Рішення № 104629103, 06.06.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2147/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул.Косовська,2Д, м.Одеса, 65074), за участю третьої особи Головного управління МВС України в Одеській області (вул.Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, за участю третьої особи Головного управління МВС України в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною відмову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в наданні ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в мені неповнолітнього ОСОБА_2 , статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", викладену в листі від 11.10.2021 №02-T-46964/2-H;

зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської мiської ради надати ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від члена сім`ї iменi неповнолітнього ОСОБА_2 , статус загиблого ветерана війни, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської мiської ради видати ОСОБА_1 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є вдовою загиблого при виконанні обов`язків командира взводу №1 роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 , та має право на отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте в задоволенні відповідної заяви відповідачем було відмовлено.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду від 05.05.2022 року №265, та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №420/2147/22 передана на розгляд головуючому судді Єфіменко К.С.

Ухвалою суду від 10 травня 2022 року прийнято до розгляду та відкрити провадження по справі №420/2147/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, за участю третьої особи Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

24.05.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що правові підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відстані.

25.05.2022р. від Головного управління МВС України в Одеській області надійшли пояснення по справі, відповідно до яких третя особа зазначає, що ОСОБА_3 загинув при виконання службового обов`язку, а тому наявні підстави для надання позивачці статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відстані та задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 18.08.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після чого позивачці було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії - НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 12.06.2009 року по 26.06.2015, з 02.03.2015 року - на посаді командира взводу №1 роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області, мав спеціальне звання - старший лейтенант міліції.

26.06.2015 року з 20:00 до 27.06.2015 08:00 годин у відповідності до розрахунку сил та засобів ПС ОМУ ГУМВС на охорону громадського порядку у пребрежній зоні Приморького району м.Одеси заступили 13 працівників роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС, у тому числі командир взводу №1 роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області старший лейтенант міліції ОСОБА_3 .

Під час проведення інструктажу перед несенням служби, до особового складу роти №5, який заступав на службу, керівництвом полку було доведено порядок несення служби у складі піших патрулів, було визначено маршрути патрулювання і зони відповідальності. За організацію та контроль служби відповідали старший лейтенант міліції ОСОБА_3 позивний «Зеніт - 502» та командир роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС капітан міліції ОСОБА_6 - позивний «Зеніт - 501». При цьому вказані співробітники перебували у форменому одязі, зі спеціальними засобами активної оборони та табельною вогнепальною зброєю.

Після отримання інструктажу особовий склад роти №5, який заступив на службу по охороні громадського порядку, прибув до місця несення служби між пляжами «Дельфін» та «Аркадія» у прибережній зоні Приморського району м.Одеси. При цьому частина вказаних працівників міліції прибула до пляжу «Дельфін», в тому числі старший лейтенант міліції ОСОБА_3 та старший сержант міліції ОСОБА_7 , а інша частина прибула до пляжу «Аркадія».

О 21:00 годині старший лейтенант міліції ОСОБА_3 проконтролював висування піших патрулів «Зеніт - 553» та «Зеніт -555» по маршрутах патрулювання на території пляжу «Дельфін», під час чого виявив, що наряд «Зеніт - 551», який повинен нести"службу на території пляжу «Аркадія» у неповному складі, так як старший сержант міліції ОСОБА_8 прибув одразу до попередньо визначеного місця несення служби. Зважаючи на це, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 спільно зі старшим сержантом міліції ОСОБА_7 вирушили по «Трасі здоров`я», від пляжу «Дельфін» у напрямку пляжу «Аркадія» для остаточної розстановки піших патрулів.

О 21.40 годин на «Трасі Здоров`я» в районі пляжу «Санаторія прикордонників», під час патрулювання у зеленій зоні, сержанти міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , старший сержант міліції ОСОБА_11 та молодший сержант міліції ОСОБА_12 по стежці серед кущів та дерев помітили на відстані приблизно 15-20 м., а саме біля входу в катакомби, підозрілого чоловіка з ввімкненим ліхтариком. Коли невідома особа наблизилась до працівників міліції сержант міліції ОСОБА_9 дав йому наказ: - «Стій! Міліція!». Однак невідомий почав тікати в напрямку пляжу «Дельфін». По стежці зеленої зони та одночасно зробив 3 постріли, з вогнепальної зброї, у бік працівників міліції. В подальшому невідома особа тікаючи від працівників міліції вибігла на «Трасу Здоров`я».

В цей час, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 та старший сержант міліції ОСОБА_7 , які були неподалік, почувши звуки пострілів, попрямували у бік цих звуків. При цьому, назустріч працівникам міліції, з кущів вийшов переслідуємий чоловік віком приблизно 35-40 років, зросту 170-175 см. крупної статури та намагався ввести в оману працівників міліції. Однак, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 не повірив останньому та наказав зупинитись.

Однак, невідомий вимоги працівників міліції не виконав, почав тікати, одночасно з цим зробив три постріли з вогнепальної зброї у бік працівників міліції та влучив у старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 , від чого той упав на землю.

Переслідуючи злочинця, старший сержант міліції ОСОБА_7 та сержант міліції ОСОБА_10 побачили на Трасі здоров`я службовий автомобіль ДПС ВДАІ під керуванням командира взводу №4 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м.Одеси УДАІ ГУМВС майора поліції майора міліції ОСОБА_13 , повідомили йому про подію та вказали де знаходяться поранені. В подальшому майор міліції ОСОБА_13 доставив старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 до 411-го Центрального військового шпиталю Південного оперативного командування, де було констатовано його смерть від вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення черева з пошкодженням органів магістральних судин, внутрішньочеревної масивної кровотечі, вогнепального поранення м`яких тканин лівого стегна, геморологічного, травматичного шоку 4-го ступеню (ЖЄО Приморського РВ ОМУ ГУМВС №28047)

Зазначені вище обставини встановлені службовим розслідуванням від 28.07.2015 року, проведеним Головним управлінням МВС України в Одеській області за фактом отримання вогнепальних поранень працівниками полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області сержантом міліції ОСОБА_9 та старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 .

Згідно з висновком службового розслідування ГУМВС України в Одеські області від 28.07.2015 року та на підставі вимог п.3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказам МВС України від 27.12.2002 №1346, загибель командира взводу №1 роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 настала 26.06.2015 від вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення черева з пошкодженням органів магістральних судин, внутрішньочеревної масивної кровотечі, вогнепального поранення м`яких тканин лівого стегна, геморологічного, травматичного шоку 4-го ступеню була кваліфікована такою, що настала в період проходження служби в ОВС, при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.

Відповідно до Указу Президента України від 03.08.2016 № 326/2016 про відзначення державними нагородами України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 (посмертно) нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

22 листопада 2016 року постановою №499 військово-лікарської комісії державної установи «ТМО МВС України по Одеській області» на підставі протоколу засідання ВЛК №499 від 22.11.2016 встановлено, що поранення громадянина ОСОБА_3 , що привело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - підтверджене лікарським свідоцтвом про смерть №2072 від 27.06.2015, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.06.2015, висновком службового розслідування від 28.07.2015, актом про нещасний випадок №1 від 20.07.2015 - так, пов`язане з виконанням службових обов`язків.

Разом з померлим ОСОБА_3 в позивачки є спільна дитина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку вона виховую самостійно.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо здійснення виплати допомоги до Дня вшануванні пам`яті працівників органів внутрішніх справ, які загинули при виконанні службових обов`язків відповідно до Порядку здійснення щорічних виплат сім`ям працівників органів внутрішніх справ до Дня вшанування пам`яті працівників ОВС, які загинули при виконанні службових обов`язків, затвердженого наказом Департаменту від 29.03.2021 №51.

На вказане звернення Департаментом соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації була надана відповідь, в якій було зазначено, що питання виплати мені допомоги згідно з вищезазначеним Порядком буде вирішено після надання посвідчення «Член сім`ї загиблого» у зв`язку з чим запропоновано звернутися до Департаменту праці та соціальної політики за місцем реєстрації для встановлення права на отримання статусу «Члена сім`ї загиблого» та відповідного посвідчення, згідно з абз.2 п.1 ст.10 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закону № 3551-XII).

20.09.2021р. ОСОБА_1 звернулась з заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо встановлення мені - ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 статусу «Член сім`ї загиблого (померлого)» та просила видати відповідне посвідчення, документ який підтверджує відповідний статус. До заяви було додано: копію паспорта громадянина України; копію свідоцтва про смерть; копію свідоцтва про народження; копію витягу з наказу начальника ГУМВС України в Одеській області; копію довідки №9/Т- 2316 від 25.11.2016р.; копію постанови №499 Військово-лікарської комісії; копію висновку службового розслідування від 27.07.2015 р.; копію Акту форми Н-1 від 20.07.2015 р.; копію Акту форми Н-5 від 16.07.2015 р.; копію службової карточки; копію листа Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної Адміністрації від 13.07.2021 року.

Листом №02-Т-964/2-н від 11.10.2021 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради мою заяву залишено без задоволення, оскільки положення абзацу 2 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту» зберігають пільги і гарантії сім`ям вказаних осіб, які загинули під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов`язаних з антигромадськими проявами, а тому правових підстав для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого), відсутні.

Позивач вважає відмову Департаменту праці та соціальної політики Одеської Міської ради щодо встановлення мені та моєму синові ОСОБА_2 статусу «Член сім`ї загиблого (померлого)» протиправною та за захистам своїх прав звернулась до суду.

Надаючи оцінку правомірності вказаної відмови відповідача суд зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.

Згідно статті 4 вказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до пунктів 1, 2, 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

- військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

- осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З огляду на зазначені правові норми обов`язковими умовами, за якими особу можна віднести до інваліда війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що чинність цього Закону поширюється, зокрема на:

- сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;

- сім`ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов`язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов`язаних з антигромадськими проявами;

- сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Статтею 10 Закону №3551-XII також визначено, що до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та iнших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сiм`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батькiв яких загинули або пропали безвісти.

Таким чином, системний аналіз статті 10 Закону України №3551 ХII-свідчить, зокрема, про те, що самостійними і достатніми умовами, за наявності хоча б однієї з яких, члена сім`ї померлого військовослужбовця (чи прирівняної до нього особи), можна віднести до осiб, на яких поширюється чинність цього Закону, є - смерть, яка настала внаслідок поранення при виконанні службових обов`язків.

Судом встановлено, що 18.08.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після чого позивачці було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії - НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 12.06.2009 року по 26.06.2015, з 02.03.2015 року - на посаді командира взводу №1 роти №5 полку ПС ОМУ ГУМВС України в Одеській області, мав спеціальне звання - старший лейтенант міліції.

22 листопада 2016 року постановою №499 військово-лікарської комісії державної установи «ТМО МВС України по Одеській області» на підставі протоколу засідання ВЛК №499 від 22.11.2016 встановлено, що поранення громадянина ОСОБА_3 , що привело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - підтверджене лікарським свідоцтвом про смерть №2072 від 27.06.2015, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.06.2015, висновком службового розслідування від 28.07.2015, актом про нещасний випадок №1 від 20.07.2015 - так, пов`язане з виконанням службових обов`язків.

Отже, враховуючи те, що поранення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 , що привело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - Підтверджене лікарським свідоцтвом про смерть №2072 вiд 27.06.2015, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 28.06.2015, висновком службового розслідування від 28.07.2015 р., актом про нещасний виподок №1 вiд 20.07.2015 р. - пов`язане з виконанням службових обов`язкiв, у ОСОБА_1 є всі законні підстави на встановлення статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни у відповідності до Закону № 3551-XII .

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни.

Відповідно до пункту 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни" (абзац 3 пункту 3 Положення №302).

Пунктом 4 Положення №302 визначено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

В абзаці 2 пункту 7 Положення №302 вказано, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина.

Враховуючи досліджені вище докази, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 підтверджено усі умови, які дають право на отримання статусу члена сім`ї загиблого, а тому відмова Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в наданні ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в мені неповнолітнього ОСОБА_2 , статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", викладена в листі від 11.10.2021 №02-T-46964/2-H є протиправною.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул.Косовська,2Д, м.Одеса, 65074), за участю третьої особи Головного управління МВС України в Одеській області (вул.Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправною відмову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в наданні ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в мені неповнолітнього ОСОБА_2 , статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", викладену в листі від 11.10.2021 №02-T-46964/2-H.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської мiської ради (вул.Косовська,2Д, м.Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), яка діє від свого імені та від члена сім`ї iменi неповнолітнього ОСОБА_2 , статус загиблого ветерана війни, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської мiської ради (вул.Косовська,2Д, м.Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко