Ухвала суду № 104639750, 31.05.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2258/22

Провадження № 1-кс/202/1860/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Сокирко О.С., прокурора Головка В.В., слідчого Тетеріва Д.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Рудої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кривенко В.Ю., погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Головком В.В., про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,та доданідо клопотанняматеріали кримінальногопровадження,внесеного 28.05.2022 доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022041660000262 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богославка Новосибірської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання, раніше не судимого, -

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2022 слідча ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кривенко В.Ю. звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Головком В.Ю., в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: крадіжки, поєднаної з проникненням у сховище та вчиненої в умовах воєнного стану.

Клопотання мотивовано тим, що 28.05.2022, о 09:19 год., ОСОБА_1 прибув до приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський 113. Перебуваючи у вказаному магазині ОСОБА_1 маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, за допомогою заздалегідь заготовленого дублікату ключа, відімкнув комірку № 25, звідки викрав жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходилися грошові кошти на суму 6500 гривень, паспорт громадянина України на ім`я потерпілої ОСОБА_2 та портативний акумулятор марки «Хіаоті», чим завдав ОСОБА_2 майнову шкоду.

При цьому,ризик,передбачений п.1ч.1ст.177КК України,обґрунтовується тим,що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватисявід органудосудового розслідуваннята/абосуду,так якостанній підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,за якийзаконом передбаченепокарання увигляді позбавленняволі настрок відп`яти довосьми років,тобто увчиненні тяжкогозлочину.Крім того,прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного доходу, офіційно не працевлаштований, зареєстрований у Тернопільській області, у м. Дніпро не має постійного місця проживає, що є ризиком того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та перебуваючи на волі може вчинити інший злочин.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_1 , останній може впливати на потерпілу та свідків, його задокументованої злочинної діяльності з метою зміни ними своїх показань та неповідомлення про свій незаконний вплив слідчому, прокурору та судді та покинути відомі слідству його можливі місця перебування, внаслідок чого прокурор не зможе фактично контролювати його виконання. Під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_1 комусь на поруки, що виключає передачу його на поруки. Обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є не можливим, оскільки останній має місце реєстрації у Тернопільській області, на теперішній час мешкає на вулиці (безхатько), фактичного місця мешкання не має.

Тобто є обґрунтовані підстави вважати, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам під час судового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_1 , з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Головко В.О. клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованих ризиків. Додатково пояснив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а отже не має міцних соціальних зв`язків. Крім того, на думку прокурора, інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Слідчий Тетерів Д.С. в судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що він зареєстрований у Тернопільській області, але вже більше 10 місяців мешкає у Дніпропетровській області, але постійного місця проживання не має.

Захисник Руда О.О. підтримала позицію свого підзахисного.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Згідно ч.Іст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`якихзапобіжних заходівне зможезапобігти ризикам,передбаченим ст.177КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.І ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. З Загальної декларації прав людини,ст.5Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. Зпостанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурор та слідчий довели, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Пред`явлена ОСОБА_1 підозра підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від ОСОБА_2 ; протоколом огляду місця події за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 113, приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет»; Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , пункт прийому макулатури; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка - ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка - ОСОБА_5 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом обшуку особи; речовими доказами.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.І ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.І ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Також слідчий суддя приймає до уваги, відомості про особу ОСОБА_1 , який не має постійного місця проживання, зареєстрований у Тернопільській області, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а отже не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, виходячи з того, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного доходу, офіційно не працевлаштований, що є ризиком того, що останній може вчинити аналогічний, корисливий злочин.

Разом зтим,у відповідностідо ч.1ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті 176 цього Кодексу.

З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має визначеного місця проживання, постійного доходу та міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, оскільки застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя зазначає, що на момент розгляду клопотання, жодних звернень про передачу ОСОБА_1 на поруки не надходило.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1

у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб складає 2 481 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60днів по 26 липня 2022 року включно.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 26 липня 2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. І. Доценко