Ухвала суду № 104628573, 31.05.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 травня 2022 року м. Київ 320/5970/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача Тимошенко Г.С.,

від відповідача Сидорякін І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про накладення штрафу та звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.

- у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210.

- встановити для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області строк для надання суду звіту про виконання судового рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 вказаний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову від 03.06.2019 № 384/О-01 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210.

Встановлено для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 30-денний строк для надання суду звіту про виконання судового рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області було повернуто апелянту.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду міста від 19 лютого 2020 року суд відмовив через відсутність належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі.

Відтак, враховуючи викладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі №320/5970/19 набрало законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області невідкладно подати звіт про виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року №320/5970/19.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 суд у прийнятті звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 в адміністративній справі № 320/5970/19 - відмовив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 суд у прийнятті звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 та від 24.05.2021 в адміністративній справі № 320/5970/19 - відмовив. Встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі №320/5970/19 до 21 червня 2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у прийнятті звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 № 1000-0904-7/63342 в адміністративній справі № 320/5970/19 - відмовив. Встановив Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі № 320/5970/19 до 30 липня 2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 суд відмовив у прийнятті звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 № 1000-0904-7/71152 в адміністративній справі № 320/5970/19 та встановив Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі №320/5970/19 до 20 вересня 2021 року.

28.09.2021 на адресу суду надійшов звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 320/5970/20 від 17.09.2021 №1000-0904-7/94248, у якому відповідач зазначив про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 по справі № 320/5970/19 Головне управління здійснило перерахунок пенсії розпорядженням від 09.12.2020 розмір пенсії з 25.04.2019 р встановлений на рівні 14970,00 грн., з подальшими перерахунками.

Додатково відповідач вказав, що 22 серпня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» № 649 (далі - Постанова № 649), якою затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Постановою встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Пунктом 3 Постанови № 649 затверджено внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 8 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 8, ст. 310). Відтак, Постановою № 649 визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Таким чином, відповідач вказав, що сума доплати буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, визначеному Постановою № 649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень, оскільки рішення взято на облік в окремому реєстрі відповідно до Постанови № 649.

Згідно відомостей наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, заробітна плата з якої проведено перерахунок складає 20865,00 грн. (4173,00 грн. (мінімальна заробітна плата, встановлена закон на 1 січня 2019 року) х 5; 70% - відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Основний розмір пенсії позивача становить 14605,50 грн. Розмір пенсії до виплати з 25.04.2019 р. встановлений на рівні 14970,00 грн., де основний розмір пенсії - 14605,50 грн. (20865 х 70%); додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів Постанова № 112 п.5 - 379,60; цільова допомога інвалідам війни II - ї групи - 50,00; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40 % від 1497 грн.) 598,80; 663,9 грн. - від`ємна сума, що обмежує максимальну виплату.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовано максимальний розмір пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум, встановлених для осіб, які втратили працездатність, зокрема станом на 25.04.2019 р. становив 1497,00 грн., з 01.07.2019 р. - 1564,00 грн., з 01.12.2019 р. - 1638,00 грн.

З 01.07.2019 року, при підвищенні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії до виплати склав 15640,00 грн., де: основний розмір пенсії - 14605,50 грн. (20865 х 70%); цільова допомога інвалідам війни II-ї групи - 50,00; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 1564 грн) 625,60; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5 - 379.60; 20,70 грн. - від`ємна сума що обмежує максимальну виплату.

З 01.12.2019 р., при підвищенні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії до виплати склав 15690,30 грн., де: основний розмір пенсії - 14605,50 грн. (20865 х 70%); додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5 - 379,60; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40 % від 1638 грн.) 655,20; цільова допомога інвалідам війни II - ї групи - 50,00.

З 23.06.2020 року, органами медико-соціальної експертизи перевизначений розмір відшкодування фактичних збитків визначається та склав 90% відсотків втрати працездатності, згідно чого проведено перерахунок пенсії. Заробітна плата з якої проведено перерахунок - 20865, 00 грн. (4173,00 грн. (мінімальна заробітна плата, встановлена закон на 1 січня 2019 року) х 5); 90% - відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Основний розмір пенсії - 18778,50 грн. (20865 х 90%).

Розмір пенсії до виплати з 23.06.2020 р. встановлений на рівні 16380,00 грн., де: основний розмір пенсії - 18778,50 грн. (20865 х 90%); додаткова пенсія інвалідам 1 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5 474,50; цільова допомога інвалідам війни І - ї групи 70,00; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 1 групи (50 % від 1638 грн.) - 819,00; державна соціальна допомога на догляд інвалідам І групи(15% від 1638 грн.) - 245,70.

4007,70 грн. - від`ємна сума, що обмежує максимальну виплату відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 р. становив 1638,00 грн., з 01.07.2020 р. - 1712,00 грн., з 01.12.2020 р. - 1769,00 грн. Розмір пенсії до виплати з 01.07.2020 р. встановлений на рівні 17120,00 грн., де: Основний розмір пенсії - 18778,50 грн. (20865 х 90%); державна соціальна допомога на догляд інвалідам І групи(15% від 1712 грн.) - 256,80; додаткова пенсія інвалідам 1- групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5 - 474,50; цільова допомога інвалідам війни І - ї групи - 70,00; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 1 групи (50% від 1712 грн.) - 856,00.

3315,80 грн. - від`ємна сума що обмежує максимальну виплату.

Розмір пенсії до виплати з 01.12.2020 р. встановлений на рівні 17690,00 грн., де: Основний розмір пенсії - 18778,50 грн. (20865 х 90%); державна соціальна допомога на догляд інвалідам І групи(15% від 1769 грн.) - 265,35; додаткова пенсія інвалідам 1- групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 474,50; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 1 групи (50% від 1769 грн.) - 884,50; цільова допомога інвалідам війни І-ї групи 70,00;

2785,85 грн. - від`ємна сума що обмежує максимальну виплату.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 року становив 1769,00 грн., 3 01.07.2021 р. - 1854,00 грн., з 01.12.2021 р. - 1934,00 грн.

Розмір пенсії до виплати з 01.07.2021 р. встановлений на рівні 18540,00 грн., де: Основний розмір пенсії - 18778,50 грн. (20865 х 90%); державна соціальна допомога на догляд інвалідам І групи (15% від 1854 грн.) - 278,10; додаткова пенсія інвалідам 1- групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5 474,50; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 1 групи (50% від 1854 грн) 927,50; цільова допомога інвалідам війни І - ї групи 70,00;

1988,10 грн. - від`ємна сума що обмежує максимальну виплату.

Відповідно до відомостей звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідач зазначив, що заробітна плата з якої проведено перерахунок - 20865, 00 грн. (4173,00 грн. (мінімальна заробітна плата, встановлена закон на 1 січня 2019 року) х 5.

Тобто на протязі, 2019, 2020, 2021 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача застосовуючи величину для обчислення пенсії - п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановлений на 01 січня 2019 року (5-4173=20865,00).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно відомостей рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 320/5970/19 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.

Тобто, при обчисленні пенсії, слід виходити з величини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у періоді за який здійснюється перерахунок пенсії шляхом множення його на 5.

Однак, з наданого до суду звіту про виконання судового рішення вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача відповідачем застосовується величина п`ятикратного розміру заробітної плати на 2019 рік (5*4173,00 грн. = 20865,00 грн.), проте вказана величина можлива до застосування лише при здійсненні перерахунку пенсії у період 2019 року, позаяк у 2020 році величина мінімальної заробітної плати змінилася, тому п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановлений на 2020 рік є іншим, тому для обчислення пенсії з 2020 року підлягає застосуванню величина п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за 2020 рік, а не за 2019 як застосовано відповідачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у прийнятті звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 № 1000-0904-7/94248 в адміністративній справі № 320/5970/19 - відмовив. Встановив Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі № 320/5970/19 до 24 грудня 2021 року.

17.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій позивач у зв`язку з тим, що рішення суду виконано не повністю, просить суд відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановити новий строк для подання органом пенсійного фонду звіту про виконання рішення суду від 19.02.2020 у справі №320/5970/20.

Суд звертає увагу на те, що ухвали суду від 26.04.2021, 26.05.2021, 29.06.2021, 10.08.2021 та від 23.11.2021 про відмову у прийнятті звітів про виконання судового рішення не були оскаржені відповідачем та набрали законної сили.

У судовому засіданні 19.05.2022 представником відповідача повідомлено суд про те, що відповідач щоразу здійснював перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі рішення суду (за чинною на конкретний час формулою), відтак ГУ ПФУ у Київській області своєчасно здійснювало дії для перерахунку та виплати пенсії позивачу.

Водночас, на вимогу суду надати документальне підтвердження здійснення нарахування та фактичної виплати відповідних сум пенсій ОСОБА_1 з урахуванням положень резолютивної частини рішення суду від 19.02.2020 представник відповідача повідомив суд, що до наступного судового засідання буде надано вказані докази.

У зв`язку з цим, суд проткольною ухвалою від 19.05.2022 для з`ясування обставин нарахування та виплати пенсії позивачу за рішенням суду, витребував від відповідача докази на підтвердження цих обставин та оголосив перерву у судовому засіданні до 31.05.2022.

Присутня у судовому засіданні 31.05.2022 представник позивача, зазначила що рішення суду до цього часу не виконано, основний розмір пенсії обрахований не з п`ятикратного розміру, а з середньомісячного заробітку 20865,00 грн. помноженого на 90% втрати працездатності позивача. Зауважила, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 320/5970/19, яке набрало законної сили не містить застережень щодо врахування відсотку втрати працездатності при здійсненні перерахунку пенсії, а відповідно врахування пенсійним органом розміру відсотку втрати позивачем працездатності (70%, з 23.06.2020 90%) є неправомірним. Зазначила, що відповідач продовжує виплачувати пенсію позивачу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 року, шляхом множення на 5 та на відсоток втрати працездатності. Незважаючи на те, що рішенням суду встановлено, що при обчисленні пенсії, слід виходити з величини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у періоді за який здійснюється перерахунок пенсії шляхом множення його на 5.

Представник позивача, звернула увагу суду на те, що відповідачем не надано доказів того, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду від 19.02.2020 у справі № 320/5970/19 взято на облік в окремому реєстрі відповідно до Постанови № 649.

Представник відповідача підтримав доводи наданих раніше звітів, просив суд прийняти дані звіти та вважати рішення суду від 19.02.2020 у справі № 320/5970/19 виконаним. При цьому, суд звертає увагу, що представником відповідача не були надані суду документи на підтвердження фактичної виплати позивачу пенсії із зазначенням конкретних сум помісячно із застосуванням формули, яка визначена у рішенні від 19.02.2020. Також надати нормативно-правове обґрунтовання з приводу застосування при обрахунку пенсії позивача відсотку втрати працездатності представник відповідача не зміг.

Розглянувши заяву позивача та звіт відповідача про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так, у рішенні від 19.02.2020 у справі №320/5970/19 судом була надана правова оцінка розміру та порядку призначення позивачу пенсії та зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести позивачу з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210.

Як було встановлено судом під час прийняття рішення від 19.02.2020 у справі № 320/5970/19 до позивача застосовуються положення частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Частиною 3 ст.59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які постраждали внаслідок Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VII встановлено, що мінімальна заробітна плата на 01 січня 2019 року складає 4173,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основний розмір пенсії позивача має скласти 5х4173,00 = 20865,00 грн.

У поданих до суду звітах Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області стверджує, що рішення суду виконано, а саме було проведено перерахунок та нарахування пенсії позивачу без застосування пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.

Так, з наданої відповідачем довідки б/н від 20.05.2022 вбачається, що за період з квітня 2019 року по квітень 2022 року позивачу виплачена пенсія в такому розмірі:

- січень 2019 року 4606,13 грн.,

- лютий 2019 року 4606,13 грн.,

- березень 2019 року 5214,36 грн.,

- квітень 2019 року 7165,49 грн.,

- з травня по червень 2019 року - 14970,00 грн.,

- з липня по листопад 2019 року - 15640,00 грн.,

- з грудня 2019 року 15690,30 грн.

- з січня по червень 2020 року 16380,00 грн.

- з липня по листопад 2020 року 17120,00 грн.

- з грудня 2020 року по червень 2021 року 17690,00 грн.

- з липня 2021 по листопад 2021 року 18540,00 грн.

- з грудня 2021 року 19340,00 грн.

Водночас, суд зазначає, що ані зі звітів, ані з протоколу виплати пенсії, ані з довідки про виплачену пенсію не вбачається, що пенсію позивачу обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2019 року (5х4173 = 20865,00), відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, при здійсненні відповідних нарахувань пенсії позивачу відповідачем не враховано розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5.

Наведені обставини свідчать про те, що рішення суду в частині зобов`язання провести позивачу з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2019 року (5х4173), станом на 01 січня 2020 року (5х4173), станом на 01 січня 2021 року (5х6000), станом на 01січня 2022 року (5х6500)відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - не виконано.

При цьому, суд неодноразово звертав увагу пенсійного органу, що ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить застережень щодо врахування відсотку втрати працездатності при здійсненні перерахунку пенсії, а відповідно врахування ним розміру відсотку втрати позивачем працездатності (90%) є неправомірним. Крім того, суд неодноразово встановлював відповідачу додатковий час для подачі звіту щодо виконання рішення суду (ухвали суду від: 26.04.2021, 26.05.2021, 29.06.2021, 10.08.2021 та від 23.11.2021).

Приписами частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, дана норма встановлює право суду визначати наслідки щодо виконання рішення суду.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №320/5970/19 відповідачем в повному обсязі не виконано, тому звіти про виконання судового рішення, подані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, не приймаються судом.

Відповідно до ст.ст.129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма закріплена в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ним повністю виконано рішення суду у даній справі, адже належних та допустимих доказів на підтвердження виконання рішення суду повністю, тобто без застосування відсотку втрати працездатності при обчисленні основного розміру пенсії та виходячи з величини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідачем надано суду не було.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Водночас, суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 320/5970/20 набрало законної сили ще 19.09.2020.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття звіту відповідача.

Щодо клопотання позивача про накладення штрафу, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 4 ст.382 визначено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

При вирішенні питання про накладення штрафу суд враховує, що приписи процесуального законодавства про накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.

Згідно із ч.3 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що з часу набрання рішенням суду законної сили, відповідач не вчинив достатніх дій, направлених на його виконання.

Подані звіти відповідача не підтверджують його активні дії, спрямовані на виконання судового рішення.

Право позивача, на захист якого ним було подано позов у цій справі та яке визнано судом порушеним і для відновлення якого й ухвалено судове рішення, не є реалізованим без повного та належного виконання такого рішення суду.

Тож, тривале невжиття відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, всіх належних і необхідних заходів для виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 фактично нівелює мету правосуддя, порушує основоположний конституційний принцип обов`язковості судового рішення та конвенційні засади, зокрема ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і ставить позивача в юридичну невизначеність.

Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний суд у справах № 810/171/18 від 12.12.2019, № 826/13181/18 від 20.11.2019, № 320/5324/18 від 28.08.2019, №320/6055/18.

Враховуючи те, що керівник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не забезпечив повне виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, яким є начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхудінов Василь Гайнулович.

При цьому, у рішеннях ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24 липня 2003 року по справі «Ryabykh v. Russia» Європейським судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

У рішенні віл 30 листопада 2006 року по справі «Красношапка проти України» ЄСПЛ зазначив, що виконавче провадження є другим етапом у провадженні, оскільки право, яке відстоювалось, фактично не реалізовано до виконання.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням рішення суду, який націлений на забезпечення повної та всебічної реалізації прав особи, які були захищені судом, та їх дієвого відновлення.

Згідно рекомендаціям, зауваженням, та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції про що навіть 6 березня 2008 року згідно з пунктом 2 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів. Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:

"Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв`язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади: 1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень. 2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет на 2022 рік від 02.12.2021 №1928 установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481 грн. 00 коп.

Визначаючи розмір штрафу, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. (2481,00 грн. х 20), оскільки такий розмір буде достатнім для відповідача, та спонукає його виконати рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку накласти на керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області штраф за невиконання рішення суду у справі № 320/5970/19 у розмірі 49 620 грн., з яких половину штрафу у розмірі 24 810 грн. стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , та половину штрафу у розмірі 24810 грн. стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхудінова Василя Гайнуловича на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч.7 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Оскільки накладення штрафу за невиконання рішення суду не звільняє від обов`язку його виконання, суд вважає за необхідне встановити позивачу новий строк для надання звіту про виконання рішення суду.

Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 02.12.2021 №1000-0904-7/123729.

2. Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхудінова В.Г. штраф на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. та штраф на користь Державного бюджету України у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп.

3. Встановити новий строк для подання Головним управління Пенсійного фонду України в Київській області звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 в адміністративній справі № 320/5970/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- до 01.07.2022.

4. Копію ухвали направити (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.06.2022 року.