Рішення № 104616537, 02.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/4477/22

Провадження № 2/947/1712/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни, в якій просить суд визначити їй - ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 .

Після її смерті, як вказує позивач, відкрилась спадщина на транспортний засіб марки BMW 320, 2006 року випуску, шасі (VIN) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який фактично перебував у її користуванні та повному розпорядженні, на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 09 серпня 2017 року, яка складена строком на п`ять років з правом на повне розпорядження транспортним засобом.

Позивач зазначає, що в установлений законом шестимісячний строк вона не звернулась з відповідною заявою до нотаріуса, у зв`язку з хворобою, а саме: гострий бронхіт, у період з 24 серпня 2021 року по 13 вересня 2021 року перебувала на лікуванні, а строк на прийняття спадщини збіг 01 вересня 2021 року, після чого вона - ОСОБА_1 перебувала за межами України (у своєї доньки в Канаді).

Позивач вказує, що 26 жовтня 2021 року вона - ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Давидової К.Ю. з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Однак, 09 грудня 2021 року за вих. № 251/02-14 вона отримала лист від приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Давидової К.Ю., де зазначено, що вона - ОСОБА_1 пропустила встановлений строк, для відкриття спадщини, а аткож зазначено, що вона - ОСОБА_1 має право на звернення до суду з питанням надання додаткового строку для прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 10.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., та надати докази такої сплати. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 22.02.2022 рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

24.05.2022 року до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - Київської районної адміністрації Одеської міської ради належним відповідачем - ОСОБА_2 , який є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У підготовчому засіданні 24.05.2022 року судом було задоволено клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача належним відповідачем, та замінено первісного відповідача - Київську районну адміністрацію Одеської міської ради належним відповідачем - ОСОБА_2 .

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2022 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова Максима Миколайовичапро витребування доказів. Витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївниналежним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 2658 від 01 березня 2021 року, номер у спадковому реєстрі 68531371 (номер у нотаріуса 33/2021).

27.05.2022 року до канцелярії суду від Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни надійшли витребувані судом матеріали спадкової справи.

У підготовче засідання 02.06.2022 року позивач не з`явилась, про час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином, однак 02.06.2022 року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, у підготовче засідання 02.06.2022 року не з`явився, однак представник позивача 02.06.2022 року надав до канцелярії суду нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_2 зазначив, що йому відомо про те, що в Київському районному суді міста Одеса розглядається цивільна справа № 947/4477/22 за позовом ОСОБА_1 до нього - ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом. Він не заперечує проти задоволення вказаної позовної заяви та визнає факти, викладені в ній. Просить задовольнити позовну заяву та постановити рішення про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Розгляд справи просив проводити у його відсутність.

Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О. 20 травня 2022 року, зареєстровано в реєстрі за № 550.

Третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Давидова Катерина Юріївна про час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином, у підготовче засідання 02.06.2022 року не з`явилась, однак 24.05.2022 року надіслала на електронну адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв`язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів та ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, позивач - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

12 липня 1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належав транспортний засіб марки BMW 320, 2006 року випуску, шасі (VIN) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який фактично перебував у користуванні та повному розпорядженні ОСОБА_1 , на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 09 серпня 2017 року, яка складена 09 серпня 2017 року строком на п`ять років з правом на повне розпорядження транспортним засобом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого 01 березня 2021 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на транспортний засіб марки BMW 320, 2006 року випуску, шасі (VIN) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Зі змісту витребуваної судом спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни з заявою про прийняття спадщини.

Однак, листом від 09.12.2021 року за №251/02-14 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Давидова Катерина Юріївна повідомила ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася тільки 26.10.2021 року, тобто з пропуском встановленого строку для відкриття спадщини.

Крім того, зі змісту витребуваної судом спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, з довідки ЖБК «Вимпел-5» від 21 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживала ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що хоча ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ,у шестимісячний термін не заявила про відмову від спадщини, а тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Судовим розглядом також встановлено, що у період з 24 серпня 2021 року по 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з діагнозом: гострий бронхіт, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, після чого, перебувала за межами України у Канаді, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Судом встановлено, що позивачем пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поважних причин, а саме у зв`язку із захворюванням та перебуванням деякий час за кордоном.

Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , у шестимісячний термін не заявила про відмову від спадщини.

Відповідач - ОСОБА_2 , який також є спадкоємцем першої черги спадкування за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позовні вимоги визнав.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, враховуючи, також, визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування судового збору, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової Катерини Юріївни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його тривалістю два календарних місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Петренко В. С.