Ухвала суду № 104638037, 12.05.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4885/22

Провадження № 1-кс/752/1538/22

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О.,

за участю:

секретаря судових засідання Стороженко С.О.,

прокурора Люшненка Д.Ю. ,

захисника Філімонова К.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Сороки А.С., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Люшненком Д.Ю., про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, який має середню освіту, безробітного, який має на утримані малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , хостел (зі слів), раніше судимого

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100010000858 від 09.05.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло означене клопотання, де з урахуванням мотивів, викладених слідчим за погодженням із прокурором, орган досудового розслідування просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначає, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 09.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010000858, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, діючи під час умов воєнного стану, не доведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснювалось у зв`язку із затриманням особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а саме 10.05.2022 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нова Каховка Херсонської області, громадянин України, українець, який має середню освіту, безробітного, який не має на утримані малолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.

Так, 09.05.2022 о 12 год. 08 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України на підставі показів очевидців, які безпосередньо вказали, що саме ОСОБА_1 викрав товар.

Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_1 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, ризики, які полягають у спробах переховуватись, знищити чи спотворити відомості про обставини вчиненого кримінального правопорушення, перешкоджати досудовому розслідуванню в інший спосіб або вчинити інше кримінальне правопорушення наявні, логічні та доведені матеріалами кримінального провадження, а інші запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою, не здатні забезпечити належну процесуально поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, на підставі обставин, викладених в останньому.

Сторона захисту в судовому засіданні проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він є уродженцем Херсонської області, на якій у даний час відбувається окупація території та ведуться бойові дії, у зв`язку із чим, підозрюваний був вимушений вивезти родину до міста Київ, та у випадку застосування до нього тримання під вартою, дружина та діти залишаться без засобів для існування.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 09.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010000858, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4, ст. 185 КК України.

Так, 09.05.2022 о 12 год. 08 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України на підставі показів очевидців, які безпосередньо вказали, що саме ОСОБА_1 викрав товар.

10 травня 2022 року слідчим Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, безробітного, який не має на утримані малолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом затримання особи порядку ст. 208 КПК України, протоколами допитів свідків, протоколом огляду відеозапису та іншими матеріалами кримінального провадження, з чим погоджується і слідчий суддя, як наслідок на даному етапі досудового розслідування можна стверджувати про обґрунтованість оголошеної підозри.

Між тим, керуючись ст. 12 КК України, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_1 може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, поряд із цим, слідчий суддя відмічає, що підозрюваний в минулому вже притягався до кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України, що підтверджено матеріалами клопотання та не заперечувалось підозрюваним у засіданні;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_1 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_1 не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення й надалі;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, що також є цілком ймовірним, враховуючи місце реєстрації підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на день розгляду вказаного клопотання є тимчасово окупованою територією в результаті збройної агресії російської федерації відносно держави України, крім цього необхідно зазначити і про наступне.

Поряд із наведеними в клопотанні ризиками, які є достатньо вірогідними, логічними та доведеними матеріалами кримінального провадження, необхідно зазначити і ті, які виникли під час діє воєнного стану на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

В умовах найкризовішої ситуації в Україні, завданням, передбаченим ст. 2 КПК України, яке покладається на органи державної влади України, органи досудового розслідування, прокуратури та суду, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду, що передбачає собою дотримання процесуальних строків і прийняття відповідних процесуальних рішень у разі їх закінчення.

Водночас, тлумачення Листа ВС № 1/0/2 - 2022 від 03.03. 2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану одночасно із проявами збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, також по суті є ризиками, які у разі будь-яких непередбачуваних дії на території України, під час яких контроль органів досудового розслідування чи процесуального керівництва може бути зменшений, як наслідок вказані обставини будуть сприяти підозрюваному у спробах ухилитись від суду та/або прокуратури, а тому мають бути враховані під час при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час є актуальними та в повній мірі доведені в судовому засідання, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, даними про особу підозрюваного та обставини вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками і в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, під час виготовлення повного тексту ухвали у даній справі, слідчим суддею було встановлено, що резолютивна частина ухвали від 12.05.2022 р., зокрема п. 2 наведеної ухвали, містить очевидно технічну описку, яка полягає у зазначенні літери «Л» перед прізвищем, іменем та по-батькові підозрюваного, а тому, з метою уникнення в подальшому сумнівів і протиріч, що виникають при виконанні вказаної ухвали, остання підлягає до виправлення в порядку ст. 379 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, але в межах досудового розслідування, тобто до 07 липня 2022 року до 12 год. 08 хв. включно.

Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 09 травня 2022 року о 12 год. 08 хв.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцати) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

МФО 820172

Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 07 липня 2022 року включно.

6. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

7. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

8. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

10. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.О. Ольшевська