Рішення № 10462357, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/27522.06.10 За позовом                              Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький річковий                     порт»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкції світової                     якості»

Про                                         стягнення 85661,60 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача          Веклич О.В. (за дов.)

від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький річковий порт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкції світової якості» про стягнення з останнього 85661,60 грн., в тому числі: 58960 грн. основного боргу, та 26701,60 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, поставлений за договором поставки № 73 від 26.08.2008 р..

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/275 та призначено її розгляд на 22.06.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання представників не направив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.08.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Кременчуцький річковий порт»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкції світової якості»(покупцем) було укладено договір поставки № 73 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, передбачених даним Договором.

Товаром за даним Договором є: бетон марки M 350 (клас за міцністю В25) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна за поставлений товар з доставкою складає - 640,00 грн.

Згідно п. 4.2 Договору оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем в два етапи: шляхом здійснення попередньої оплати у сумі 75000,00 грн. за два банківських дні до початку поставки та післяплати протягом 5 банківських днів з дати поставки товару.

На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань постачальником поставлено покупцю 1434,50 куб.м. бетону на суму 918080,00 грн., що підтверджується видатковими накладними наданими в матеріали справи.

Покупцем поставлений товар оплачено частково на суму 859120,00 грн.

Розмір заборгованості покупця перед постачальником за Договором становить 58960,00 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків наданим в матеріали справи.

14.04.2008 р. сторонами було підписано додаток до Договору - графік погашення заборгованості.

Відповідно до графіку покупець був зобов'язаний погасити заборгованість в наступному порядку: до 25.04.2009 р. –5000,00 грн., до 25.05.2009 р. - 35000,00 грн., до 25.06.2009 р. - 18960,00 грн..

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 58960,00 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 58960,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 58960,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар та послуг по доставці товару останній сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, пеня підлягає стягненню в розмірі 26701,60 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкції світової якості»(02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 5, оф. 24, код 34967860) на користь відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький річковий порт»(39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Флотська, 2, код 05428292) 58960,00 грн. заборгованості, 26701,60 грн. пені, 856,62 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 21.07.2010 р.