Рішення № 104649694, 06.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/26045/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного надання інформації на запит на отримання інформації від 03.09.2021, що є порушенням його законного та конституційного права на інформацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.09.2021 позивач звернувся до Львівської обласної державної адміністрації із запитом на отримання публічної інформації щодо розгляду звернення позивача № 12712810. На адресу позивача 26.11.2021 надійшов лист, який містив документ № 5/11-13656/0/2-21/1-2.2 від 24.11.2021, в якому відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідь на його запит від 03.09.2021 надано 22.09.2021. Позивач вважає, що запитувану інформацію він отримав з необґрунтованим пропуском в декілька місяців, що, на його думку, є порушенням вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою від 04.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 31.01.2022 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про залишення без руху позовної заяви.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6136 від 24.01.2022), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що 03.09.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом на доступ до публічної інформації, який стосувався розгляду звернення від 01.07.2021 № МІ-12743092. Листом від 13.10.2021 № 5/25-12018/0/2-21/1-30 відповідач надав відповідь позивача на запит від 03.09.2021 № М-493/ЗПІ. Стверджує, що надіслав вказаний лист на адресу позивача 14.10.2021. Таким чином, вважає, що твердження позивача про те, що відповідачем не надано відповідь на його запит не відповідає дійсності. Щодо неотримання позивачем відповіді на запит зазначив, що відповідач не несе відповідальності за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку оператором поштового зв`язку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 16396 від 22.02.2022), у якій з посиланням на судову практику Верховного Суду навів додаткове обґрунтування позовних вимог та просив позовні вимоги задовольнити.

Крім того, позивач надіслав на адресу суду додаткові заперечення (вх. № 26179 від 08.04.2022) на відзив відповідача.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 03.09.2021 звернувся до Львівської обласної державної адміністрації із запитом в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просив надати йому таку інформацію:

1) зазначити посадову особу чи орган, який проводив розгляд його звернення від 01.07.2021 № МІ-12743092;

2) зазначити, які органи чи посадові особи є виконавцями розгляду його звернення, а які органи чи посадові особи є виконавцями;

3) зазначити ким та коли надано остаточну відповідь на звернення від 01.07.2021 № МІ-12743092, вказати також вихідний реєстраційний номер (якщо відомо);

4) у випадку, якщо зазначене звернення було скеровано до іншої посадової особи чи органу для розгляду, просить вказати куди саме скеровано його звернення та які правові підстави такого скерування. Також просить надати копію супровідного документа, яким було скеровано звернення від 01.07.2021 № МІ-12743092 до іншого органу чи посадової особи (якщо було скероване).

Вказаний запит зареєстровано канцелярією відповідача за № М-493/ЗПІ від 16.09.2021.

Відповідь просив надати на адресу проживання, яка вказана у запиті.

Листом № 5/25-12018/0/2-21/1-30.3.2 від 13.10.2021 відповідач повідомив позивача про те, що звернення від 01.07.2021 № МІ-12743092 розглянуте департаментом паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства облдержадміністрації. Відповідь на дане звернення надано листом обласної державної адміністрації від 05.08.2021 № ЗВГ-ВИХ-1705/0/21.

На підтвердження надіслання вказаної відповіді на поштову адресу позивача відповідачем надано копію реєстру без номера від 14.10.2021 на відправку кореспонденції через 8 відділення зв`язку. У вказаному реєстрі міститься один запис із 34 про направлення Мінтію О. номера № 5/25-12018 за ціною 9,00 грн.

Також у матеріалах справи міститься лист відповідача № 5/25-11142/0/2-21/1-30.3.1 від 21.09.2021, яким позивача повідомлено про розгляд його запиту на інформацію, який зареєстровано за № М-492/ЗПІ від 16.09.2021, стосовно надання відповіді, щодо звернення з інтернет порталу Кабінету Міністрів України від 24.06.2021 № МІ-12712810.

Позивач вважає, що відповідачем порушено встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк розгляду запиту, відтак він звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон № 2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону № 2939-VI).

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.ч. 2-4 ст. 20 Закону № 2939-VI).

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Частиною 1 ст. 23 Закону № 2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити несвоєчасне надання інформації (п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VI).

Із матеріалів справи судом встановлено, що скерований ОСОБА_1 запит на отримання публічної інформації від 03.09.2021 стосувався інформації, яка за своїм характером є публічною, що також не заперечується відповідачем. Відтак спірні правовідносини регулюються зазначеними вище нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Судом встановлено, що запит на отримання публічної інформації від 03.09.2021 позивач надіслав на адресу Львівської обласної державної адміністрації 03.09.2021, який надійшов на адресу відповідача 16.09.2021 та зареєстрований за № М-493/ЗПІ.

За результатами розгляду запиту позивача на отримання публічної інформації від 03.09.2021 відповідачем складено відповідь за вих. № 5/25-12018/0/2-21/1-30.3.2 від 13.10.2021, якою відповідач повідомив позивача про те, що звернення від 01.07.2021 № МІ-12743092 розглянуте департаментом паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства облдержадміністрації та відповідь на дане звернення надано листом обласної державної адміністрації від 05.08.2021 № ЗВГ-ВИХ-1705/0/21.

Позивач стверджує, що відповідь Львівської обласної державної адміністрації № 5/25-11142/0/2-21/1-30.3.1 від 21.09.2021 ним отримано засобами поштового зв`язку лише 26.11.2021. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, як встановлено судом, запит на інформацію від 03.09.2021, ненадання відповіді на який є предметом спору, зареєстрована в канцелярії відповідача за № М-493/ЗПІ. Водночас, листом № 5/25-11142/0/2-21/1-30.3.1 від 21.09.2021 відповідач надав позивачу відповідь на запит на інформацію за вх. № М-492/ЗПІ.

За таких обставин, суд доходить висновку, що надання відповіді за запит ОСОБА_1 , який надійшов на адресу відповідача від 16.09.2021, лише 13.10.2021 свідчить про порушення відповідачем строків розгляду інформаційного запиту, встановлених ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI.

Суд також зазначає таке.

Згідно з п. 1 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 (далі - Правила), ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Пунктом першим глави 3 розділу ІІІ Правил визначено, що службовий документ, отриманий установою або створений нею, у тому числі для внутрішнього користування, вважається внесеним до документаційного фонду установи з моменту його реєстрації.

У разі застосування автоматизованої системи реєстрації документів може використовуватися штрих-код. Для вихідних документів штрих-код включає реєстраційний індекс і дату документа та розташовується у межах, зазначених у ДСТУ 4163-2003 для реквізитів бланка, а саме: з кутовим розташуванням реквізитів - 73 мм від початку першого реквізиту, з поздовжнім - 77 мм (пункт 6 глави 3 розділу ІІІ Правил).

Вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року (із змінами) (п. 1 глави 7 розділу ІІІ Правил).

Згідно з п. 3 глави 7 розділу ІІІ Правил вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У своїй постанові від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої належними і допустимими доказами відправлення відповіді на запит є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.

З матеріалів справи судом встановлено, що в запиті на отримання публічної інформації від 03.09.2021 позивач просив надати відповідь на запит на його адресу проживання.

Як зазначає відповідач, лист № 5/25-12018/0/2-21/1-30.3.2 від 13.10.2021 скеровано на поштову адресу позивача 14.10.2021. На підтвердження вказаних обставин надав копію реєстру, яка відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства не може вважатися належним доказом відправлення відповіді на запит на отримання публічної інформації. Так судом встановлено, що у наданій відповідачем копії реєстру відсутній список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270). Відтак вказаний доказ не є належним доказом підтвердження надіслання позивачу відповіді на його інформаційний запит.

Відтак суд доходить висновку, про те, що жодних належних доказів надання позивачу відповіді на його запит від 03.09.2021 у межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням ч. 3 ст. 22 цього Закону відповідач суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 805/2982/17-а.

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на запит позивача від 03.09.2021 у межах встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» п`ятиденного строку (з урахуванням ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI), суд доходить висновку про недотримання відповідачем встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації» строку надання відповіді на запит на інформацію позивача від 03.09.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації» строку надання ОСОБА_1 інформації на його запит від 03.09.2021 та зобов`язання відповідача у визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» порядку та строки розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 03.09.2021.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

В силу приписів п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VI позивач як запитувач інформації, попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, має право на оскарження несвоєчасного надання інформації, і, звернувшись до суду із цим позовом, уважає порушеними свої права внаслідок недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач, не надавши відповідь на запит у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк, допустив протиправну бездіяльність, тому захистити порушене право позивача на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17.

Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Докази, подані позивачем, переконують у підставності позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та долучені сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, відтак відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 293, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської обласної державної адміністрації (79008 м. Львів вул. Винниченка 18; код ЄДРПОУ 00022562) про визнання бездіяльності протиправною задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації щодо недотримання встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації» строку надання ОСОБА_1 інформації на його запит від 03.09.2021.

Зобов`язати Львівську обласну державну адміністрацію у визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» порядку та строки розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 03.09.2021.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М