Рішення № 10462405, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/24501.07.10 За позовом                     Фізичної особи-підприємця Смаля Ігора Степановича До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»

Про           стягнення 487190,12 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           Уманець С.Г. (за дов. № 1576 від 31.05.2010 р.)

від відповідача           Ісаєва Д.Д. (за дов. № 20/06 від 17.05.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа-підприємець Смаль Ігор Степанович до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»про стягнення 442679, 58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повернення позивачу грошових коштів, отриманих за попереднім договором, в зв’язку з не укладенням основного договору.

Ухвалою суду від 29.04.2010 р. порушено провадження у справі № 6/245, розгляд останньої призначено на 25.05.2010 р.

У судове засідання представники сторін не з`явились про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи було відкладено на 01.07.2010 р.

Позивачем подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача крім грошових коштів, отриманих за попереднім договором в розмірі 442679, 58 грн., 9096,16 грн. трьох відсотків річних та 35414,38 грн. інфляційних.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.07.2008 р. між фізичною особою - підприємцем Смалем Ігорем Степановичем (суборендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(орендарем) укладено попередній договір № РО-К-В22+23-ВОМ (далі - Попередній договір), який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В.

Згідно з п. 1.1 Попереднього договору предмет останнього складає домовленість про укладання у майбутньому довгострокового договору суборенди приміщення загальною площею 279 кв.м на другому поверсі будівлі комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торговельно-офісних об'єктів з підземними паркінгами, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 54 та зазначеного на плані будівлі під номером В22+В23 (далі - приміщення), в порядку, строки та на умовах, передбачених Попереднім договором та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 1.2 Попереднього договору приміщення, що буде у користуванні орендаря згідно з договором, укладеного останнім із товариством з обмеженою відповідальністю «Реле-Інвест».

Згідно з п. 1.3 Попереднього договору сторони домовились укласти довгостроковий договір суборенди, за умови наявності (виникнення) у орендаря права на передачу приміщення в оренду суборендатору, а саме: одержання орендарем документів, необхідних для укладення договору оренди з товариством з обмеженою відповідальністю «Реле-Інвест».

Пунктом 1.5 Попереднього договору передбачено, що сторони зобов'язуються укласти довгостроковий договір суборенди протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації права власності на приміщення та отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно приміщення. Протягом вказаного терміну суборендар зобов'язаний направити позивачу проект довгострокового договору оренди для підписання, що є додатком до попереднього договору.

Відповідно до п. 1.4 Попереднього договору, якщо згідно з законодавством України зобов'язання за попереднім договором в частині укладення довгострокового договору суборенди не може бути виконане у зв'язку зі зміною дати фактичної побудови приміщення та отримання необхідних документів на нього сторони домовились, що не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії попереднього договору, вони зобов'язуються укласти новий попередній договір.

Згідно із п. 3.4 Попереднього договору у разі не укладення довгострокового договору оренди з вини орендаря та у разі не укладення довгострокового договору оренди внаслідок неможливості його укладення по причині не укладення договору оренди між орендарем та товариством з обмеженою відповідальністю «Реле-Інвест», сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарем за письмовою вимогою суборендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами в місячний термін.

До того ж, в цьому випадку орендар зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість всіх фактично проведених згідно з п. 4 попереднього договору опоряджувальних робіт в місячний термін з моменту надання суборендарем всіх підтверджуючих документів.

05.08.2008 р. суборендарем було перераховано на розрахунковий рахунок орендаря за попереднім договором 344844,00 грн. та вартість встановлення вітрин в приміщенні у сумі 97835,58 грн.

У передбачені Попереднім договором строки між сторонами не було укладено довгострокового договору оренди.

Листами від 07.07.2009 р., від 12.08.2009 р., залишеними без відповіді, суборендар просив орендаря повернути грошові кошти в сумі 442679,58 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 442679,58 грн. відповідачем не повернута.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах,передбачених попереднім договором. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Факт не укладення сторонами основного договору та звернення позивача з вимогою повернути кошти належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 442679,58 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.4 Попереднього договору встановлено, що у разі не укладення довгострокового договору оренди з вини орендаря та у разі не укладення довгострокового договору оренди внаслідок неможливості його укладення по причині не укладення договору оренди між орендарем та товариством з обмеженою відповідальністю «Реле-Інвест», сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарем за письмовою вимогою суборендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами в місячний термін.

Письмова вимога була надіслана позивачем 12.08.2009 р. та отримана відповідачем 15.08.2009 р..

Зобов’язання з повернення коштів є простроченим з 12.09.2009 р..

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, сума трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 9096,16 грн.,

За розрахунком суду інфляційна складова боргу становить 32758,29 грн. (475437,87 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції).

У задоволенні вимог про стягнення інфляційних в розмірі 2656,09 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 475437,87 грн. заборгованості з урахуванням інфляційного збільшення та 9096,16 грн. трьох процентів річних, а разом 484534,03 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 2656,09 грн. інфляційних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 4845,34 грн. державного мита та 230,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 38/58, оф. 10, код 35644744) на користь фізичної особи - підприємця Смаля Ігоря Степановича (03151, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 28, кв. 2, код 2157317031) 475437,87 грн. заборгованості з урахуванням інфляційного збільшення, 9096,16 грн. трьох процентів річних, 4845,34 грн. державного мита та 230,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 20.07.2010 р.