Вирок № 104640928, 07.06.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 Справа №607/10261/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакін В.Є.

при секретарях Репетівській В.Р., Кісіль Т.М., Войтків С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010000705 від 01 березня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, учасника бойових дій, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року за ч.2 ст.186 КК України, з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Напастюка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Дзюби П.П.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Чорного М.Я.,

законного представника ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2017 року близько 18 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, запросив потерпілого ОСОБА_2 в квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, пред`явив потерпілому ОСОБА_2 вимогу надати йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 3S Pro» з метою погашення кредиту. Після того, як потерпілий ОСОБА_2 відмовився виконувати вимогу обвинуваченого ОСОБА_1 про передачу належного йому майна, останній з метою прискорення реалізації злочинного задуму, використовуючи фізичну перевагу, застосував до ОСОБА_2 фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, а саме наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку та закритим переломом кісток носа, які належать до легких з короткочасним розладом здоров`я.

Надалі, потерпілий ОСОБА_2 виконуючи вимогу обвинуваченого ОСОБА_1 , та побоюючись за своє життя та здоров`я, попрямував до місця свого проживання у АДРЕСА_3 , де взявши належний йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 3S Pro», передав його ОСОБА_1 .

Заволодівши чужим майном, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3000 грн.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України не визнав, пояснив, що з ОСОБА_2 знайомий давно. 28.02.2017 року ОСОБА_2 зателефонував йому та попросив здати у ломбард його мобільний телефон та надати для цього свій паспорт громадянина України. Вони зустрілися, поїхали у ломбард, де він здав телефон потерпілого та віддав йому грошові кошти. Потерпілому тілесних ушкоджень не наносив. У подальшому відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України. Цивільний позов потерпілого не визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що був знайомий з обвинуваченим протягом року. 28.02.2017 року о 16 - 17 год. до нього зателефонував обвинуваченийОСОБА_1 та просив зустрітись, погрожував фізичною розправою, у випадку його відмови. Він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на центральній площі міста Тернопіль та пішли до обвинуваченого додому, який сказав здати в заставу в ломбард його телефон, на що він відмовився. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 наніс йому один удар кулаком в обличчя, а саме в ніс. Після чого він з обвинуваченимОСОБА_1 пішли додому, щоб взяти мобільний телефон. На вимогу обвинуваченого, він передав йому мобільний телефон, який ОСОБА_1 здав в ломбард. Вказаний телефон був змушений передати під тиском обвинуваченого. Повернувшись додому, він розповів все батькам, які здійснили виклик працівників поліції та карету швидкої медичної допомоги. Сприймав погрози обвинуваченого ОСОБА_1 як реальні. Просить суд покарати обвинуваченого суворо. Цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди підтримує повністю з мотивів викладених у позовній заяві, просить задовольнити.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.189 КК України повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, зокрема:

- заявою неповнолітнього ОСОБА_2 , прийнятою в присутності батька ОСОБА_3 , у якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності хлопця на ім`я ОСОБА_1 , який застосовуючи до нього фізичну силу та застосовуючи погрози, незаконно заволодів його мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 3S», чим завдав матеріальних збитків в розмірі 3900 грн.;

- висновком експерта № 680 від 19 червня 2017 року судово - медичної експертизи, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи за медичними документами на ім`я неповнолітнього ОСОБА_2 , 2001 року народження, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, враховуючи повідомлені обставини справи та відповідно до запропонованих запитань, підсумовано, що згідно з даними медичної карти № 2594 стаціонарного хворого, при поступленні неповнолітнього ОСОБА_2 01 березня 2017 року в ЛОР-відділення КУТОР «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня», у нього, на підставі даних об`єктивного клінічного обстеження було діагностовано закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, а при вивченні рентгенограми із зображенням кісток носа від 01.03.2017 року - закритий їх перелом. Відмічені у ОСОБА_2 ушкодження, зважаючи на їх вид, відсутність ознак консолідації (зрощення) перелому та відомості про проведення репозиції (співставлення) відламків, виникли від дії тупого предмета незадовго до його звернення за медичною допомогою. Встановлена у неповнолітнього ОСОБА_2 травма голови зі струсом головного мозку та закритим переломом кісток носа за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я - п. 2.3.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995). Утворення описаних у ОСОБА_2 травматичних змін за повідомлених ним у протоколі допиту потерпілого від 12.03.2017 року обставин (від нанесення удару кулаком) не виключається. Вони не властиві для утворення при падінні на площині (з висоти власного росту);

- протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 01.03.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 добровільно видав договір № 467-17009622 від 28.02.2017 року ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний Дім» про здачу ОСОБА_1 предмету - мобільного телефону «Xiaomi Redmi 3S Pro», оціночна вартість, якого становить 2321, 31 грн.;

- протоколом добровільної видачі від 06.03.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 , в присутності понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «Xiaomi» модель «2016031» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в чохлі бампері прозорого кольору. Оглянутий відповідно до протоколу огляду предмету від 06.03.2017 року;

- висновком експерта № 6-227/17 від 07.06.2017 року судової товарознавчої експертизи, згідно якого вартість (залишкова) мобільного телефону торгової марки «Xiaomi» модель «Redmi 3S 2016031» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 станом на момент вчинення злочину, тобто станом на 28.02.2017 року може становити 3000 грн., без урахування вартості оригінальних комплектуючих та при умові працездатності;

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи.

