Справа № 2а-6757/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретаря Чиженко А.О.
за участю представника ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Білик Н.М. (за довіреністю)
представника відповідача Грабовенко-Ворсуляк Д.М. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми заборгованості по штрафним санкціям за рішеннями №0000512370 від 25.02.2009р. та №0000502370 від 25.02.2009р. та позовом Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя про визнання неправомірними дій, скасування рішень №0000502370 від 25.02.2009р. та №0000512370 від 25.02.2009р.,-
ВСТАНОВИВ:
23.03.2009 року до суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в якому позивач просить стягнути заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 368,32грн. за рішенням №0000512370 від 25.02.2009р., заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 11127,00грн. за рішенням №0000502370 від 25.02.2009р., заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 4080,00грн. за рішенням №0000622370 від 27.02.2009р. та заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 2720,00грн. за рішенням №0000702370 від 05.03.2009р. За даним позовом було відкрито провадження у справі №2-а-6757/09/1570.
30.03.2009 року до суду надійшов позов Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя , в якому позивач просить визнати дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя при проведенні перевірки залу гральних автоматів ВКП «Габба»у вигляді ТОВ та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси №0000512370 від 25.02.2009р. на суму 368,32грн. та №0000502370 від 25.02.2009р. 11127,00грн. За даним позовом було відкрито провадження у справі №2-а-7063/09/1570.
20.05.2009 року ухвалою суду було розєднане провадження за позивними вимогами Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 4080,00грн. за рішенням №0000622370 від 27.02.2009р. та за рішенням №0000702370 від 05.03.2009р. у розмірі 2720,00грн.
Крім того, адміністративна справа №2-а-6757/09/1570 за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості по штрафним санкціям та адміністративну справу №2-а-7063/09/1570. було обєднане в одне провадження та присвоєно їм єдиний номер 2-а-6757/09/1570.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на наявність у Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у загальній сумі 11495,32грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем суми штрафних санкцій, визначеної рішеннями Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512370 від 25.02.2009р. на суму 368,32грн. та №0000502370 від 25.02.2009р. 11127,00грн. у звязку з порушенням відповідачем існуючого порядку використання РРО та застосування гральних приладів.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачем при проведенні позапланової перевірки було порушено порядок проведення перевірки, встановленого Законом України «Про державну податкову службу в Україні», тобто перевірка проведена з грубими порушеннями закону, оскільки перевіряючими, які не мали законних підстав для проведення перевірки нібито не було надано при перевірці під розписку, суб'єкту, що перевіряється належним чином оформлених направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки та рішення суду на проведення позапланової виїзної перевірки та перевіряючи не були допущені до перевірки.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.05.2001 року (а.с.5) за адресою: м.Одеса, вул. Сорокоріччя оборони Одеси, 8, кв.40 та як платник податків знаходиться на обліку у ДПІ у Суворовському районі м.Одеси 08.06.2001р.
20.02.2004р. рішенням Загальних зборів учасників створена філія ВКП «Габба», яка зареєстрована Виконавчим комітетом Одеської ради за адресою: м.Запорожьє, пр.Леніна, 170.
Як встановлено судом, 10.02.2009р. на підставі направлення №30 від 10.02.2009р., фахівцями відділу оперативного контролю ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Красавцевою Н.М. та Гринь С.В. було здійснено перевірку господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташований за адресою м.Запоріжжя, вул..Глазунова,1, що належить ВКП "ГАББА" у вигляді ТОВ, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
За наслідками вказаної перевірки складено акт перевірки №0015/08/25/23/26531077 від 10.02.2009р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.1, 4, 8, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996р. №98/96-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, не забезпечення цілісності пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; реалізовані товари (надані послуги) без наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; здійснені операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на кожне окреме гральне місце без наявності патенту.
На підставі зазначеного акта перевірки №0015/08/25/23/26531077 від 10.02.2009р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси винесені рішення від 25.02.2009р. №0000512370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 368,320грн., у звязку з порушенням ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», та №0000502370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11127грн., у звязку з порушенням п.п.1, 4, 8, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись з актом перевірки, складеним ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, та прийнятими ДПІ у Суворовському районі м.Одеси рішеннями від 25.02.2009р. №0000512370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 368,320грн., у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», та №0000502370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11127грн., у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, п.п.1, 4, 8, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ВКП «Габба»звернулось до суду з позовом про визнання дій ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя щодо складання зазначеного акту неправомірними та скасування рішень ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 25.02.2009р. №0000512370 та №0000502370.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509 ХІІ від 4 грудня 1990 року, однією з функцій Державної податкової інспекції у районах є здійснення у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Відповідно ч.9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 6 липня 1995 року передбачено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23.03.1996 контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами.
За характером перевірки, яку провели посадові особи ДПІ Заводському районі м. Запоріжжя, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст. 11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача. Перевірка, яку провели посадові особи ДПІ Заводському районі м. Запоріжжя , за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.
Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
При цьому суд вважає необхідним зазначити, що складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення "план на місяць", а не планова в розумінні ч.І ст. 11-1 Закону№509), оскільки в спірних правовідносинах це призвело до підміни поняття "планової перевірки", різного тлумачення змісту цього поняття та наслідків.
Судом встановлено, що перевіряючими - працівниками ДПІ Заводському районі м. Запоріжжя Красавцевою Н.М. та Гринь С.В. на початку перевірки оператору філії була надана копія направлення на проведення перевірки про, що свідчить його особистий підпис (а.с.27,28).
Перевіряючи законність проведення перевірки, суд вважає необхідним зазначити наступне. П.1 та п.2 статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Згідно з підпунктом 1.3. Наказу ДПА №50 від 02.02.2009р. про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства - за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.
Таким чином, оскільки посадові особи ДПІ Заводському районі м. Запоріжжя під час проведення перевірки діяли на підставі належним чином оформлених направлень на перевірку, які були виписані згідно наказу підстави для визнання протиправними дій по проведенню 10.02.2009р. перевірки та складанню акту відсутні.
Відповідно до пункту 4 Наказу ДПА №327 від 10.08.2005р. до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк
складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Крім того в позові зазначено, що директор філії ОСОБА_3 не допустив посадових осіб до проведення перевірки, але як вбачається з акту перевірки та пояснень свідка ОСОБА_3, директор прибув до залу гральних автоматів о 15год. 35хв., тобто через 20 хв. після початку перевірки, коли факти порушення законодавства ВКП «Габба»були вже встановлені.
Тому суд вважає безпідставними, посилання позивача в позовній заяві з приводу проведення перевірки з порушеннями закону.
Оцінюючи зазначені акти суб`єктів владних повноважень та дії посадових осіб суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та не може частково погодитись з правомірністю застосуванням посадовими особами податкових органів норм матеріального права з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування їхні посадові та службові особи повинні діяти у спосіб та порядку передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України відповідач суб`єкт владних повноважень повинен довести ґрунтовність та законність рішень, дій чи бездіяльності, що оскаржуються.
Під час проведення перевірки встановлено, що в гральному залі знаходились 12 гральних автоматів та 4 гральних стовпчиків «Містер Твістер», які кожний має по 4 гральні місця та які не були переведені у фіскальний режим, не внесені у відповідний реєстр РРО та не обладнані спеціальними пристроями (а.с.20).
Проведення розрахункових операцій через такі пристрої є порушенням вимог п.п.1,3 ст.3 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315.
Разом з тим, під час цієї перевірки встановлений лише один випадок проведення розрахункової операції через один гральний автомат через купюро приймач без роздрукування розрахункового документу на суму 20 грн., що підтверджується записом перевіряючих у п.2.2.14 на сторінці 3 акту перевірки від 10.02.2009 року (а.с.20).
Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовується до субєктів господарювання у разі встановлення факту проведення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО.
У відповідності до ст.2 Закону під розрахунковою операцією мається на увазі дії субєкту господарювання по прийняттю від споживача грошових коштів за продані товари, виконані роботи та надані послуги.
Таким чином, законом встановлена відповідальність за факт проведення розрахункової операції із споживачами через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО, а не за факт невиконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315 щодо не проведення обладнання гральних автоматів фіскальними пристроями та невнесення гральних автоматів до відповідного реєстру РРО. Доводи відповідача про те, що наявність гральних автоматів нефіскалізованих вже є порушенням вимог закону, що фактично і стало підставою для прийняття спірного рішення, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до положень п.1ст.3 та п.2ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»порушенням є не сама по собі наявність непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, а здійснення розрахункових операцій через такі реєстратори.
Враховуючи ту обставину, що під час проведення перевірки був встановлений лише один факт проведення розрахункової операції через один гральний автомат на суму 20,00 грн. у відповідача ДПІ у Суворовському районі м.Одеси не було підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на всі 28 гральних автоматів, що знаходились під час проведення перевірки в гральному залі. Правомірним було застосування штрафних (фінансових) санкцій лише відносно 1 грального автомата, факт проведення розрахунків через який, був встановлений під час проведення перевірки.
Таким чином, дії ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя щодо зазначення в акті перевірки від 10.02.2009 року даних про порушення філією ВКП «ГАББА»у вигляді ТОВ п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на усіх 28 гральних автоматах не відповідають закону та повинні бути визнані частково неправомірно згідно ч.2 ст.162 КАС України.
Оскільки оскаржене рішення податкового органу є правомірним лише в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»лише за один гральний автомат в розмірі 340грн., суд повинен визнати такий акт суб`єкту владних повноважень частково протиправним та скасувати його на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України в частині безпідставно застосованих штрафних (фінансових) санкцій за 27 гральних автоматів в розмірі 9180грн (27 х 340,00 грн.).
Відносно зазначеного порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення через РРО розрахункової операції на суму 20 грн. та застосування в цій частині штрафних санкцій в розмірі 100грн. на підставі положень п.1 ст.17 цього ж Закону, суд вражає, що дії перевіряючи осіб та оскаржене рішення у цій частині є законними, оскільки підтверджуються даними акту перевірки №0015/08/25/23/26531077 від 10.02.2009р., який підписаний посадовою особою позивача із зазначенням здійснення саме цього правопорушення без будь-яких зауважень. За таких обставин внесення таких даних до акту перевірки та застосування штрафних (фінансових) санкцій у пятикратному розмірі суми відповідає вимогам п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому є правомірними .
Крім того, під час перевірки працівниками ДПІ встановлено порушення п.13 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме на місці проведення розрахунків виявлена сума готівкових коштів в розмірі 520 грн., про що в додатках до акту перевірки міститься власноручний напис оператора, яка знаходилась в залі на момент проведення перевірки, тоді як сума, яка зазначена в денному звіті РРО («х»- звіт), копія якого долучена до матеріалів справи 270 грн. Отже, податковим органом була виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 230 грн., Таким чином перевіряючими було правомірно застосовано ст. 22 Закону №265, а саме сума штрафу у розмірі 1150грн. відповідає чинному законодавству (сума невідповідності 230грн. х 5).
Також, під час перевірки перевіряючими було встановлено відсутність цінника на надання кредиту вартістю 0,10грн., тому суд вважає, що ДПІ правомірно застосував ст.23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожен цінник 17грн.(17грн.х1).
Відносно зазначеного порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме незабезпечення цілісності пломби РРО, перевіряючими згідно п.2.ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ДПІ правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 340грн..
Оскільки оскаржуване за позовом ВКП «Габба»рішення відповідача - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси частково відповідає вимогам закону та дії працівників ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя стосовно законності підстав та порядку проведення перевірки відповідає закону (окрім вищезазначеного), суд вважає, що позовні вимоги ВКП «Габба» в зазначеній частині підлягають задоволенню в сумі 1947грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з ВКП «Габба»штрафних санкцій за рішенням від 25.02.2009р. №0000512370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 368,320грн., у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності, в тому числі з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Згідно до ч.2 ст. 5 вказаного Закону під гральним бізнесом законодавець визначає діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Пунктом 4 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути видано на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
У контексті вказаної статті гральне місце (гральний автомат) це місце на якому може проводитися одночасно лише одна гра. Відповідно гральний автомат це автомат з одним гральним полем для проведення одночасно виключно однієї гри.
Згідно з пунктом 1.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. № 40/374, гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.
Слід зазначити, що гральні автомати можуть бути об'єднані в єдиний грально-розважальний комплекс. При цьому гральний автомат, що входить в даний комплекс, може мати всі основні блоки грального автомату, або окремі його складові можуть бути загальними для всього комплексу.
В процесі гри на гральному автоматі, що входить до грального комплексу, ситуація, яка виникає під час гри у одного гравця, не залежить від ситуацій, що виникають у інших гравців, кожний гральний автомат повністю автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки.
Таким чином, суб'єкт господарської діяльності повинен придбати торгові патенти на кожний гральний автомат, що входить до складу грально-розважального комплексу лише у випадку, якщо устаткування кожного з гральних місць грального автомата підпадає під наведені поняття грального автомата. У такому разі гральний автомат буде гральним комплексом, що складається з двох і більш гральних автоматів, з'єднаних в один корпус. В процесі гри на гральному автоматі, що входить до грального комплексу, ситуація, яка виникає під час гри у одного гравця, не залежить від ситуацій, що виникають у інших гравців, кожний гральний автомат повністю автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки.
Таким чином, у випадку, якщо устаткування кожного з гральних місць грального автомата підпадає під наведені поняття грального автомата, то такий гральний автомат буде гральним комплексом, що складається з двох і більш гральних автоматів, з'єднаних в один корпус. У зв'язку з цим суб'єкт господарської діяльності в сфері грального бізнесу повинен придбати торгові патенти на кожний гральний автомат, що входить до складу грально-розважального комплексу.
Як вбачається з технічної документації грального автомату «Містер-Твістер»(а.с.204-236) - гральний автомат складається з чотирьох незалежних друг від друга гральних полів. В склад кожного з чотирьох гральних полів входять по три LED дисплея та програмна плата.
Кожна монета, яка закидається запускає гру того поля, де розташований монетоприймачний вузол, якій прийняв цю монету. Вибір грального поля не чинить вплив на процес гри і накопичення бонуса, оскільки уся гра випадкова і виграш виплачується відразу після випадання певної комбінації таблиці виграшів.
Усі операції входу до сервісних функцій та режимами апарата, а також тести, облік статистик виконуються для кожного грального поля індивідуально.
Суд, з урахуванням позицій Вищого адміністративного суду України, висловлюваної в ухвалі від 14.04.2010р. по справі №20496/07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, поставив представнику ВКП «Габба»питання стосовно залежності ситуації, яка виникає під час гри у одного гравця від ситуацій, які виникають у інших гравців, на що була дана відповідь про незалежність ситуації.
Враховуючи викладене судом встановлено, що згідно технічної документації грального автомату «Містер Твістер»результат гравця не залежить від ситуації яка склалась у іншого гравця.
Таким чином суд вважає, що в даному випадку торговий патент на здійснення операції з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібен для використання кожного грального місця тобто 4 патенти на кожен автомат, а висновок відповідача в акті перевірки з цього приводу є вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми заборгованості по штрафним санкціям за рішеннями №0000512370 від 25.02.2009р. та №0000502370 від 25.02.2009р. підлягає задоволенню в частині стягнути з Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість в сумі 1947грн. та в сумі 368,32грн., решті позову відмовити.
Також суд дійшов висновку, що позов Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя про визнання неправомірними дій, скасування рішень №0000502370 від 25.02.2009р. та №0000512370 від 25.02.2009р. підлягає задоволенню в частині скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси №0000502370 від 25.02.2009р року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 9180грн., в решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
. Позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.
Стягнути Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код 31533187 місце знаходження м.Одеса вул.Сорокоріччя оборони Одеси, буд. 8, кв. 40) суму заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 1947грн. по рішенню № 0000502370 від 25.02.2009р. та 368,32грн. по рішенню №0000512370 від 25.02.2009р.
В решті позову відмовити.
Позов Виробничо-комерційного підприємства «Габба»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси №0000502370 від 25.02.2009р року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 9180грн.
В решті позову відмовити
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 14 липня 2010 року.
Суддя Е.А.Іванов
14 липня 2010 року
Судове рішення № 10464017, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6757/09/1570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: