Рішення № 104634744, 01.06.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2022 р. Справа № 924/68/22

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Гладій С.В., при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛАН СИСТЕМС", м. Київ

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція", м. Нетішин, Хмельницької області

про стягнення 497667,90 грн.

Представники сторін:

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛАН СИСТЕМС", м. Київ звернулося з позовною заявою до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція", м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 497667,90 грн., з яких 476430,00 грн. основного боргу та 21237,90 грн. 0,3% річних. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. позивач здійснив відповідачу поставку товару загальною вартістю 476430,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 65 від 25.10.2021р., №69 від 24.11.2021р., №70 від 25.11.2021р. Відповідач за отриманий товар розрахунки не провів що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2022р.

Ухвалою суду від 24.03.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/68/22 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 26.04.2022р.

Ухвалою суду від 26.04.2022р. клопотання державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція про поновлення (продовження) строку на подання відзиву на позов та прийняття відзиву на позов та долучення його до матеріалів справи задоволено. Поновлено (продовжено) державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив на позовну заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція та долучено до матеріалів. Закрито підготовче провадження та призначено справу №924/68/22 до судового розгляду по суті на 05.05.2022р.

Ухвалою суду від 05.05.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву до 17.05.2022р.

За результатами судового засідання 17.05.2022р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви для уточнення позовних вимог до 01.06.2022р.

Відповідач у відзиві на позов від 12.10.2021 просить розгляд справи проводити без участі представника та просить відмовити у позові у повному обсязі. Вказує, що відповідачем своєчасно подано до облікової системи „Фінансові потоки заявку на використання коштів для оплати товару за договором відповідно до діючого у ДП „НАЕК „ Енергоатом порядку здійснення платежів. Проте, вказує, що відповідач не був профінансований через вкрай низький рівень розрахунків за відпущену на ринку електричну енергію в умовах фінансування нового в Україні ринку електроенергії, всі надходження грошових коштів, перш за все, використовувався для оплати невідкладних першочергових платежів до бюджету, а також для забезпечення безпеки в роботі АЕС. Проте, оплату поставленого товару за договором не здійснив в повному обсязі вчасно, у зв`язку з вкрай важким фінансовим становищем відповідача, в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни. Звертає увагу, що опинившись в умовах функціонування нового ринку електроенергії, відповідач зазнав значного фінансового навантаження, адже тих грошових коштів, що надходили від продажу електроенергії, було недостатньо для виконання попередніх та поточних договірних зобов`язань з оплати товарів робіт та послуг. Крім того, значна частина грошових коштів спрямовувалась для оплати невідкладних першочергових платежів в бюджет, забезпечення безпеки в роботі АЕС, а також для проведення позапланових закупівель з метою забезпечення карантинних заходів, запроваджених у відповідача у зв`язку зі складною епідеміологічною ситуацією у світі, спричиненою розповсюдженням поширення коронавірусу СОVID-19. Відтак, відповідач не мав можливості здійснити оплату поставленого позивачем товару у строки, визначені умовами договору, внаслідок дії об`єктивних та незалежних від відповідача обставин, оскільки невиконання прийнятого на себе відповідачем зобов`язання не пов`язано із ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. Зазначає, що опинившись в таких умовах незалежно від його волі та намірів, а внаслідок законодавчих змін в країні, що призвели до зміни функціонування ринку електричної енергії, зростання заборгованості перед відповідачем за відпущену на ринок електроенергію і як наслідок до скрутного фінансового становища відповідача, що унеможливлює своєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором. При цьому повідомляє, що вживав усіх можливих дій та заходів для проведення оплати за договором, а саме: сума боргу була включена до графіка першочергових платежів, вчасно подано заявку на використання коштів для оплати товару за договором. Відтак, не мав можливості здійснити оплату наданих послуг у повному обсязі в строки визначені умовами договору внаслідок дії об`єктивних та незалежних від ВП «Хмельницька АЕС» обставин. Адже, невиконання прийнятого на себе Відповідачем зобов`язання, непов`язане із господарською діяльністю підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. Відповідач, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, зазначає, що оплата поставленого за договором товару не була проведена у повному обсязі вчасно, в зв`язку із вкрай важким фінансовим становищем компанії та внаслідок дії об`єктивних та незалежних від ВП «Хмельницька АЕС» обставин, які, на думку відповідача, можна розцінювати як надзвичайні та невідворотні. Також наводить позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі № 904/417/18, в якій суд дійшов висновку про можливість зменшення як неустойки, штрафу, так і 3 % річних.

Відповідно до розділу 7 договору, п. 2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», вказує, що договір між позивачем та відповідачем був укладений до моменту введення будь-яких карантинних обмежень, і у разі настання форс-мажорних обставин строк виконання сторонами своїх зобов`язань відстрочується пропорційно на час їх дії.

Звертає увагу, що позивач у позовній заяві невірно здійснив обрахунок розміру штрафних санкцій, а саме 0,3% річних. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Позивач на адресу суду 25.05.2022р. надіслав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить прийняти заяву та задовольнити позов в повному обсязі в сумі 476488,18 грн., з яких 476430,00 грн. основного боргу та 58,18 грн. 0,3% річних.

Позивач в судовому засіданні 01.06.2022р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

28.09.2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція») (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Талан Системс» (Постачальник) було укладено договір поставки № 18056/53-124-13-21-15768, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю Товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД Товару, які зазначаються в специфікації №1 (Додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною договору.

Предметом поставки по даному договору є Товар: 32580000-2 (Інформаційне об`єднання) (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору, місцем виконання даного договору є м. Нетішин, Хмельницької області.

За умовами п. 3.1 договору строк поставки товару становить 45 календарних днів з дати укладення сторонами договору.

Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: (30100, м. Нетішин, Хмельницька область, Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/ склад № 8, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницької області,30100)( (п. 3.2 договору).

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної/ товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем. (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору визначено, що ціна Товару по договору становить 397025,00 грн., крім того ПДВ 20% 79405,00 грн. Всього: ціна договору 476430,00 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією № 1 (п. 4.2 договору).

За умовами п. 5.1 договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038/2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії .

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідними документами, виданим Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України. (п. 7.2 договору).

Сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомляє іншу Сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу Сторону. (п. 7.3 договору).

Згідно п. 7.4 договору якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше 3 місяців, Сторони мають право розірвати Договір, уклавши про це відповідну угоду.

Відповідно до п. 7.5. договору, наявність форс-мажорних обставин звільняє. Сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виникнення зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 8.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

За порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості. (п. 8.2 договору).

Згідно п. 8.3. договору, у випадку невиконання Постачальником зобов`язань, визначених п. 3.12 та п 6.3.4. Договору, Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю штраф, за порушення строку заміни або допоставки (доукомплектування) Товару, в розмірі 20% від вартості Товару, який підлягає, заміні або допоставці (доукомплектування).

У випадку порушення строків оплати Товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми. (п. 8.4 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань сторонами, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені Договором до спливу гарантійних строків. (п. 11.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком № 1 до договору оформлено специфікацію № 1, в якій визначено найменування товару, виробник товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару становить 476430,00 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 до договору оформлено технічну специфікацію, в якій визначено технічні характеристики товару.

Додатком № 3 до договору оформлено регламент взаємодії між Постачальником та Покупцем при виконанні процедури гарантійного ремонту.

На виконання умов договору поставки № 18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. та специфікації №1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 476430,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 65 від 25.10.2021р. на суму 181404,00 грн. (дата підписання накладної відповідачем 25.10.2021р.), № 69 від 24.11.2021р. на суму 26484,00 грн. (дата підписання накладної відповідачем 25.11.2021р.), № 70 від 25.11.2021р. на суму 268542,00 грн. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток без будь-яких зауважень.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором поставки товару № 18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. повідомляв, що у разі не сплати боргу змушений буде звернутися до суду.

Відповідач з позивачем за отриманий товар не розрахувався, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення з позовом до суду згідно договору поставки становить 476430,00 грн.

Відповідно до п.8.4 договору, позивач нарахував відповідачу 0,3% річних згідно договору поставки в сумі 58,18 грн.

В зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки № 18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. в сумі 476430,00 грн. основного боргу, 58,18 грн. 0,3% річних.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки № 18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. та специфікації № 1 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 476430,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними № 65 від 25.10.2021р., №69 від 24.11.2021р., №70 від 258.11.2021р.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У п. 5.1 договорів сторони передбачили, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038/2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії .

Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: (30100, м. Нетішин, Хмельницька обл., Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/ склад № 8, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницької області, 30100 (п. 3.2 договору). Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної/ товаро-транспортної накладної Вантажоодержувачем. (п. .3.6 договору).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договорами. Відповідач прийняв товар, однак обов`язку по його оплаті в строк встановлений договорами не виконав. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки № 18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. становить 476430,00 грн.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги, що відповідач не надав, а матеріали справи не місять доказів здійснення повної оплати вартості отриманого товару.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки №18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. становить 476430,00 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем 0,3% річних судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 0,3% річних згідно договору поставки №18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. в сумі 58,18 грн.

Позов в частині стягнення з відповідача 0,3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити.

Крім того, доводи відповідача з приводу наявності форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Положеннями 7.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

З аналізу наведених норм та положень договору слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Однак відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявності форс-мажорних обставин для відповідача, і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов`язання за договором.

З огляду на вказане не може вважатись також форс-мажорною обставиною і посилання відповідача на скрутне фінансове становище, спричинене наявністю заборгованості перед відповідачем ДП «Енергоринок». При цьому суд також враховує положення ст. 617 ЦК України, згідно з якими не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача, доказів вжиття відповідачем заходів щодо його покращення.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з огляду на неоднакові фактичні обставини даної справи та справи № 902/417/18

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

При розподілі судових витрат суд враховує наступне.

За змістом ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Позивач у заяві заявив до стягнення 31500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Талан Систем" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням „КБ Партнерс (Адвокатське об`єднання) укладено договір №б/н про надання правової допомоги, згідно з п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання здійснювати захист та представництво інтересів Клієнта.

Відповідно до п. 4.1 договору гонорар за послуги Адвокатського об`єднання вказується в Додатку 1 до цього Договору та є конфіденційною інформацією. Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору.

Оплата виконаних робіт і наданих послуг здійснюється на підставі підписаних Сторонами актів приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг протягом п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку фактури від Адвокатського об`єднання. (п. 4.2 договору.)

Згідно п. 4.3 договору Адвокатське об`єднання має право надіслати акт приймання-передачі виконаних робіт поштою рекомендованим листом. Якщо протягом п`яти днів на нього не буде зауважень, акт вважається прийнятим, а виставлена сума вартості послуг, такою що підлягає оплаті Клієнтом.

Відповідно до п. 4.4 договору оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку, або шляхом внесення готівки через касу банку за дорученням Клієнта.

Згідно з п. 7.4 договору даний договір укладений строком до 31.03.2022р. та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

31.12.2021р. між сторонами укладено додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 27.09.2021р., згідно якого п. 1 додаткового договору сторони домовились продовжити строк дії основного договору, шляхом викладення п. 7.4 основного договору у новій редакції: „7.4 даний договір укладений на строк до 31.12.2022р. та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Даний додатковий договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Між сторонами 11.01.2022р. підписано протокол узгодження договірної ціни правової допомоги №4, згідно якого договірна ціна правової допомоги (юридичних послуг), а саме претензійна та судова робота (суд першої інстанції) при порушенні зобов`язань за договором №18056/53-124-13-21-15768 від 28.09.2021р. становить 31500,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 2 Протоколу строк надання юридичних послуг: з 11.01.2022р. до повного виконання.

Замовний здійснює оплату за надані послуги у розмірі, встановленому цим Протоколом узгодження договірної ціни юридичних послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця двома платежами: 50% вартості Замовний оплачує протягом 2-х банківських днів з дня підписання Сторонами даного протоколу, залишковий платіж здійснює протягом 2-ї банківських днів з дня підписання сторонами акту-приймання передачі наданих послуг. (п. 3 Протоколу).

Відповідно до п. 4 Протоколу, протягом 2-х банківських днів з моменту закінчення сторонами надання юридичних послуг Виконавець надає Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг.

Зміни у цей узгодження договірної ціни правової допомоги можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін.

Даний Протокол підписаний сторонами та скріплений печатками.

25.04.2022р. між сторонами підписано акт №4 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого в період з 11.01.2022р. по 25.04.2022р. Адвокатським об`єднанням надано Клієнту послуги на умовах та в порядку, передбаченому договором та протоколом узгодження договірної ціни правової допомоги (Додаток 1), а саме: ознайомлення та попередній правовий аналіз ситуації (питання) клієнта з метою оцінки наявності перспектив та правових підстав для захисту прав та інтересів на суму 5000,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 5 год., розробка пропозицій і рекомендацій зі стратегії та тактики представництва і захисту інтересів клієнта в суді та дослідження документів, наданих клієнтом на суму 6500,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 6 год. 30 хв., дослідження зміни до зак5онодавства з урахуванням попередніх редакцій та тривалості правовідносин, в яких перебуває клієнт на суму 5000,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 5 год., дослідження та аналіз судової практики в подібних правовідносинах на суму 5000,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 5 год., складання та подання до суду належним чином оформленої позовної заяви додатків до неї на суму 5000,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 5 год., складання та подання заяви та детального опису судових витрат на суму 1000,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 1 год., участь та підготовка до судових засідань в справі №924/68/22 в режимі відеоконференції на суму 4000,00 грн., витрачено робочого часу у годинах 4 год.

ТОВ „Талан Системс згідно платіжного доручення №90 від 05.05.2022р. сплатило Адвокатському об`єднанню 31500,00 грн. за отриманні юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №б/н від 27.09.2021р., протоколу узгодження договірної ціни правової допомоги №4 від 11.01.2022р. та акту приймання передачі №4 від 25.04.2022р.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/68/22 у Господарському суді Хмельницької області.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Суд приймає до уваги, що відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу та/або клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надав.

З урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31500,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням вказаного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31500 грн.

Також у зв`язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Системс" м. Київ до відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 476488,18 грн. задовольнити.

Стягнути з відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Хмельницька обл., м. Нетішин, вул.Енергетиків, буд.20, код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Системс" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська,53-А, код 33447399) 476430,00 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч чотириста тридцять гривень 00 коп.) заборгованості, 58,18 грн. (п`ятдесят вісім гривень 18 коп.) 0,3% річних, 7147,32 грн. (сім тисяч сто сорок сім гривень 32 коп.) витрат на оплату судового збору та 31500,00 грн. (тридцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 06.06.2022р.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Дегтярівська, 53-А, Київ, 03113)(реком. з повід.)

4 - відповідачу (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницької обл., 30100)(реком. з повід.)