Також суд критично оцінює версію сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, оскільки така версія в повному обсязі спростовується ретельним аналізом вище зазначених доказів у їх сукупності, зокрема, наданими у судовому засіданні показаннями потерпілого.

Під час судового розгляду судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 застосував до потерпілого насильство з метою заволодіння майном останнього. Тому доводи обвинуваченого про те, що потерпілий добровільно передав йому мобільний телефон, суд оцінює критично і сприймає такі показання обвинуваченого як намагання останнього уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Оцінюючи показаннями потерпілого ОСОБА_2 , суд вважає логічними та послідовними і такими, що узгоджуються з іншими доказами дослідженими судом. Тому суд вважає дані показання правдивими, оскільки підстав для обмови обвинуваченого у потерпілого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вчинення злочину щодо неповнолітнього, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, його вік та стан здоров`я (встановлений діагноз: гострий лівобічний паховий лімфоделіт), нез`явлення на виклики до суду та перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у розшуку, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Також те, що ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 05.05.2016 року безтерміново. Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання, передбачене санкцією частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд, не вбачає підстав для можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без реального відбування покарання або застосування іншого більш м`якого виду покарання, тобто застосування ст.ст.69, 75 КК України.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не застосовувався, затриманий не був, строк обчислення покарання останньому слід рахувати з моменту його затримання для доставлення у заклад відбування покарання, тобто з моменту звернення вироку до виконання.

Крім того, ОСОБА_1 засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, кримінальне правопорушення за цим вироком суду вчинив до постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду від 26 травня 2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, водночас ч. 1 ст. 70 КК України передбачає, що при сукупності кримінальних правопорушень суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За роз`ясненнями, що викладені в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Враховуючи викладене, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року, за яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, слід виконувати самостійно.

Також, у ході розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 пред`явлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в сумі 236 грн., яка обґрунтована тим, що внаслідок спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим, ним понесені витрати на лікування і придбання медикаментів, що підтверджується відповідними чеками на загальну суму 236 грн., яку просить стягнути з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_1 . Також, просить суд стягнути з обвинуваченого спричинену йому моральну шкоду в сумі 25 000 грн. Розмір завданого немайнового збитку ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що йому спричинено моральних та фізичних страждань внаслідок дій ОСОБА_1 , що позначили негативні зміни у його житті, а саме погані думки, спогади та переживання, порушення сну та емоційна напруга, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. Також, позивач зазначає про спричинення йому фізичного болю, внаслідок якого наявність відчуття емоційного стресу, страху за своє здоров`я та необхідності лікування, проведення діагностичних процедур, вживання медикаментів, потреби сторонньої допомоги в період лікування.

У відповідності до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушення, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім цього, згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, як вбачається із вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім цього, у відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Таким чином, вирішуючи цивільний позовпотерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 236 грн., суд вважає підлягає до задоволення в межах доведеності та обґрунтованості, документального підтвердження згідно представлених чеків про придбання медикаментів датованих у період з 07.03.2017 року по 05.04.2017 року на суму 236 грн., тобто після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, а саме травми голови зі струсом головного мозку та закритим переломом кісток носа, обвинуваченим ОСОБА_1 , що встановлено та доведено згідно пред`явленого обвинувачення. За вказаних обставин, майнова шкода на зазначену суму підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в повному обсязі.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_1 , виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості та беручи до уваги те, що потерпілим унаслідок вчинення злочину та спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим перенесені моральні страждання та негативні наслідки, що настали, а саме: порушення нормального та звичного способу життя, стрес, нервові розлади та душевні страждання, фізичний біль, наявність тілесних ушкоджень та необхідність лікування, реабілітації у зв`язку із цим, тому приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25000 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 5000 гривень, так як вказана сума буде співмірною завданим душевним стражданням потерпілому та відповідатиме обсягу спричиненої йому немайнової шкоди.

Речовий доказ - мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» модель «Redmi 3S 2016031» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який згідно розписки від 22.06.2017 року переданий на зберігання ОСОБА_3 - батькові неповнолітнього ОСОБА_2 , суд вважає слід залишити у його власності, після набрання вироком законної сили.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 07 червня 2017 року № 6-227/17 в сумі 494, 35 грн., які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання для доставлення у заклад відбування покарання, тобто з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 07 червня 2017 року № 6-227/17 в сумі 494, 35 грн. (чотириста дев`яносто чотири гривні тридцять п`ять копійок) в користь держави УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751 Код класифікації доходів бюджету: 24060300)

Речовий доказ - мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» модель «Redmi 3S 2016031» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який згідно розписки від 22.06.2017 року переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити у власності ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін