Рішення № 104634126, 25.05.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2022Справа № 910/20806/21

За позовомАкціонерного товариства «Укртрансгаз»доАкціонерного товариства «Укргазвидобування»простягнення 37 332 190,37 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Дудченко В.В.від відповідача:Малярчук Ю.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі - АТ «Укртрансгаз») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі - АТ «Укргазвидобування») про стягнення 37 332 190,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором №1512000980 від 30.08.2016, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 27 217 303,52 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 396 526,62 грн., 3% річних у розмірі 2 027 394,48 грн. та інфляційних у розмірі 3 690 965,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на те, що підставою для сплати вартості перевищення замовленої потужності послуг транспортування газу є дані, зазначені у звіті про використання договірної потужності, проте позивачем в порушення умов договору такі звіти відповідачеві не відправлялися.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує на те, що відповідачу було відомо про фактично використану договірну потужність, а відтак відповідач мав сплатити її вартість на підставі виставлених актів наданих послуг, чого останнім зроблено не було.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 25.05.2022.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 25.05.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2016 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (оператор) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (замовник) був укладений договір транспортування природного газу №1512000980 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 2.1 якого за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

Пунктом 2.3 Договору передбачено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Відповідно до п. 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначаються підписанням додатка 1 (розподіл потужностей) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

За змістом п. 6.1 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужностей).

Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужностей, який здійснюється в порядку, передбаченому положенням Кодексом газотранспортної системи, та оформлюється додатком 1 цього договору.

Згідно з п. 8.4 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за вказаною формулою. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.

За результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості такої плати у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за січень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 16 483,329 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 3 634 376,24 грн.;

- за лютий 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 17 587,809 тис.м.куб/добу, 69 253,890 тис.м.куб/добу, 54 187,311 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 34 417 204,24 грн.

У зв`язку з викладеним, позивачем на адресу відповідача були направлені супровідні листи №2001Вих-19-567 від 14.02.2019 та №2001Вих-19-930 від 14.03.2019 разом з рахунками фактурами на оплату зазначеної вартості №01-19-1512000980/П від 31.01.2019, №02-19-1512000980/П від 28.02.2019, №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, звітами про використання замовленої потужності за січень та лютий 2019 та актами наданих послуг №01-19-1512000980/П від 31.01.2019, №02-19-1512000980/П від 28.02.2019, №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019.

Відповідачем були підписані та оплачені акти наданих послуг №01-19-1512000980/П від 31.01.2019 на суму 3 634 376,24 грн. та №02-19-1512000980/П від 28.02.2019 на суму 3 877 900,84 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати вартості плати за перевищення замовленої договірної потужності у розмірі 27 217 303,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не кається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Отже, правовідносини між замовником та оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов`язання/договір та їх виконання, також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, який, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, визначає зміст та умови договору, укладеного між сторонами у цій справі.

Відповідно до п. 1 глави 3 «Основні засади доступу до газотранспортної системи» розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2497 від 30.09.2015, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N1383/27828, затверджено типовий договір транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII цього Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

Згідно з п.п. 1,2,10 глави 1 розділу IX «Розподіл потужності» Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Згідно з п. 8.4 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за вказаною формулою. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді.

Позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та направив на адресу відповідача листи №2001Вих-19-567 від 14.02.2019 та №2001Вих-19-930 від 14.03.2019 разом з рахунками фактурами на оплату зазначеної вартості №01-19-1512000980/П від 31.01.2019, №02-19-1512000980/П від 28.02.2019, №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, звітами про використання замовленої потужності за січень та лютий 2019 та актами наданих послуг №01-19-1512000980/П від 31.01.2019, №02-19-1512000980/П від 28.02.2019, №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019.

Відповідачем були підписані та оплачені акти наданих послуг №01-19-1512000980/П від 31.01.2019 на суму 3 634 376,24 грн. та №02-19-1512000980/П від 28.02.2019 на суму 3 877 900,84 грн.

В той же час, акти наданих послуг №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 відповідачем не були підписані та оплачені, оскільки, на думку відповідача, ним не були отримані від позивача звіти про використання замовленої потужності на вказані суми.

Твердження відповідача про відсутність у нього обов`язку з оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 27 217 303,52 грн. судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до п.п. 11.1-11.3 Договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується направлення позивачем відповідачу актів наданих послуг №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 за перевищення договірної потужності на загальну суму 27 217 303,52 грн.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту складання та направлення позивачу мотивованої відмови від їх підписання, а з пояснень представників сторін вбачається, що АТ «Укргазвидобування» у встановлений п. 11.3 Договору строк таких дій не вчинило.

По-друге, за змістом п. 8.4 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.

Відтак, у відповідача як замовника в силу положень як п. 8.4, так і п. 11.3 Договору з моменту отримання актів наданих послуг та рахунків на їх оплату виник обов`язок сплатити на користь позивача вартість перевищення договірної потужності саме за даними останнього, оскільки відповідачем жодних заперечень щодо виявлених розбіжностей висловлено не було.

Більш того, в судовому засіданні представник відповідача не заперечував факт перевищення ним договірної потужності в січні та лютому 2019 року, проте вказував на відсутність у нього звітів про використання договірної потужності, що унеможливило здійснення остаточних розрахунків.

В той же час, в матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача з метою уточнення фактичних обсягів перевищення використання договірної потужності з метою дотримання положень п. 4.1 Договору щодо свого обов`язку не перевищувати замовлені потужності, а також своєчасно оплачувати вартість наданих послуг.

Суд відзначає, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно з ст. 13 Цивільного кодексу України визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

З огляду на вказане, очевидно, що дії відповідача щодо несплати вартості перевищення договірної потужності при фактичному визнанні допущення такого перевищення є недобросовісними, а також свідчать про ухилення відповідача від виконання власних грошових зобов`язань за Договором.

З урахуванням встановлених судом обставин, заборгованість відповідача за надані послуги становить 27 217 303,52 грн., а строк виконання грошового зобов`язання станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 27 217 303,52 грн. на підставі Договору. Вказана заборгованість відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги АТ «Укртрансгаз» про стягнення з АТ «Укргазвидобування» суми основного боргу у розмірі 27 217 303,52 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 396 526,62 грн., 3% річних у розмірі 2 027 394,48 грн. та інфляційних у розмірі 3 690 965,75 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.5 Договору визначено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 396 526,62 грн., 3% річних у розмірі 2 027 394,48 грн. та інфляційних у розмірі 3 690 965,75 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) заборгованість у розмірі 27 217 303 (двадцять сім мільйонів двісті сімнадцять тисяч триста три) грн. 52 коп., пеню у розмірі 4 396 526 (чотири мільйона триста дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 2 027 394 (два мільйона двадцять сім тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 48 коп., інфляційні у розмірі 3 690 965 (три мільйона шістсот дев`яносто тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 559 982 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 86 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.06.2022.

Суддя В.П. Босий