Рішення № 104628647, 06.06.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2022 року № 320/1126/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Кимїв), третя особа: Київська митниця про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Кимїв), третя особа: Київська митниця , в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2021, винесену старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною у виконавчому провадженні №67637785;

- визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24.11.2021, винесену старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною у виконавчому провадженні №67637785.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною було відкрито виконавче провадження №67637785 з примусового виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 11.07.2014 №760/8030/14-п, строк пред`явлення до виконання якої на момент відкриття виконавчого провадження вже минув. На думку позивача, старший державний виконавець повинен був винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, строк пред`явлення до виконання якого був пропущений, а тому відкривши виконавче провадження відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством.

Таким чином, на думку позивача, прийняті постанови в рамках виконавчого провадження №67637785 є протиправними у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Третя особа правом на подання до суду письмових пояснень не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданим Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 14 лютого 2007 року.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/8030/14-п позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 490 457,83 грн.

Протягом 2014 2017 років постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/8030/14-п неодноразово пред`являлась для примусового виконання до органів державної виконавчої служби та у подальшому поверталась стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та безрезультатністю здійснених державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

24.11.2021 старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною відкрито виконавче провадження № 67637785 на підставі постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/78030/14-п.

Постановою від 24.11.2021 у виконавчому провадженні №67637785 визначено для позивача розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами першою-другою статті 12 Закону №1404 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною першою статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною першою статті 28 Закону №1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

При цьому, пред`явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/8030/14-п ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 490 457,83 грн.

Постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/8030/14-п, яка набрала законної сили 11.07.2014, є виконавчим документом в розумінні пункту другого частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/8030/14-п зазначено, що строк пред`явлення документу до виконання становить три місяці.

Отже, з урахуванням положень ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII, Київська міська митниця ДФС мала право пред`явити виконавчий документ до виконання у строк до 12.10.2014, тобто протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності.

Разом з тим, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження №67637785 була прийнята відповідачем 24.11.2021, тобто після спливу семи років з дня закінчення строку пред`явлення постанови для примусового виконання, що свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаного виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-другою статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі Закон №1403) діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Частиною п`ятою статті 5 Закону №1403 визначено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Натомість, під час розгляду цієї справи судом встановлено, що при прийнятті спірної постанови відповідач діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що Київська міська митниця ДФС пропустила строк для звернення до виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №760/8030/14-п, суд вважає, що відповідач безпідставно відкрив виконавче провадження з виконання вказаного документу.

У зв`язку з цим, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24.11.2021, винесену старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною у виконавчому провадженні №67637785, то суд зазначає, що у зв`язку із визнанням протиправним та скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження №67637785, ці постанови підлягають також скасуванню, як похідні вимоги.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією копія якої наявна в матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2021, винесену старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною у виконавчому провадженні №67637785.

Визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24.11.2021, винесену старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою Варварою Сергіївною у виконавчому провадженні №67637785.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Кимїв) (код ЄДРПОУ: 34780165) судові витрати у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Василенко Г.Ю.