Рішення № 104634477, 30.05.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/210/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Овчар А.С.

при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП (вул. Травнева, буд.1-Б, с. Сухолуччя, Вишгородський р-н, Київська обл.,07320)

до відповідача: Державного підприємства Морський торгівельний порт Чорноморськ (вул. Праці, буд.6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001)

про стягнення 73171,79 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Морський торгівельний порт Чорноморськ, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти у розмірі 72200,04 грн основного боргу та 971,75 грн 3% річних від простроченої суми.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається обставину неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання мила в асортименті від 23.02.2021 №21/34-Оз в частині повної та своєчасної оплати вартості за фактично поставлений позивачем товар.

Під час розгляду справи представник позивача звертався до суду із заявами про забезпечення його участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.63-65, 81-84, 97-100, т.1), а також про здійснення розгляду справи за відсутності останнього (а.с.72-74, т.1).

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання під час розгляду справи не з`являвся, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду, в тому числі під час здійснення телефонограми, про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/210/22; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "28" лютого 2022 об 11:30.

Розгляд справи у судовому засіданні 28 лютого 2022 об 11:30 не відбувся, у зв`язку з запровадженням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, а також з урахуванням рішення зборів суддів Господарського суду Одеської області від 24 лютого 2022 року, оформленого протоколом №916-1/2022, яким, зокрема, з метою забезпечення безпеки працівників та відвідувачів суду рекомендовано суддям з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи.

Враховуючи, що рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14 березня 2022 року, оформленим протоколом №916-2/2022, рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області з 14.03.2022 продовжити розгляд справ, раніше знятих з розгляду, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2022 було призначено судове засідання у цій справі на "29" квітня 2022 о 14:00.

У судовому засіданні 29.04.2022 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні у розумний строк до 30 травня 2022 о 16:30.

Крім цього, ухвалами суду від 16.02.2022, 21.04.2022 та від 19.05.2022 судом були задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У судовому засіданні 30.05.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП (постачальник) та Державним підприємством Морський торгівельний порт Чорноморськ (покупець) був укладений договір постачання мила в асортименті №21/34-Оз (а.с.12-23, т.1), згідно з п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар мило в асортименті, а покупець прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п.1.2., 1.3. договору найменування, асортимент, технічні характеристики, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у специфікації (Додаток №1 до цього договору), яка є його невід`ємною частиною. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків покупця та виробничої необхідності.

За змістом п.п.3.1., 3.3. договору ціна цього договору становить 165800,00 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначена у специфікації. Ціна договору може бути зменшена відповідно до умов, викладених у договорі.

Згідно з п.4.1. договору покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника у безготівковій формі протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН, належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку корегування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), в порядку та строки, визначені податковим законодавством та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку постачальника.

Відповідно до п/п 5.3.7. п.5.3. договору передача-приймання товару відбувається за адресою, вказаною в заявці договору. При передачі-прийманні товару уповноважені представники сторін перевіряють відповідність поставленого товару кількості, яка була замовлена, та специфікації / технічним вимогам, передбаченим договором та гарантійний талон. Якщо поставлений товар відповідає специфікації / технічним вимогам, передбаченим договором та замовленій кількості, уповноважені представники сторін підписують видаткову накладну та ТТН на поставлений товар.

Умовами п.п.5.4., 5.6., 5.7. договору передбачено, що при передачі товару постачальник надає покупцю належним чином оформлені: рахунок, оригінали видаткової накладної, ТТН, а також документи, підтверджуючі якість, гарантійні зобов`язання на товар відповідно до п.2.1. цього договору. Датою поставки партії товару вважається дата передачі постачальником покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною, ТТН. Право власності на товар від постачальника до покупця переходить після передачі товару та підписання сторонами видаткової накладної, ТТН на поставлений товар.

Пунктом 7.1. договору визначено, що покупець зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 включно. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишились невиконаними.

Додатком №1 до договору сторони погодили специфікацію товару (а.с.24, т.1).

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 72200,04 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною від 01.03.2021 №Вп-0000108 на суму 2574,96 грн; видатковою накладною від 06.04.2021 №Вп-0000241 на суму 7363,78 грн; видатковою накладною від 18.05.2021 №Вп-0000374 на суму 62261,30 грн (а.с.28-30, т.1). Для здійснення оплати вартості поставленого товару позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с.25-27, т.1).

На підтвердження обставини реєстрації податкових накладних щодо здійсненої господарської операції з поставки товару за вищевказаними накладними, позивачем до матеріалів справи долучені відповідні податкові накладні та квитанції (а.с.31-39, т.1).

02.12.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача поштовим зв`язком претензію від 02.12.2021 №5850 (а.с.40-43, т.1), в якій позивач вимагав від відповідача, зокрема, протягом семи днів від дня відправлення претензії погасити заборгованість за договором, яка становить 72200,04 грн.

Як зазначає позивач, відповідач на вищевказану претензію не відреагував, кошти за отриманий товар не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом. На підтвердження іншого відповідачем жодного доказу суду не подано.

Отже, станом на час вирішення спору підтверджена матеріалами справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання мила в асортименті від 23.02.2021 №21/34-Оз становить 72200,04 грн.

Водночас, звертаючись до суду з позовом до відповідача, позивач, окрім основного боргу в сумі 72200,04 грн, нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 971,75 грн, які нараховані по кожній накладній окремо в межах загального періоду з 27.05.2021 по 27.01.2022 (а.с.4-5, т.1).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором постачання мила в асортименті від 23.02.2021 №21/34-Оз в розмірі 72200,04 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий від позивача товар суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 3% річних. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, який наведений у позовній заяві (а.с.4-5, т.1), суд встановив його часткову невірність, яка виразилась, зокрема, у неврахуванні позивачем положень ст.253 ЦК України та ч.5 ст.254 ЦК України, що має наслідком невірного визначення позивачем початку періоду прострочення грошового зобов`язання. У зв`язку з зазначеним судом було здійснено власний розрахунок суми 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду (станом на 27.01.2022), за результатом здійснення якого судом встановлено, що вірною сумою 3% річних є 968,90 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП до Державного підприємства Морський торгівельний порт Чорноморськ слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 72200,04 грн та 3% річних в сумі 968,90 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах: що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 2480,90 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Морський торгівельний порт Чорноморськ (вул. Праці, буд. 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія НВП (вул. Травнева, буд. 1-Б, с. Сухолуччя, Вишгородський р-н, Київська обл., 07320, код ЄДРПОУ 43527454) борг в сумі 72200 /сімдесят дві тисячі двісті/ грн 04 коп, 3% річних в сумі 968 /дев`ятсот шістдесят вісім/грн 90 коп та судовий збір в сумі 2480 /дві тисячі чотириста вісімдесят/ грн 90 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06 червня 2022 р.

Суддя Д.О. Бездоля