Рішення № 104628918, 03.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13059/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ НП у Львівській області щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, зобов`язавши ГУ НП у Львівській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції, нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні по день фактичного розрахунку;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ НП у Львівській області щодо не нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році, зобов`язавши ГУ НП у Львівській області нарахувати та виплатити таку;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ НП у Львівській області щодо не проведення нарахування та виплатити різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в період з 03.03.2020 по 17.05.2021, зобов`язавши ГУ НП у Львівській області нарахувати та виплатити таку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що наказом ГУ НП у Львівській області від 01.07.2021 №222 о/с її звільнено з органів Національної поліції у зв`язку із скороченням штатів. Відповідач при звільненні протиправно не виплатив їй одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році. Вважає, що має право на середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільнені. Крім цього, звертає увагу, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 №380/2050/20 її поновлено на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 03.03.2020. Наказом ГУ НП у Львівській області від 07.05.2021 №170 о/с її поновлено на згаданій посаді з 03.03.2020. Вважає, що має право на нарахування та виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в період з 03.03.2020 по 17.05.2021.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. При звільнені зі служби ОСОБА_1 була нарахована одноразова грошова допомога в сумі 117 083 грн 84 к. та надана інформація щодо додаткової потреби в коштах до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України, оскільки ще з кінця березня 2021 року існує заборгованість більше 7 млн. грн по виплаті одноразової грошової допомоги звільненим поліцейським. ГУ НП у Львівській області є бюджетною установою, яка здійснює видатки в межах затверджених асигнувань, кошти на виплату одноразової грошової допомоги будуть зараховані на особовий рахунок ОСОБА_1 по мірі надходження.

Щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціальних побутових питань, то Національна поліція України планує додаткового виділити кошти в 4 кварталі 2021 року. При звільнені зі служби поліції ОСОБА_1 нарахована і виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Коштів для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не виділялось, тому вказана допомога працівникам, в т.ч. позивачу не виплачувалась.

Зазначив, що відповідно до підпункту 3 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 766, керівникам органів, закладів та установ Національної поліції надано право в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Пунктом 2 цієї ж Постанови № 988 встановлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Зазначає, що таким порядком є уже згаданий Порядок № 260, яким не передбачено та не врегульовано виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Ураховуючи наявність у керівника права, а не обов`язку по виплаті передбачених підпунктом 3 пункту 4 Постанови № 988 допомог, порядок вплати одної з яких не передбачений Порядком № 260, та з огляду на приписи статті 19 Конституції України, ГУНП у Львівській області як орган державної влади не уповноважений здійснювати такі нарахування.

Щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , то такий проведено з травня 2021 року з фінансування за липень 2021 року, відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 07.05.2021 №070 о/с з дати поновлення. Перерахунок з 03.03.2020 по 07.05.2021 в наказі не передбачений, тому підстав для його проведення немає. Зазначене підтверджується тим, що за 6 днів травня 2021 року ОСОБА_1 отримала 464 грн 52 к. (пропорційно до посадового окладу слідчого в розмірі 2400 грн), а за решту 25 днів отримала 2379 грн 03 к. (пропорційно до посадового окладу заступника начальника відділу). Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 09.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 02.09.2021 (вх. №9377ел) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 08.09.2021 (вх. №65165) подано відповідь на відзив.

ГУ НП у Львівській області 25.11.2021 подано клопотання про долучення доказів.

Відповідачем 01.12.2021 (вх. №89589) подано клопотання про доручення доказів.

Відповідачем 06.12.2021 (вх. №12648ел) через засоби електронного зв`язку подано додаткові пояснення.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходила службу в ГУ НП у Львівській області на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №380/2050/20 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, ГУ НП у Львівській області видано наказ від 07.05.2021 №170 о/с, яким:

- скасовано наказ ГУ НП у Львівській області від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується покладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;

- скасовано наказ ГУ НП у Львівській області від 28.02.2020 №63 о/с в частині, що стосується переведення на виконання дисциплінарного стягнення на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу ГУ НП у Львівській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 03.03.2020;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі до суду позову судовий збір у сумі 840 грн 80 к.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 01.07.2021 №222 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про Національну поліцію». Стаж служби в поліції та для виплати одноразової грошової допомоги при звільнені становить 16 років 10 місяців 28 днів.

Витяг з наказу ГУ НП у Львівській області від 01.07.2021 №222 о/с не містить відомостей щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, виплати м атеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році та різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в період з 03.03.2020 по 07.05.2021.

Неповнота нарахування та виплати відповідачем грошового забезпечення при звільнені зумовила звернення позивача в суд з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Частиною першою та другої статті 94 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом … у разі звільнення зі служби … у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів … одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2262-ХІІ виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Абзацом восьмим пункту 10 Постанови № 393 визначено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу VI Порядку № 260 у разі звільнення із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.

Пунктом 5 розділу VI Порядку № 260 визначено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (абзац перший пункту 6 розділу VI Порядку № 260).

