Вирок № 104624233, 03.06.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1034/22 Провадження № 1-кп/304/170/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2022 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,

розглянувшиу спрощеномупорядку безпроведення судовогорозгляду всудовому засіданні,за відсутностіучасників судовогопровадження, кримінальне провадження, внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12022078130000061від 02травня 2022року, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Т.Ремета, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньоюосвітою, неодруженої, має на утриманні четверо малолітніх дітей, тимчасово не працює, раніше не судима,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, за наступних обставин.

Так, 11 липня 2019 року обвинувачена ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації, з метою незаконного збагачення, достовірно знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, умисно внесла до заяви № 2314 від 11 липня 2019 року «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21 квітня 2015 року, неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, при цьому приховавши інформацію про постійне проживання з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , яку подала до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації, внаслідок чого в період з липня по грудень 2019 року незаконно отримала соціальну допомогу в сумі 2281, 76 грн, чим спричинила державі матеріалі збитки на вказану суму.

Тим самим ОСОБА_1 скоїла проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачена ОСОБА_1 у присутності захисника Товта М.М. беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину обвинуваченої ОСОБА_1 і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно дост.12КК України заволодіння чужиммайном шляхомобману (шахрайство) є кримінальним проступком.

Суд враховує дані про особу винної: ОСОБА_1 за місцем проживання охарактеризована з позитивної сторони, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тур`є-Реметіської сільської ради справи відносно ОСОБА_1 не розглядались, неодружена, має на утриманні четверо малолітніх дітей, не працює, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення вчинила вперше.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального проступку, форму вини, обстановку вчинення проступку, особу обвинуваченої, те, що кримінальне правопорушення вчинила вперше, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу в межах санкції, за якою кваліфіковано її дії, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

При цьому, суд враховує положення ст. 4 та 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно зч.2ст.5КК Українизакон прокримінальну відповідальність,що встановлюєкримінальну протиправністьдіяння,посилює кримінальнувідповідальність абоіншим чиномпогіршує становищеособи,не маєзворотної діїв часі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 190 КК України в редакції від 27 червня 2019 року, яка діяла на момент вчинення злочину (11 липня 2019 року), що підлягає до застосування, оскільки передбачає менш суворе покарання, покращує становище особи, а отже має зворотну силу в часі відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України.

Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 (сімсот шістдесят п`ять) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуюча: Гевці В. М.