Ухвала суду № 104621417, 03.06.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/436/22

Провадження № 2/147/229/22

УХВАЛА

про залишення позову без руху

03 червня 2022 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

31 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Тростянчик», в якому просить стягнути орендну плату за користування земельними ділянками у розмірі 90546,20 грн. та стягнути моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Крім того просив стягнути понесені ним судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2022 у справі № 147/436/22 (провадження 2/147/229/22) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно з ч.1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позивачем у позовній заяві зазначена ціна позову 100546,20грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом, який має дві позовні вимоги: про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 28.11.2018 по справі №761/11472/15-ц (касаційне провадження №61-23674св18) вбачається, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є самостійною майновою вимогою і судовий збір підлягає сплаті, як за вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем додано до позовної заяви квитанцію №0.0.2562213831.1 від 31.05.2022 про сплату судового збору у розмірі 1005,47грн.

Однак, оскільки позивачем заявлено дві самостійні вимоги: майнового характеру та вимогу про стягнення моральної шкоди, слід заплатити судовий збір відповідно до встановлених ставок судового збору, передбаченого Законом України «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 2481 гривню.

Як випливає із положень п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та небільше 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб (12405,00 грн.).

Таким чином, за вимогу майнового характеру щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати позивач має сплатити судовий збір в розмірі 992,40грн., та за вимогу про стягнення моральної шкоди сплатити судовий збір в розмірі 992,40грн.

Враховуючи часткову сплату судового збору в розмірі 1005,47 грн., позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 979,33 грн. ( (992,40+992,40)-1005,47=979,33 грн.) та надати до суду оригінал квитанції про його сплату.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Мудрак