Вирок № 104637867, 07.06.2022, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/225/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2022 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Самолюк А.В.

з участю

прокурора Макаренка Д.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Оженин Рівненського району Острозької територіальної громади Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України

в с т а н о в и в :

23.11.2021, приблизно о 10 годині, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину (маркету) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», код ЄДРПОУ 32104254, який знаходиться за адресою: м.Острог Рівненської області, вул. Гальшки Острозької, 1, будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгової вітрини таємно викрав пляшку вина ігристе «Martini Asti» ємкістю 0,75 л., вартістю 249 грн. 38 коп.

Після чого, ОСОБА_1 не розрахувавшись за товар, пройшов повз касу даного магазину та намагався покинути магазин, однак був зупинений старшим охоронником магазину (маркету) ТОВ «ЕКО» ОСОБА_2 біля виходу з магазину.

Тобто ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як намагаючись пройти до виходу з магазина, він був викритий та затриманий охоронцем магазину і дане майно у нього було вилучене.

15.02.2022 між представником потерпілого ТОВ "ЕКО" Ничипорук Н.Д. та обвинуваченим ОСОБА_1 було досягнуто угоди про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. Представник потерпілого погодилася з тим, що завдані в результаті кримінального правопорушення збитки відшкодовані ТОВ "ЕКО" в повному обсязі.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода виконана сторонами, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. У вчиненому щиро розкаявся.

Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з`явилася. В поданій на адресу суду заяві підтримала угоду про примирення із обвинуваченим, просила її затвердити та зазначила, що укладення угоди є добровільним, також зазначив, що цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки не виконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Також їй відомо про обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України. Просить розглядати кримінальне провадження в її відсутності.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

За змістом ч. 1 ст. 469 КПК України право ініціювати укладення угоди про примирення є виключним правом потерпілого та підозрюваного або обвинуваченого.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як кримінальний проступок за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України та загальним засадам призначення покарання.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним та постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за необхідне призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у видіобмеження волі із застосуванням положень ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, виду і строку призначеного покарання, обставин, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та представник потерпілого повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також, судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджений сторонами вид покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд

з а с у д и в :

затвердити угоду від 15.02.2022 про примирення, укладену між представником потерпілого ТОВ "ЕКО" Ничипорук Н.Д. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 , відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази у кримінальному провадженні - 1 пляшку вина ігристого "Martini Asti", ємкістю 0,75 л., вважати повернутою потерпілому, оптичний диск із відеозаписом магазину ТОВ "ЕКО" зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.