС є, зокрема інформаційний портал Національної поліції України та Єдиний державний реєстр транспортних засобів.

Структура та порядок роботи функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС визначаються положеннями про ці підсистеми, які розробляються суб`єктами єдиної інформаційної системи МВС з урахуванням затвердженого МВС Типового положення про функціональну підсистему єдиної інформаційної системи МВС та затверджуються в установленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справі України від 13.06.2018 року № 497 було затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2018 р. за № 787/32239).

Відповідно до п. 1 розділу І вказаної Інструкції вона визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Пунктом 3 розділу І Інструкції встановлено, що метою ІП "Гарпун" є:

- об`єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та телекомунікаційного обладнання;

- забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків;

- моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄДР МВС) знищено;

- забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" облік об`єктів в ІП "Гарпун" ведеться за такими категоріями: орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ; орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди; орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення; орієнтування оперативне про ТЗ; евакуйовані ТЗ; розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням; розшук ТЗ, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди; розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями; розшук ТЗ боржника державним виконавцем; розшук ТЗ боржника приватним виконавцем; розшук викраденого номерного знака; розшук втраченого номерного знака; знищені номерні знаки.

Пунктом 1 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що орієнтування - це доведення до особового складу органів (підрозділів) поліції інформації про можливу причетність водія або пасажирів ТЗ до вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), кримінального чи адміністративного правопорушення або інформації, яка свідчить про те, що ТЗ чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Метою орієнтування є забезпечення оперативного реагування та прийняття ефективних управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції, обліку в ІП "Гарпун" за категоріями "орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ", "орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди", "орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення" та "орієнтування оперативне про ТЗ" підлягають відомості про розшук ТЗ, які стали засобом, предметом кримінального чи адміністративного правопорушення або місцезнаходження яких встановлюється під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції, обліку в ІП "Гарпун" за категорією "евакуйовані ТЗ" підлягають відомості про ТЗ, евакуйовані до спеціального майданчика чи стоянки.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Інструкції, обліку в ІП "Гарпун" за категоріями "розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням" та "розшук ТЗ, що залишив місце ДТП" підлягають відомості про розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням, у тому числі про ТЗ, які розшукуються у зв`язку зі зникненням безвісти особи, про розшук ТЗ, водії, власники (співвласники) яких залишили місце ДТП, унаслідок яких загинули або травмовані люди та за фактом подій розпочато кримінальні провадження.

Відповідно до п. 1 розділу V Інструкції, обліку за категорією "розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про розшук ТЗ, інформація щодо яких надходить до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (далі - ІАП) з органів досудового розслідування України у рамках кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 розділу VІ Інструкції обліку за категоріями "розшук ТЗ боржника державним виконавцем" та "розшук ТЗ боржника приватним виконавцем" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про розшук ТЗ боржника.

Відповідно до п. 1 розділу VІ обліку за категоріями "розшук викраденого номерного знака", "розшук втраченого номерного знака" та "знищені номерні знаки" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про викрадені, втрачені та знищені номерні знаки.

Судом встановлено, що 18.08.2021р. внесенно відомості, щодо розшуку AUDI A5 номерний знак НОМЕР_3 до підсистеми « ОСОБА_3 », за фактом скоєння ДТП 14.08.2020р. Проте 12.03.2021 AUDI A5 (№ кузова НОМЕР_4 ) придбав ОСОБА_1 та на даний автомобіль видано номера АX3002KC.

У відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто ОСОБА_2 має санкції обмеження щодо експлуатації за ДТП, яке він не скоював, що грубо порушує Конституцію України та права ОСОБА_2 .

Крім того, відсутня інформація, що відповідачем розшукується безпосередньо водій, що потрапив у ДТП 14.08.2020.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує бази (банки) даних, що входять до єдино! інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно- пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері

забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395.

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції №1395 якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Відповідно до пункту 7 цього ж розділу уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксаціТЕвідповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

З огляду на викладене суд вважає дії Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) з розміщення в інформаційній підсистемі «Гарпун» телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» вiдомостей про pозшук (орієнтування) транспортного засобу AUDI A5 №кузова НОМЕР_1 протиправними.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виключити відомості про розшук (орієнтування) щодо транспортного засобу AUDI A5 ciрого кольору, № кузова НОМЕР_1 номерний знак НОМЕР_6 з інформаційної підсистеми «Гарпун» телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд зазначає, що НАІС - національна автоматизована інформаційна система Департаменту Державної автомобільної інспекції, яка використовується Головним сервісним центром МВС з метою виконання завдань та функцій, передбачених Положенням про Головний сервісний центр МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1393, та у березні 2016 року була передана з балансу Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України на баланс Головного сервісного центру МВС.

Позивач не надав доказів того, що на його транспортний засіб дійсно було накладено обмеження саме через НАІС, а тому вимога про зобов`язання Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) виключити відомості про розшук (орiєнтування) щодо транспортного засобу AUDI A5 № кузова НОМЕР_1 з НАIС є передчасною та задоволенню не підлягає.

Та щодо відмови виключення його з національна автоматизована інформаційна система Департаменту Державної автомобільної інспекції

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з позовом від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Розглянувши клопотання представника відповідача , суд робить висновок про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

- значення справи для сторін;

- обраний позивачем спосіб захисту;

- категорію та складність справи;

- обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

- кількість сторін та інших учасників справи;

- чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

- думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи. Більше того, не виклик сторін в засідання не позбавляє їх права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження та проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (вул. Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) з розміщення в інформаційній підсистемі «Гарпун» телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» вiдомостей про pозшук (орієнтування) транспортного засобу AUDI A5 № кузова НОМЕР_1 .

Зобов`язати Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (вул. Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114, ЄДРПОУ 40108646) виключити відомості про розшук (орієнтування) щодо транспортного засобу AUDI A5 ciрого кольору, № кузова НОМЕР_1 номерний знак НОМЕР_6 з інформаційної підсистеми «Гарпун» телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (вул. Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114, ЄДРПОУ 40108646) сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто двi) гривнi 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко