Ухвала суду № 104637134, 06.06.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14140/17

Категорія 27

6-а/295/5/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючогосудді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник в порядку статті 383 КАС України звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду від 04.01.2018 року в справі № 295/14140/17; встановити судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративній справі; зобов`язати відповідача подати звіт у встановлений судом строк про повне виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 29.04.2022 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , розгляд заяви постановлено проводити в порядку письмового провадження, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання копії даної ухвали, на подання відзиву на заяву.

ГУ ПФУ в Житомирській області подало суду відзив на заяву, в якому зазначає про повне виконання рішення суду.

На підставі ч. 5 ст. 383 та п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження, без повідомлення сторін.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 , відзив ГУ ПФУ в Житомирській області, матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6. У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України. Так, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Так, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04.01.2018 року в справі № 295/14140/17 визнано протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку тавиплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у відповідності до грошового забезпечення, визначеного у довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 28.04.2017 року за №85/964 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у розмірі 90 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року.

З матеріалів справи встановлено, що згідно розрахунку пенсії за вислугу років ( а.с. 13) ОСОБА_1 була нарахована пенсія, загальний розмір якої з 01.01.2011 року становив 7282,37 грн., що також підтверджується довідкою від 29.01.2018 року № 405 ( а.с.64 на звороті ). При цьому основний розмір пенсії, який мав становити 90% грошового забезпечення визначено у розмір 5984,40 грн.

Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вЖитомирській області навиконання рішеннямБогунського районногосуду м.Житомира від04.01.2018року всправі №295/14140/17провело перерахунокпенсії тавірно визначило основний розмір пенсії 8844,36 грн. та загальний 9153,17 грн. ( а.с. 65) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військовохї служби, та деяких інших осіб".

Проте при проведенні виплат належних позивачеві сум, відповідачем проведено виплату суми основного розміру пенсії не в повному обсязі, а саме до суми основного розміру пенсії додано надбавки, доплати, підвищення, які нараховуються та виплачуються відповідно до інших норм права, та є змінними відповідно до певних чинників( розміру мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму, які можуть змінюватись в розмірі залежно від періоду їх нарахування) та включено надбавки, доплати, підвищення, які можуть змінюватись з внесенням змін до певних норм права, а саме включено:

- підвищення в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( мінімальна пенсія) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 268,50 грн., яка згідно довідки ( а.с. 64 на звороті) до проведення перерахунку становила 363,00 грн.

- цільову грошову допомогу на прожиття в розмірі 40,00 грн відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»;

- надбавки і підвищення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - позивач має 3 категорію ЧАЕС

- підвищення відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

Натомість не враховано:

-підвищення відповідноЗакону УкраїниПро пенсійнезабезпечення осіб,звільнених звійськової служби,та деякихінших осібта відповіднодо ПостановиКМУ 2012р.№ 355 - 35 відсотків, що становило 781,09 грн. В зв"язку з чим розмір основної пенсії значно занижено. Частинами 2, 4статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічні положення міститьКАС України, зокрема, нормамистатті 370 КАС Українипередбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1ст. 383 КАС Україниособа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно ч. 6ст. 383 КАС Українивстановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченомустаттею 249 цього Кодексу. Частиною 1ст. 249 КАС Українипередбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Наданий ГУПФУ вЖитомирській області розрахунокза пенсійноюсправою ОСОБА_1 (а.с.75)не містятьобгрунтованого розгорнутогорозрахунку нарахування основної пенсіїта надбавок,доплат,підвищення допенсії.так самояк іне міститьрозрахунку фактично проведенихвиплат позивачуза кожниймісяць окремо.Проте очевидно, що відповідачемпри проведеннівиплати після здійсненняперерахунку пенсії,до основногорозміру пенсіїпроведено зарахування надбавок,доплат,підвищення, якінараховуються тавиплачуються відповіднодо інших нормправа тане перебуваютьв залежностівід розміруосновної пенсії,а нараховуються взалежності відінших чинників,які можутьзмінюватись ідперіоду часуїх нарахування,в зв"язкуз чимзанижено розмір виплати після проведення перерахунку, що беззаперечно єпротиправними,оскільки порушеневідповідачем правона отриманняпозивачем в повному обсязі основної пенсії та додаткових надбавок, доплат, підвищення. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання дій ГУ ПФУ в Житомирській області протиправними щодо виплати основної пенсії ОСОБА_1 в розмірі меншому ніж визначено відповідачем після проведення перерахунку основного розміру в сумі 8844,36 ( а.с. 65)

Суд вважає за можливе задовольнити заяву та визнати протиправнимидії,вчинені суб`єктомвладних повноваженьна виконаннярішення суду та зобов`язати відповідача здійснити виплату основної пенсії виходячи з розрахунку:

-основний розмір пенсії станом на 01.01.2018 становить - 8 844, 36 грн.

-основний розмір пенсії станом на 01.01.2016 складав - 5 984, 40 грн.; Сума яка пвдлягала виплаті після проведення перерахунку мала становити 2859,96 грн. за один місяць (8 844,36грн. - 5 984, 40 грн.) 2859,96 х 24 місяці(2016-2017роки) = 68639,04 грн.

ГУ ПФУ в Житомирській області у квітні 2020 року виплачено лише позивачу - 44 444,16 грн., таким чином, борг по виплаті складає 24194,88 грн.

Враховуючи наведене, ГУ ПФУ в Житомирській області за 2016-2017роки протиправно не виплачено в повному обсязі перераховану ОСОБА_1 основну пенсію, що свідчить про не повне виконання рішення суду у справі № 295/14140/17. Керуючись ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати", суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постановити окрему ухвалу суду в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли не належному виконанню постанови Богунського районного судум. Житомира від 04.01.2018 року №295/14140/17.

Визнати протиправнимидії Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Житомирськійобласті вчастині виплати суми перерахованої основної пенсії заперіод з01.01.2016року по01.01.2018 зобмеженням.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання постанови Богунського районного судум. Житомира від 04.01.2018 року №295/14140/17 здійснити виплату ОСОБА_1 боргу в сумі 24194,88грн. за основною пенсією.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до 382КАС Україниподати у десятиденний строк з моментунабрання законноїсили вказаноїухвализвіт про виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 06.06.2022 року в справі №295/14140/17.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман