Рішення № 104627654, 06.06.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року Справа № 160/1999/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року № 045550013095 «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 період роботи з 19.07.1985 року по 13.11.1985 року на посаді помічник машиніста електровоза, з 12.01.1988 року по 31.12.1991 року на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 01.01.1992 року по 11.11.1998 на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 11.06.1999 року по 10.09.2002 року на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 11.09.2002 року по 25.07.2007 року на посаді машиніст моторвагонної електросекції;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 30.12.2021 року про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 01.01.1992 року по 10.09.2002 року працював на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції та з 11.09.2002 року по 25.07.2007р. на посаді машиніст моторвагонної електросекції. Обидві назви є однією і тією ж професією, а саме поняття транспорту як «Моторвагонна електросекція» та «Електропоїзд» є одним і тим же видом тягового механізму, тому позивач надав додаткові довідки з місця роботи при повторному зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Проте, після розгляду його заяви відповідачем-2 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 045550013095 від 05.01.2022 року. Не погоджуючись з наданою відмовою та вважаючи, що рішення суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

15.04.2022року відповідачем-1 надано відзив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення винесено згідно з діючим законодавством з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До страхового стажу враховано всі періоди в повному обсязі, згідно наданих документів. До спеціального стажу не зараховано періоди з 01.01.1992р. по 11.11.1998р., з 11.06.1999 року по 10.09.2002 року, з 11.09.2002 року по 25.07.2007 року на посаді машиніста моторвагонної електросекції, оскільки вищезазначена посада не передбачена списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р. № 583. За таких обставин, вважає прийняту відмову вмотивованою та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року залучено до участі у справі, як відповідача-2 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

31.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, що періоди роботи з 01.01.1992р. по 11.11.1998 року, з 11.06.1999р. по 10.09.2002р. на посаді помічника машиніста моторовагонної електросекції та з 11.09.2002 р. по 25.07.2007р. на посаді машиніста моторвагонної електросекції не зараховано до спеціального стажу, оскільки Списком № 2 не передбачено дані посади. Періоди роботи позивача за списком № 2 з 19.07.1985р. по 13.11.1985р. та з 12.01.1988р. по 31.12.1991р. не зараховано до періодів роботи за вислугою років, оскільки при визначенні права на пенсію за вислугу років та пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини другої і третьої статті 114 Закону № 1058 взаємне зарахування періодів роботи передбачених частиною другою і третьої статті 114 Закону № 1058 та періодів роботи, що дають право на пенсію за вислугу років, не передбачено. Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач немає у зв`язку із відсутністю необхідного спеціального стажу.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6ст.12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цьогоКодексусправами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 30.12.2021року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

05.01.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення № 045550013095 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні від 05.01.2022 року зазначено наступне:

«Пунктом 2-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту а статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку , руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків не менше 30 років, з них не менше і 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, документи про стаж), страховий стаж складає 38 років 11 місяців 7 днів, спеціальний стаж за вислугу років - 9 років 10 місяців 10 днів, пільговий стаж за Списком 2 - 4 роки 3 місяці 15 дів.

До спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 01.01.1992 по 11.11.1998, з 11.06.1999 по 10.09.2002, з 11.09.2002 по 25.07.2007 на посаді машиніст моторвагонної електросекції, оскільки переліком Постанови КМУ від 12.10.1992 № 583 не передбачено дану посаду.»

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення»відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно ізст. 1 Закону №1788громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1статті 26 Закону №1058визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Законупровадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1)працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

2)працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю Українитакож визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить іПостанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 рокузатверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (даліПорядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 19 липня 1985р., що містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:

-19.07.1985 року прийнятий помічником машиніста електровоза Дніпропетровського локомотивного депо. Наказ № 966/ок від 19.07.1985 року;

-13.11.1985 року звільнений у зв`язку з призовом на військову службу. Наказ № 1648/ок від 11.11.1985 року;

-12.01.1988 року прийнятий помічником машиніста моторвагонної електросекції до Дніпропетровського локомотивного депо. Наказ № 44 від 11.01.1988 року;

-12.11.1998р. по 11.06.1999р. навчався в Дніпропетровській дорожній технічній школі машиністів локомотиву. Присвоєно кваліфікацію машиніста електросекції. Наказ № 1120 від 09.11.1998р., наказ № 599 від 13.06.1999р.;

-11.06.1999р. допущено на попереднє місце роботи помічником машиніста моторвагонної електросекції. Наказ № 5990 від 13.06.1999р.;

-11.09.2002р. переведений машиністом моторвагонної електросекції. Наказ № 1820/ос від 10.09.2002р.;

-15.11.2003р. присвоєно третій клас машиніста моторвагонної електролінії. Наказ № 2104 від 10.11.2003р.;

-11.08.2006 року Дніпропетровське локомотивне депо Придніпровської залізниці перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ «Дніпропетровське локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця». Наказ № 583/Н від 11.08.2006р.;

-14.09.2007р. переведений слюсарем з ремонту рухомого складу по 3 розряду в цех з ремонту електропоїздів. Наказ 1020/ос від 12.09.2007р.

Крім трудової книжки для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надано уточнюючі довідки.

Так, відповідно до довідки від 24.09.2021р. № ТЧК -209/240, наданої структурним підрозділом «Дніпровське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до 01.01.1992р. згідно Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, список № 2 розділ ХХХ «Транспорт», підрозділ 1 «Залізнодорожній транспорт та метрополітен» робітники локомотивних бригад, а саме:

- машиністи і їх помічники та старші машиністи: паровозів, тепловозів, електровозів, дизель поїздів, моторвагонних (електро) секцій, мотовозів, користувались правом на оформлення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р. № 583:

- машиністи і помічники машиністів електропоїздів (секцій).

Згідно класифікатора професій ДК 003-95 затвердженого наказом Держстандарту України від 27.07.1995 року № 257 професію машиніста та помічника машиніста моторвагонної електросекції затверджено, як машиніст та помічник машиніста електропоїзда.

Штатні розписи не збереглись, перейменування професій з записами в трудові книжки наказами не проводились. Умови праці не змінювались.

Структурним підрозділом «Дніпровське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надано довідку № 2 від 20.09.20251р. № ТЧК 209/85, якою зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на (в) Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці і за період:

-з 01.01.1992р. по 11.11.1998 року - помічник машиніста моторвагонної електросекції;

-з 11.06.1999р. по 10.09.2002року помічник машиніста моторвагонної електросекції;

-з 11.09.2002р. по 13.09.2007р. машиніст моторвагонної електросекції;

- з 26.07.2007р. по 31.12.2007р. машиніст електропоїзда.

Безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті за професією, посадою: помічник машиніста моторвагонної електросекції, машиніст моторвагонної електросекції, машиніст електропоїзда, що передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 року, ст.. 55 п. «А» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 року №159/4178/16-а.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 року (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.

Отже, враховуючи, що позивачем при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано уточнюючу характер роботи довідку, у якій зазначено періоди роботи та належність їх до Списку № 2 відповідно до проведеної на підприємстві атестації, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу зазначені періоди роботи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідачів пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05.01.2022 року № 045550013095 «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу за вислугу років за списком № 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 період роботи з 19.07.1985 року по 13.11.1985 року на посаді помічник машиніста електровоза, з 12.01.1988 року по 31.12.1991 року на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 01.01.1992 року по 11.11.1998 на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 11.06.1999 року по 10.09.2002 року на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 11.09.2002 року по 25.07.2007 року на посаді машиніст моторвагонної електросекції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 30.12.2021 року про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо протиправності незарахування періодів роботи з 19.07.1985 року по 13.11.1985 року на посаді помічник машиніста електровоза, з 12.01.1988 року по 31.12.1991 року на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 01.01.1992 року по 11.11.1998 на посаді помічник машиніста моторвагонної, з 11.06.1999 року по 10.09.2002 року на посаді помічник машиніста моторвагонної електросекції, з 11.09.2002 року по 25.07.2007 року на посаді машиніст моторвагонної електросекції до пільгового стажу позивача.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496,20грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, вулиця Кравчука, 22В, Луцьк, Волинська область, 43000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496,20грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук