Рішення № 10462922, 14.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2010 р. Справа № 51/210-08

вх. № 6452/5-51

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Горобець М.А., довіреність №74 від 24.12.09 р.

відповідача - не з’явився;

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон" м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кейко"

про стягнення 25371,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу металопрокат у асортименті та кількості, вказаних у додатку № 1 до позову, на суму 25371,69 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 388, 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача 07.07.2010 р. надав заяву про зміну предмету позову в якій вказує, що відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача вартість майна в розмірі 25371,69 грн.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, витребувані судом документи не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Суд, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - не будь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України. У зв’язку з чим, приймає заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду та продовжує розгляд справи з її врахуванням.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, ухвалами господарського суду від 18.05.2010 р. та від 17.06.2010 р. сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, таким чином суд, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Згідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Як встановлено вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.04.2010 р. по звинуваченню Корчмаря Юрія Володимировича, Какулькина Максима Вікторовича, Захарова Володимира Микитовича; Корчмар Ю.В. працював менеджером Харківської філії ТОВ фірми " Юнікон ЛТД",правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Юнікон", розробив злочинний план заволодіння майном Харківської філії ТОВ фірми " Юніком ЛТД". Отримавши факсові копії пакету установчих документів відповідача, довіреності ЯКИ № 190811 від 25.08.2006р., підготував договір поставки №Пр-108/2005 від 26.08.2005р. та специфікацію до вказаного Договору, згідно якого до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач оплатити та прийняти металопрокат. Дані документи були підписані та завірені печаткою керівником Харківської філії ТОВ фірми " Юніком ЛТД", який був введений Корчмарем Ю.В. в оману відносно обставин поставки. Зазначений договір та додаток Корчмар Ю.В. факсом направив на ДП СК "Кейко" Захарову В.М., який реалізуючи злочинний умисел ввів в оману відносно обставин поставки керівників ДП СК "Кейко". В результаті цих дій підписаний керівництвом ДП СК "Кейко" та завірені печаткою товариства договір поставки №Пр-108/2005 від 26.08.2005р. та специфікація № 1 до вказаного Договору факсом були направлені с ДП СК "Кейко" на адресу Харківської філії ТОВ фірми " Юніком ЛТД".

В подальшому Корчмар Ю.В. виготовив завідомо неправдивий документ на відпуск зі складу позивача на ДП СК "Кейко", правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кейко", металопрокату, а саме накладну №3178 від 26.08.2005р. на суму 45 265,59 грн., але по незалежним від Корчмаря Ю.В. причинам Захаров В.М. на підставі підробленої копії довіреності ЯКИ № 190811 від 25.08.2006. отримав зі складу позивача металопрокат в кількості фактичної наявності, а саме на суму 25371,70 грн., про що розписався у накладній № 3178 від 26.08.2005 р. та разом з водієм-експедитором позивача Бондаренко В. І. доставив даний металопрокат на об'єкт ДП СК "Кейко" "Оптика", розташований біля станції метро "Героїв Праці" у м. Харкові.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосовно витребування майна із чужого незаконного володіння. Позивачем змінено предмет позовних вимог щодо стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна, оскільки, як встановлено матеріалами кримінальної справи № 1-79/10 весь отриманий по накладній № 3178 від 26.08.2005 р. металопрокат було використано відповідачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до статей 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, зобов'язання за цими нормами виникають у разі набуття майна особою за рахунок іншої з відсутністю для цього підстав, встановлених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи, що вироком Ленінського районного суду м. Харкова встановлено, що отриманий по накладній № 3178 від 26.08.2005 р. металопрокат на суму 25 371,69 грн. вибув з володіння позивача шляхом обману, відповідачем грошові кошти за отриманий по накладній № 3178 від 26.08.2005 р. металопрокат позивачу не сплачені; отриманий металопрокат на суму 25371,69 грн. було використано відповідачем у власній господарській діяльності; отже, вимоги позивача про стягнення 25 371,69грн. вартості майна є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кейко", код ЄДРПОУ 22629069 (61000, м. Харків, вул. Космічна, 21, к.914, , (у т.ч. п/р №260005540 в ВАТ „Мегабанк", МФО 351629) на користь Приватного акціонерного товариства „Юнікон", код ЄДРПОУ 23647276 (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, ( у т.ч. п/р №26000241777100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Дніпропетровськ, МФО 305653) - 25 371,69грн. вартості майна, 253,72 грн. державного мита та 118 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2010 р.