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що частина перша статті 9 цього Закону № 2262-ХІІ встановлює право осіб на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше та у разі звільнення зі служби, зокрема у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач звільнена зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону №580-VIII і на час звільнення мала більше 10 років вислуги, вона набула право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, відповідач, не виплативши позивачу при звільненні зі служби в поліції одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, на яку позивач має право відповідно до вимог чинного законодавства, допустив бездіяльність, яка є протиправною.

Вказане зумовлює висновок суду про обґрунтованість позовних вимог в частині оскарження такої бездіяльності і зобов`язання виплатити цю грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною першою статті статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України у рішенні від 22.02.2012 №4-рп/2012 вказав, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

На виконання цього рішення суду відповідач повинен вчинити дії зобов`язального характеру - нарахувати та виплатити позивачу відповідні суми грошової компенсації.

Виходячи із рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012, для нарахування і виплати позивачу середнього грошового забезпечення у зв`язку із невчасним розрахунком при звільненні визначальним є як невиплата належних при звільненні позивачу сум грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, так і факт остаточного такого розрахунку. Тобто несвоєчасний розрахунок при звільненні є триваючим правопорушенням.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП, суд повинен оцінити як розмір недоплаченої суми, так і розмір простроченої заборгованості, яку суд має присудити позивачу, період затримки виплати тощо.

Цю суму неможливо правильно визначити в цьому рішенні суду, оскільки суми заборгованих компенсацій ще не нараховані.

Окрім того, зі змісту правової конструкції статті 117 КЗпП України вбачається, що виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку є можливою лише у разі відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум.

В даному ж випадку має місце відповідний спір.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що така позовна вимога є передчасною, тому задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 Розділу І вказаного Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 13 Розділу І Порядку №260 визначено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.

Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що матеріальна допомога для оздоровлення та/або матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається поліцейському за двох умов: 1) подання поліцейським рапорту на отримання відповідної допомоги; 2) наявність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.

Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено право, а не обов`язок керівника органу поліції надавати один раз на рік матеріальну допомогу як для оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань, які в свою чергу є додатковими видами грошового забезпечення, не є постійними та обов`язковими і надаються в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не відмовив позивачу у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а лише повідомив про відсутність в Управлінні необхідних асигнувань для виплати такої матеріальної допомоги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді питання про надання позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань діяв обґрунтовано та в межах наданих повноважень, тому така позовна вимога в частині оскарження таких дій задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування та виплати позивачу різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в період з 03.03.2020 по 17.05.2021, суд зазначає таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №380/2050/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Львівській області від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується покладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.02.2020 №63/ос в частині, що стосується переведення з посади відповідно до п.п. 5 п. 3 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» як виконання дисциплінарного стягнення звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 03.03.2020.

Судове рішення виконано шляхом видання ГУ НП у Львівській області наказу від 07.05.2021 №170 о/с «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 03.03.2020.

Наказ від 07.05.2021 №170о/с не містить відомостей про виплату ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 01.07.2021 №222 о/с «Про особовому складу» ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скорочення штатів або проведенням організаційних заходів).

Як встановлено судом, відповідач при звільненні позивача зі служби не вирішив питання виплати різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи, переведення на яку в порядку дисциплінарного стягнення було визнано незаконним судовим рішенням від 09.11.2020 у справі №380/2050/20.

Період виконання позивачем нижчеоплачуваної роботи становив з 03.03.2020 по 07.05.2021 (дата наказу №170 о/с про поновлення на посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області), а не 17.05.2020, як помилково вказує позивач.

Законом №580-VIII не врегульовано питання виплати поліцейському різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством не врегульовано спірне питання, суд дійшов висновку про можливість застосування норм статті 235 КЗпП України як таких, що є загальними.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.03.2020 по 07.05.2021 перебувала на посаді слідчого 2-го відділення (розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області, яка є нижчою, ніж посада заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області, та відповідно, нижчеоплачуваною.

Посилання відповідача на те, що перерахунок грошового забезпечення з 03.03.2020 по 07.05.2021 в наказі від 07.05.2021 №070 о/с «Про особовий склад» не передбачений, тому підстав для його проведення немає, суд до уваги не бере, оскільки відповідач мав виплатити таку різницю відповідно до вимог статті 235 КЗпП України.

Щодо твердження відповідача про проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з травня 2021 року з фінансування за липень 2021 року, то такі жодним чином не спростовують факту невиплати ГУ НП у Львівській області позивачу різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 03.03.2020 по 07.05.2021.

Встановлені фактичні обставини зумовлюють висновок суду про допущену відповідачем бездіяльність, яка полягає у невиплаті позивачу різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 03.03.2020 по 07.05.2021, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за вказаний період.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо обґрунтованості кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) щодо не проведення нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в період з 03.03.2021 по 07.05.2021

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в період з 03.03.2021по 07.05.2021.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома