Ухвала суду № 104626182, 06.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23430/21

Провадження № 2/522/1595/22

УХВАЛА

про відмову в зупиненні провадження

06 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Семешиної Л.В.

розглянувши усудовому засіданніцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 17.12.2021рокупровадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено на 11.01.2022 року.

У судове засідання 11.01.2022 року сторони не з`явились, представником відповідача за довіреністю Руденко В.В. надано суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи відкладено на 09.02.2022 року.

У судовому засіданні 09.02.2022 року були присутні позивачка, представник позивачки адв. ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_3 . Представник відповідача заявив клопотання про поновлення строку та прийняти відзив, на що представник позивача заперечувала проти поновлення строку на подачу відзиву. Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача, відповідно до ст. 120-127, 178 ЦПК України поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив. Представник позивача просив залучити до матеріалів справи відповідь на відзив, представник відповідача просив суд відкласти слухання справи для ознайомлення для ознайомлення. Розгляд справи відкладено на 03.03.2022 року для надання представнику відповідача часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив.

У судове засідання 03.03.2022 року сторони не з`явились, представниками позивача та відповідача направлені суду заяви про відкладення розгляду справи в зв`язку з воєнним станом, розгляд справи відкладено на 19.04.2022 року.

У судове засідання 19.04.2022 року були присутні позивачка ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 , представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив на електронну пошту суду клопотання про перенесення судового засідання в зв`язку з воєнним станом, представник позивача заперечувала проти відкладення, вважаючи, що сторона відповідача зловживає своїми правами, суд на місці ухвалив, враховуючи першу не явку позивача з приводу воєнного стану, клопотання представника відповідача задовольнити, розгляд справи відкладено на 27.05.2022 року.

У судовому засіданні 27.05.2022 року були присутні позивачка ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 , розгляд справи відкладено на 03.06.2022 року.

У судовомузасіданні 03.06.2022року булиприсутніми позивачка ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 , представник відповідача в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 02.06.2022 року надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Аргументуючи клопотаннямтим,що УказомПрезидента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан, який Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 року строком на 90 діб. Відповідач, вказує, що листом торгово-промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини у вигляді даної військової агресії, у зв`язку з чим наявність форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії в Україні унеможливлюють дотримання вимог передбачених цивільно-процесуальним законодавством України, зокрема щодо можливої участі у судових засіданнях. Так, як виключно суди наділені повноваженнями здійснювати правосуддя, то вони відносяться до об`єктів критичної інфраструктури, однак вони не можуть забезпечити гарантування повної безпеки під час перебування у приміщенні суду, тому вважає, що у учасників даної цивільної справи, розгляд якої не є невідкладним, наявне право подавати заяви про відкладення судових засідань, засідання яких повинні відкладатись до припинення воєнного стану. Проте з метою гарантування безпеки учасників справи та з метою економії процесуального часу (для запобігання подальших розглядів заяв про відкладення судових засідань) просить зупинити провадження в даній справі. Брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції не представляється можливим, у зв`язку з нестабільним інтернет-зв`язком.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про зупинення провадження такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку із наступним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом із тим, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду Україні в постанові від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.

Отже, провадження у справі має зупинятись із чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує. Зазначена позиція викладена Верховним судом у постанові від 27.03.2019 року по справі № 906/1349/15.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до практики ЄСПЛ, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (див. SьЯmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, § 48; Kudla v. Poland [GC], no.30210/96, § 124).

Суд вбачає,що предметомспору уданій справіє вимоги про визнання незаконнимта скасуватинаказу (по особовому складу) №336-л від 23 червня 2021 року про звільнення та наказ № 493-л від 09 вересня 2021 року про звільнення за п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Зеленського В.О. №133/2022 від 14.03.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год.30 хв. 26.03.2022 року строком на 30 діб.

21.04.2022 року Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про Продовження строку дії в Україні» від 19.04.2022 року №7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 25.04.2022 року строком на 30 діб до 25.05.2022 року.

Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про Продовження строку дії воєнного стану в Україні» щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 року строком на 90 діб.

Воєнний стан в Україні особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці. У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачених статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах і обсязі, які необхідні для забезпечення можливості впровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, передбачені частиною першою статті 8 Закону України „Про правовий режим воєнного стану». Серед цих прав і свобод таємниця телефонних розмов і листування, недоторканність житла, свобода пересування і самовираження. Ці права можуть обмежуватися в межах і обсязі, обмежених ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану.

Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Щодо підстав зупинення провадження по справі у зв`язку з листом торгово-промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 р. зазначена в листі обставина не є передбаченою ст.251 ЦПК України обставиною.

Щодо безпеки учасника справи під час перебування у приміщенні суду, то суд вважає наголосити на тому, що в м.Одесі та Одеської області не ведуться активні бойові дії, позивачка та її представник приймають безпосередньо участь в судових засіданнях, відповідач, як установа, також працює в штатному режимі, однак не скористалися можливістю приймати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Отже, виходячи в наявних обставин суд вбачає, що введення воєнного стану на території України не є підставою для зупинення провадження у справі, оскільки судом з`ясовано, що учасники судового процесу не перебувають у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. ст 2, 12, 40, 43, 44, 48, 49, 76, 81, 89, 182, 222,223, 247, п.6 ч.1 ст. 251, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Руденко В.В. про зупинення провадження по цивільній справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до положень ч. 2 ст.354Цивільного процесуальногокодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 06.06.2022 року.

Суддя Л.В. Домусчі