Рішення № 10462183, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/16709.07.10 За позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва"

До

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

про Святошинської районної у місті Києві організації Партії регіонів

Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація

виселення та стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача

від третьої особиВойтов Є.О., Микитин С.С. –представники

не з’явились

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про виселення Святошинської районної у місті Києві організації Партії регіонів з нежитлового приміщення, розташованого на другому поверсі по вул. Гната Юри, 7, загальною площею 22,2 кв.м та передати дане приміщення позивачу, стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та відшкодування плати за землю у розмірі 2080,16 грн. і пені в розмірі 189,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору оренди, відповідач не звільнив орендовані приміщення після закінчення дії договору оренди, у зв‘язку з чим позивач просить виселити відповідача та стягнути з останнього заборгованість по орендній платі та відшкодування плати за землю у розмірі 2080,16 грн., а також пеню в розмірі 189,31 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, вимог суду не виконала.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.07.2007 № 1316 "Про надання в орендне користування нежитлове приміщення, розташованого в будинку по вул. Гната Юри, 7 Святошинській районній у м. Києві організації Партії Регіонів" 08.10.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва як орендодавцем, правонаступником якого є позивач, та Святошинською районною у м. Києві організацією Партії Регіонів, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 185 (далі - Договір).

Згідно п. 1.2 зазначеного Договору орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Г.Юри,7 загальною площею 22,2 кв.м. під розміщення складу.

За відповідним актом приймання-передачі, що складений сторонами 08.10.2007, за орендодавець передав, а орендар прийняв в користування орендоване за Договором майно.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом п. 9.1. Договору сторонами встановлено, що договір діє з 08.10.2008 по 06.10.2008.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Тобто підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що орендодавець відмовиться від продовження його дії та вимагатиме повернення йому майна.

Як вбачається з листа позивача від 21.10.2009 № 155/юр, який був направлений відповідачу 22.10.2009, позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору 04.10.2009 та вимагав звільнити приміщення та здійснити погашення заборгованості з орендних платежів.

Таким чином, орендодавцем у передбачений законом термін вчинені дії, що свідчать про його відмову від подальшої пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Крім того, судом враховано, що відповідно до п. 9.6 Договору питання про надання згоди на продовження дії цього договору вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження дії цього Договору, орендар повинен звільнити приміщення по закінченні терміну дії цього договору та передати орендодавцю приміщення по акту прийому –передачі.

Рішенням Святошинської районної у місті Києві ради від 17.04.2007 №94 "Про порядок передачі в орендне користування майна територіальної громади Святошинського району міста Києва та земельних ділянок, розташованих на території Святошинського району міста Києва" затверджено Положення про порядок передачі майна територіальної громади в орендне користування територіальної громади Святошинського району міста Києва (далі - Положення).

Згідно з п. 1.3 за даним Положенням орендодавцями є підприємства та установи, засновані на комунальній власності територіальної громади Святошинського району, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади Святошинського району, в даному випадку - Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (позивач).

Відповідно до п.2. 13 Положення питання про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди вирішується відповідно до чинного законодавства та цього положення, на підставі звернення орендаря, поданого за місяць до закінчення терміну дії договору. У випадку не продовження терміну дії договору оренди, орендодавець зобов‘язаний повідомити орендаря про його припинення не пізніше ніж за місяць до його закінчення.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про намір відповідача продовжити термін договору оренди, а позивач вказує на те, що звернень стосовно продовження терміну дії договору від відповідача не було.

У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи вищевикладене, укладений між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва та Святошинською районною у м. Києві організацією Партії Регіонів Договір оренди є припиненим з 04.10.2009 у зв’язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до 785 Цивільного кодексу України у разі припиненні договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.4 Договору у разі припинення дії цього Договору приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому –передачі.

Як зазначає позивач, орендоване приміщення відповідач не повернув. Відповідачем не надано доказів підписання акту прийому –передачі орендованого приміщення, який засвідчував би факт повернення майна орендодавцю.

Оскільки дія Договору оренди припинилась, відповідач втратив статус орендаря, і будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності користування спірним приміщенням відповідачем не надано, суд визнає вимоги позивача про виселення відповідача з приміщення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за фактичне використання приміщення за період з жовтня 2009 по квітень 2010 на загальну суму 2080,16 грн.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 року і складає 157,88 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та у порядку, визначеному чинним законодавством.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2. Договору).

У відповідності до п. 3.3. Договору відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати орендну плату не залежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Також сторони домовилися, що крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати, пов’язані з утриманням приміщення, амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю (п. 3.6. Договору).

Згідно п. 3.9. Договору у випадку закінчення терміну дії договору орендна плата та інші платежі, передбачені цим Договором, сплачуються орендарем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно акта прийому-передачі.

У відповідності до п. 4.2 Договору орендодавець зобов’язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.

Належним чином своїх зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та відшкодування плати за землю відповідач не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. Так, за розрахунком позивача за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року заборгованість відповідача за фактичне використання приміщення становить 2080,16 грн.

22.10.2009 позивач направив на адресу відповідача претензію за № 155/юр з вимогою сплатити суму заборгованості. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов‘язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.4.2 Договору відповідач зобов’язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендні платежі у порядку та розмірі, що визначений умовами Договору.

Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту (п. 3.9.Договору).

Оскільки після закінчення строку дії Договору відповідач не передав позивачу об’єкт оренди за актом приймання-передачі, а умовами Договору сторони погодили, що орендні платежі по Договору підлягають сплаті за весь час фактичного користування до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за фактичне використання приміщення за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року підлягають задоволенню на загальну суму 2080,16 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 186,31 грн..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня та штраф можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені та штрафу на орендну плату та інші платежі за період фактичного користування об’єктом (після закінчення строку дії договору оренди) позивачем не доведено, відповідного договору, яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення пені за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню –в частині виселення відповідача та про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування приміщенням на загальну суму 2080,16 грн..

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Святошинську районну в місті Києві організацію Партії Регіонів (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код 26111330) з нежилого приміщення, розташованого на першому поверсі по вул. Гната Юри, 7 загальною площею 22,2 кв.м, передавши його Комунальному підприємству "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (м. Київ, вул. Симиренка, 17, код 36037999).

3. Стягнути з Святошинської районної в місті Києві організації Партії Регіонів (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код 26111330 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (м. Київ, вул. Симиренка, 17, код 36037999, р/р 26000301896 в Святошинському від. Ощадбанку № 8069, МФО 320218) суму основного боргу у розмірі 2080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 16 коп., 178 (сто сімдесят вісім) грн. 62 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:19.07.2010